Особливості становлення Київської Русі.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

Об”єднання двох політичних центрів - Києва і Новгорода зумовило утворення держави Київська Русь під керівництвом Олега, а Ігор заснував династію Рюриковичів.

1. Теорії походження держави Київська Русь:

а) норманська – за твердженням Г. Баєра та Г. Міллера, засновниками держави були нормани, оскільки, за їх твердженнями, східні слов”яни були нездатні на утворення держави;

б) антинорманська, теорія природно-історичного (автохтонного) походження – прихильники: М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Багалій і сучасні історики, які стверджують, що східні слов”яни самостійно творили свою державу, бо для цього існували:

v внутрішньо – економічні передумови, які привели до формування класового суспільства;

v процес державотворення розпочався до приходу варягів;

v варяги прагнули лише підпорядкувати торговий шлях („із варяг в греки”), та обкласти даниною місцеве населення, а не державотворчими цілями.

2. Форма правління: ранньофеодальна монархія – київський князь мав адміністративну, воєнну, судову владу, яку здійснював при допомозі дружини, удільних князів, намісників;

v віче існувало як орган місцевого самоуправління;

v форма держави – дружинна (таку назву дає Мельников ІХ-Х ст.) княжа дружина, верхівка якої утворювала примітивний апарат управління, судочинства і збирання данини;

3. Характерні риси ранньофеодальної держави:

Ø князівська влада не є повною і остаточною;

Ø народні віче зберігають значну роль;

Ø залежність підвладного населення обмежується різноманітними повинностями, а не прикріпленням до землі;

Ø Князь продовжує збирати народне ополчення.

4. Територіально – політичний устрій:

· 15 удільних князівств, які характеризувалися значною самостійністю у внутрішньому житті, тому державу називають і суперсоюзом, і конфедерацією, і співдружністю;

· 988 р. – в адміністративному управлінні реформи: племінні вожді замінені синами Володимира (12) та вірними боярами.

5. Соціально – економічний розвиток:

а ) Стани:

князі – представники правлячої та племінних династій;

бояри – місцеві родовиті землевласники;

князівські дружинники – несли службу на користь князя, за що отримували земельні наділи;

міщани – проживали в містах 15% всього населення;

селяни – смерди – спочатку вільні, але згодом потрапляли в економічну залежність від князів і бояр:

Ø закупи – селяни одержували від бояр ссуду (“купу”) грошима, зерном чи худобою;

Ø рядовичі – укладали різноманітні договори з феодалами (“ряд”)

Ø холопи – раби – використовувалися в домашньому господарстві.

б) Форми феодальної залежності (повинності):

§ полюддя - збір князем данини на підвласних землях;

§ повоз – підвладне населення везе данину князю.

в) Економічний розвиток:

v землеробство - * знаряддя праці: рало, соха, плуг; * вирощували: жито, пшеницю, ячмінь, просо, бобові, городину; * 2-3 пільна система;

v скотарство – розводили велику і малу рогату худобу, свиней, коней, птахів;

v ремесло – чорна металургія, гончарство, ткацтво, ювелірне та деревообробне виробництво. Існувало до 60 спеціальностей;

v торгівля – * вивозили: хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби; * ввозили: тканини, вино, прянощі, вироби мистецтва; * власна монета за Володимира – злотники і срібляники, з ХІ ст. – гривня – злиток срібла різної ваг (до 200 г.)

Держава за часів Олега (882 – 912 р.)

План.

1. Періоди розвитку Київської Русі.

2. Внутрішня політика Олега.

3. Зовнішні відносини в даний період.

4. Особливості держави.

5. Форми феодальної залежності.

Київська держава (Київська Русь, Давня Русь) – назва держави східних слов”ян, що існувала з кінця ІХ ст. по 40-і роки ХІІІ ст.

1. Періоди існування Київської держави:

І. – зародження держави:

· вихідний етап – Київське князівство середини ІХ ст. – правління Аскольда та Діра;

· основний етап – князювання Олега (Віщого);

· заключний етап (Ігор, Ольга, Святослав).

ІІ – розквіт держави;

ІІІ - занепад держави.

Прихід до влади Олега (окремі історики пояснюють його прихід, як перший державний переворот) Олег -? воєвода Рюрика-? вихователь Ігоря -?

2. Внутрішня політика:

· Утворення міст – опорних пунктів центральної влади племінних князівств (удільних);

· Розправився над Новгородом через небажання приєднатися до Києва (300 футів срібла данини);

· Утворилася держава на південних землях;

· Встановив систему збирання данини (полюддя); судочинство, адміністративну систему (опорні міста), хоч слабо розвинену;

· Київська Русь складалася як поліетнічна держава (входило 20 різних народів);

3. Зовнішні відносини:

а) Похід на Візантію 907 р. (описаний в „Повісті минулих літ” Н. Літописця);

б) Підписання угоди з Візантією 911 р: * мир; *контрибуція; *пільги купцям та послам; визначення правових норм взаємовідносин;

в) Східний похід на Арабський халіфат 912 р.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США