Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Назви комплексних сполук за систематичною номенклатуроюСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
Ці назви утворюють слідуючим чином. Спочатку в називному відмінку називають катіон (простий або комплексний), потім аніон (простий або комплексний). Назви катіонних комплексів не мають спеціального закінчення, а аніонні мають суфікс - ат, що додається до кореня назви центрального атома. Ліганди, що входять до складу комплексу, перелічують в алфавітному порядку, вказуючи їх число у вигляді префіксу (ди-, три-, тетра-, гекса- і т. п.), а потім називають центральний атом і в дужках римськими цифрами зазначають ступінь його окиснення. Методичні рекомендації 1.Перед опрацюванням матеріалу посібника повторити основні положення координаційної теорії будови КС. Розглядаючи перше питання, скласти опорний конспект, у якому зазначити види ізомерії комплексних сполук. 2. При розгляді другого питання звернути увагу на послідовність вказування назв аніонних і нейтральних лігандів. Питання для самоперевірки:
а) пентаамінтіоціанатокобальт (ІІІ) нітрату; б) калій дигідроксотетрахлороплатинату (IV); в) натрій дитіосульфатоаргентату. 3. Які види ізомерії характерні для комплексних сполук? 4. Комплексний йон [Ni(CN)2Br2]2- має квадратно – площинну будову. Зобразити структуру його геометричних ізомерів. Тести для самоконтролю: І рівень 1. Які види ізомерії характерні для комплексних сполук: а) просторова; б) таутомерія; в) оптична; г) гідратна. 2.Суфікс -ат до назви комплексоутворювача додається у: а) катіонній КС; б) аніонній КС; в) електронейтральній КС. 3.Координаційному числу 6 відповідає суфікс: а) тетра-; б) три -; в) гекса -; г) окта-. ІІ рівень
а) координаційну ізомерію; б) оптичну ізомерію; в) просторову ізомерію. 4.Назві тетраамінцинк сульфат відповідає формула КС: а)K2[Zn(OH)4]; б)[Zn(NH3)4]SO4; в)[Zn(NH3)2(H2O)2] ІІІ рівень 5.Вказати формулу катіонної КС: а) K4[Fe(CN)6]; б) [Mo6Cl8]Cl4; в) K[PtCl3(C2H4)] 6. Ступінь окиснення центрального атома у КС [Cr(NH3)5Br]SO4 дорівнює: а) +3; б) +2; в) +6. Позааудиторна самостійна робота № 5 Тема: Окисно – відновні реакції План 1.Поняття про окисно – відновні реакції та ступінь окиснення. 2. Окиснення і відновлення – дві сторони єдиного окисно – відновного процесу. 3. Класифікація окисно – відновних реакцій. 4. Зрівнювання рівнянь ОВР методом електронного балансу. Час виконання: 2 години. Мета роботи: вміти класифікувати ОВР та урівнювати рівняння ОВР методом електронного балансу.
Окисно – відновні реакції (ОВР) відносять до найпоширеніших хімічних процесів у природі. Це згоряння різноманітних видів палива, корозія металів, добування металів із руд, електроліз тощо. Вони лежать в основі колообігу хімічних елементів у природі, багатьох виробничих процесів, наприклад: добування амоніаку, лугів, мінеральних кислот, пластмас, лікарських засобів тощо. Окисно – відновні процеси є основою життєдіяльності, оскільки з ними пов’язані обмін речовин і дихання, гниття та бродіння органічних сполук, засвоєння вуглекислого газу зеленими листками (фотосинтез). Процеси окиснення – відновлення – це джерело енергії в ланцюзі дихання, за рахунок чого організм отримує майже 99% усієї енергії. Вони лежать в основі синтезу життєво необхідних органічних сполук – незамінних амінокислот, вуглеводів, жирних кислот, гормонів. Розглянемо основні положення теорії ОВР, оскільки вони є дуже важливими для вивчення хімії біогенних елементів, певних розділів фізичної та колоїдної хімії. Значний внесок у розвиток теорії процесів окиснення – відновлення зробив французький хімік Л. Лавуазьє. Встановивши склад повітря. Він уперше пояснив процеси горіння і дихання організмів взаємодією речовин з киснем. Сучасна теорія ОВР ґрунтується на електронних уявленнях. Її розробляли такі українські й російські вчені, як Л. Писаржевський, М. Шилов, С. Даїн, Я. Михайленко та ін. Вони сформулювали теорію, за якою окисно – відновними реакціями вважають процеси, пов’язані з перенесенням електронів від одних атомів до інших. Реакції, які відбуваються зі зміною ступеня окиснення атомів, що входять до складу молекул реагуючих речовин, називають окисно – відновними, наприклад: 3Cu+2O + 2N-3H3 = 3Cu0 + N02 + 3H2O Cu+2 N-3 Ступінь окиснення (с. о.) – це умовний заряд атома в сполуці, обчислений на основі припущення, що ця сполука складається з йонів. Ступінь окиснення елементів у простих речовинах дорівнює нулю: С0, Н20, Са0. Атоми гідрогену у більшості сполук, крім гідридів складу МеН, мають с. о. +1. Оксиген має ступінь окиснення -2, за винятком пероксидів (Н2О2, Na2O2) та його сполуки з Флором OF2. однієї сполуки, наприклад: 2КСІ+5О-23 = 2КСІ- + 3О02 СІ+5 +6е О-2 - 2е в)диспропорціонування (самоокислення – самовідновлення), в яких атоми того самого елемента у складі однієї молекули виступають як в ролі окисника, так і в ролі відновника: 3S0 + 6KOH = 2K2S-2 + K2S+4O3 + 3H2O S0 - 4e S0 + 2e Щоб урівняти рівняння ОВР методом електронного балансу, необхідно дотримуватись такого алгоритму:
N-3H+3 + O20 Відновник окисник В цій реакції змінюють ступені окиснення Нітроген і Оксиген. До реакції нітроген у складі амоніаку мав с.о. -3, а після реакції с.о. підвищився до +2. Атоми Оксигену у складі кисню в лівій частині були електронейтральні (с. о. 0), а після реакції с. о. Оксигену знизився до -2. 2. Складаємо для Нітрогену і Оксигену схеми електронних переходів: N-3 -5e 200 + 4e 3. Складаємо електронний баланс: N-3 -5e 200 + 4e Для цього між кількістю електронів, що їх віддав відновник (5), і кількістю електронів, що їх приєднав окисник (4), відшукаємо найменше спільне кратне. Воно дорівнюватиме 20. Поділимо 20 на 5 і одержимо коефіцієнт в електронному балансі для Нітрогену (4). Поділимо 20 на 4 і одержимо коефіцієнт в електронному балансі для Оксигену (5). Підсумовуючи ліву та праву частини рівняння з урахуванням множників, отримаємо: 4N-3 + 5O20 = 4N+2 + 10O-2 Отримані за електронним балансом коефіцієнти переносимо у схему реакції: 4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H20 Методичні рекомендації 1. При опрацюванні першого питання звернути увагу на визначення окисника та відновника та записати їх. 2. Розглядаючи друге питання, уяснити суть окисно – відновного процесу. 3. При розгляді третього питання скласти опорний конспект. 3. Розглядаючи четверте питання, вивчити алгоритм зрівнювання рівнянь ОВР методом електронного балансу. Скористатися пам’яткою 3. Запитання для самоперевірки:
K + H2O = KOH + H2 MgO + HCl = MgCl2 + H2O Al + N2 = AlN C + HNO3 = CO2 + NO2 + H2O 3. Що таке ступінь окиснення і як його визначають? 4. Як класифікують окисно – відновні реакції?
|
||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-16; просмотров: 1359; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.01 с.) |