Функції соціального педагога у практичній діяльності фахівців

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 45Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Функції соціально-педагогічної діяльності фахівців – передба- чені кваліфікаційною характеристикою їхні обов’язки та призначен- ня. Комплексна характеристика кожної з них обов’язково містить короткий опис її професійної спрямованості, необхідні знання та вміння спеціаліста.

Комунікативна функція діяльності соціального педагога за- безпечує налагодження взаємодії особистості, соціальної групи та державних і недержавних організацій, що виступають клієнтами, волонтерами, спонсорами та партнерами соціального педагога.

Рівень успішного контактування та володіння технологіями переконання та навіювання прямопропорційні успіху соціально- педагогічної діяльності.

Спеціаліст повинен знати:

1. Загальні положення теорії спілкування.

2. Характерологічні ознаки видів та типів спілкування.

3. Функції спілкування.

4. Основні правила та норми спілкування.

5. Провідні положення конфліктології.

6. Сутність та особливості спілкування з різними соціальними групами.

7. Етичні засади спілкування соціального педагога.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Здійснювати комунікативну презентацію.

2. Добирати адекватні прийоми комунікативного впливу.

3. Виступати каталізатором спілкування.

4. Попереджувати та долати конфліктні ситуації.

5. Добирати оптимальні засоби та прийоми спілкування.

Організаторська функція характеризує соціально-педагогічну діяльність з точки зору соціального менеджменту, що полягає в структуруванні, плануванні, розподілі видів професійної діяльності та координації роботи з різними соціальними інститутами та пред- ставниками споріднених професій.

Спеціаліст повинен знати:

1. Теоретичні засади організаторської діяльності соціального пе- дагога.

2. Особливості соціального менеджменту.

3. Основні функції організатора соціально-педагогічної діяльності.

4. Особливості планування соціально-педагогічної діяльності.

5. Функції та способи координації контролю і діяльності соціаль- ного педагога.

6. Особливості організації та управління різними соціальними групами і в різних соціумах.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Визначати пріоритетні напрямки діяльності.

2. Правильно розподіляти функціональні обов'язки учасників со- ціалізуючого процесу.

3. Планувати основні етапи майбутньої діяльності.

4. Координувати та коригувати діяльність учасників соціально- педагогічного процесу.

5. Налагоджувати співпрацю і партнерство з різними соціально- виховними структурами.

Прогностична функція в соціально-педагогічній діяльності ви- конує змістовно-цільові (стратегічні) та організаційно методичні (тактичні) завдання. Насамперед, це передбачення результатів зу- силь соціального педагога щодо різних аспектів його професійної діяльності. З іншого боку – це ідеальне “програвання варіантів” різ- номанітних технологій соціально-педагогічної діяльності та вибір серед них тих, що зможуть забезпечити максимальну результатив- ність за розумних витрат зусиль і часу.

Спеціаліст повинен знати:

1. Роль та місце прогнозування в діяльності соціального педагога.

2. Види прогнозування.

3. Принципи прогнозування.

4. Зміст прогностичної діяльності соціального педагога.

5. Особливості прогнозування різних напрямків та об'єктів діяль- ності соціального педагога.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Дотримуватися принципів наступності, систематичності та до- стовірності при створенні низки прогнозів.

2. Доцільно оперувати різновидами прогнозування.

3. Будувати адекватний прогноз відповідно до конкретної соціально-педагогічної ситуації.

4. Прогнозувати особливості соціалізації особистості.

5. Врахувати специфіку різних соціальних груп у процесі створен- ня прогнозу професійної діяльності.

Охоронно-захисна функція спрямована на обстоювання прав та інтересів дітей і молоді на основі державних та міждержавних до- кументів, з метою забезпечення неповнолітніх та молоді гарантова- ними їм правами та умовами життєдіяльності.

Спеціаліст повинен знати:

1. Основні права підлітків та молоді, закріплені в міждержавних документах.

2. Зміст діяльності основних соціальних інститутів, що реалізують охоронно-захисну функцію особистості.

3. Зміст та повноваження діяльності соціального педагога стосов- но захисту прав клієнта.

4. Обов'язки сім'ї, школи, позанавчальних закладів стосовно роз- витку особистості.

5. Основи української правової системи та законодавства.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Володіти механізмами правового захисту дитини в різних соці- альних інститутах.

2. Використовувати комплекс правових норм для захисту прав ді- тей та молоді.

3. Застосовувати заходи державного примусу щодо осіб, які допус- кають протиправні дії стосовно об'єктів соціальної роботи.

4. Створювати умови для підтримки віри клієнта в можливість до- сягнення позитивних результатів.

5. Інформувати представників різних груп про їх права та соціаль- ні гарантії.

Діагностична функція покликана виявляти окремі соціальні проблеми в певному мікросоціумі, конкретизувати проблему клієн- та та виявляти індивідуальні та специфічні особливості клієнта чи певної групи, дає змогу адекватно вирішувати соціально-педагогічні завдання.

Спеціаліст повинен знати:

1. Теоретичні засади психолого-педагогічної діагностики.

2. Особливості діагностування об'єктів соціально-педагогічної ді- яльності.

3. Методологію та методи соціально-педагогічної діагностики.

4. Принципи діагностичної діяльності.

5. Напрямки психолого-педагогічної діагностики.

6. Вимоги до діяльності соціального педагога.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Визначати пріоритетні напрямки та об'єкти психолого- педагогічної діагностики.

2. Добирати оптимальний діагностичний інструментарій.

3. Розробляти програму психолого-педагогічного діагностування як окремої особистості, так і мікрогруп.

4. Аналізувати та узагальнювати результати діагностичної робо- ти.

5. Використовувати результати діагностування в проектах профе- сійної діяльності.

Попереджувально-профілактична функція має на меті, на- самперед, виявлення, запобігання та обмеження асоціальних явищ, причин соціальної дезадаптації серед різних соціальних груп та окремих осіб, забезпечення умов для формування соціально пози- тивної спрямованості особистості.

Спеціаліст повинен знати:

1. Причини та форми прояву девіантної поведінки підлітків та мо- лоді.

2. Зміст та форми соціально-профілактичної роботи.

3. Способи та прийоми навіювання й переконання.

4. Наслідки впливу шкідливих звичок та асоціальних форм пове- дінки на здоров’я та життєдіяльність особистості.

5. Основи здорового типу життя.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Володіти психо-корекційними прийомами впливу на особис- тість.

2. Організовувати індивідуальні, групові, масові форми профілак- тичної роботи.

3. Організовувати соціально-позитивну діяльність підлітків та молоді через участь у різноманітних позанавчальних закладах, клубах, секціях, гуртках тощо.

4. Пропагувати здоровий спосіб життя.

5. Виявляти групи ризику серед підлітків та молоді.

6. Володіти способами та формами профілактичної роботи з різни- ми соціальними групами.

Корекційно-реабілітаційна функція полягає в роботі по зміні та вдосконаленню особистісних якостей клієнта, особливостей жит- тєдіяльності та створенні умов для розвитку потенційних можли- востей осіб з функціональними обмеженнями, активне залучення їх до участі в суспільному житті.

Спеціаліст повинен знати:

1. Теоретичні засади соціальної реабілітації.

2. Специфіку корекційно-реабілітаційної роботи з різними соці- альними групами.

3. Види та рівні корекційно-реабілітаційної роботи.

4. Вимоги до фахівця, що займається соціальною реабілітацією.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Надавати допомогу особам, що потребують соціальної реабіліта- ції та адаптації.

2. Здійснювати корекційно-реабілітаційну роботу з різними соці- альними групами.

3. Прогнозувати та планувати життєвий шлях об'єкта соціальної реабілітації.

4. Налагоджувати зв'язки з усіма можливими суб'єктами корекційно-реабілітаційної допомоги.

Соціально-терапевтична функція спрямована на вчасне подо- лання кризових ситуацій та проблем клієнта на основі самоусвідом- лення особистістю ставлення до себе, оточуючих та навколишнього середовища.

Спеціаліст повинен знати:

1. Теоретичні засади психолого-педагогічної терапії.

2. Проблематику соціально-терапевтичної роботи.

3. Особливості соціально-терапевтичної роботи.

4. Права і обов'язки фахівця з психолого-педагогічної терапії.

5. Рівні та форми соціально-терапевтичної допомоги.

6. Особливості надання соціально-терапевтичної допомоги різним групам клієнтів.

Спеціаліст повинен уміти:

1. Здійснювати домедичну соціально-терапевтичну допомогу.

2. Доцільно застосовувати різноманітні форми психолого- педагогічної терапії.

3. Проводити консультативну соціально-терапевтичну допомогу.

4. Проводити як індивідуально, так і групові терапевтичні зустрічі.

5. Залучати працівників різних соціальних інституцій до надання допомоги особистості.

6. Надавати як очну, так і дистанційну психолого-педагогічну до- помогу (робота на “Телефоні довіри”).

Питання і завдання для самостійної роботи

1. Визначити базові функції соціального педагога для забезпечен- ня різних напрямків соціально-педагогічної діяльності.

2. Здійснити порівняльний аналіз різних підходів до класифікації функцій діяльності соціального педагога.

Література

1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009.

2. Соціальна педагогіка: Підручник / За ред. проф. А. Й. Капської – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

3. Соціальна педагогіка. Мала енциклопедія / За ред. І. Д. Звєрєвої.

– К.: Центр учбової літератури, 2008.

4. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І. Д. Звєрєва, О. В. Без- палько, С. Я. Харченко та ін.; За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лак- тіонової. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

5. Сидоров В. Н. Профессиональная деятельность социального ра- ботника: ролевой подход. – В.: Глобус-пресс, 2006.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?