Сигнали, що подаються будь-якими свпгловими

**,

У випадку екстремальноТ ситуац1У в раз! необхщносгп виклику допомоги вщряджають мобтьну групу у склад! не менше двох - трьох оаб (одного можна послати по допомо-гу лише в крайньому раз!). Посилы-н повинн! бути належним чином ек|'п«рован1, мати з собою маршруты документи I кар-тограф|чн1 матер|'али \ добре знати:

Спортивно-оздоровчий туризм 197

> точне мюце нещасного випадку (координати на карт!, назву м1сцевост1, перевалу, ущелини, порогу, р!чки тощо);

> час, коли трапилась авар!я;

> характер травм потерпшого (потерптих), пошкодження (втрати) спорядження I обладнання;

> потребу в тих чи!нших медикаментах для потерптих (|нсул1н, плазма, кров тощо).

Досв1д роботи рят/вних служб св/дчить, що таку 1нформац1'ю сл\д не запам'ятовувати, а записувати.

Трупа, вщряджена по допомогу, повинна марюрувати св1й шлях, пщраховувати кшьквсть кроюв, робити зарубки на деревах, кольоров! позначки на кам1нн1, скелях (напри-клад губною помадою) з метою полегшення \ прискорення прибуття рялвниюв. Шсля вщповщного звернення (заяви) в контрольно-рят!вну службу, МШ1Ц1Ю, державн! адм1нютра-

• • • •••

тивн! органи I т.п. трупа не повертаеться на мюце авари, а виконуе вказ1вки рят1вник1в або 1ншоУ орган1зацм, що зд|'йснюватиме рятувальн! роботи.

•

I ОРГАШЗАЩЯ I ЗД1ЙСНЕНЯ 1 • МАСОВИХ ТУРИСТСЬКИХ I

ч ь

Серед найд!ев1ших форм пропаганди туризму \ залу-чення широких мае до активного форм вщпочинку е масов! показов!, тренувальн! заходи \ змагання (зльоти, конкурси, 1гри, тренувальн! збори, треынги I т.ш.). Вони разом з тим виконують культурно-просввтницьк!, краезнавч! виховн! функцм, сприяють покращенню ф13ичноУ пщготовки, технич­ному вдосконаленню, орган1заци змютовного вщпочинку все бтьшого числа людей, популяризаци туризму серед населения.

Проведения туристських зльот|'в \ змагань мае досить давню ютор1ю, але масового характеру ц! заходи стали на-бувати з 50-х рок!в XX ст. Сьогоды вони проводяться на р1зних р1внях - вщ туристських секц!й до м!жнародних фо-рум1в, у яких беруть участь сотн! тисяч турислв I краезнавц!в.

Класифшацш масових

_________ТУРИСТСЬКИХ ЗЭХОД1В

Поняття "зл1т" I "змагання" часто вживаються паралель-но I нав1ть ототожнюються одне з одним, хоча ц! заходи вщр!зняються один вщ одного за своею метою I програмою:

Спортивно-оздоровчий туризм 199

змагання, як правило, виступають складовою частиною зльот!в, хоча можуть проводитись I самостмно.

Пщ терм!ном "змагання" розум!ють прагнення випере-дити, перевершити, перемогти!нших. Що ж до туристських змагань, то тут важливо не тшьки \ не сттьки одержати пе­ремогу, скшьки з'ясувати р!вень техн'нноУ \ тактично!' пщго­товки, загалы-юф!ЗичноТ \ спец!альноТ тренованост!, випро-бувати нов! зразки спорядження \ прийоми його використан-ня в умовах, максимально наближених до пох'щних.

ЗЪди, зльоти передбачають проведения збор1в, нарад людей, об'еднаних спшьною метою, член!в леУ чи 1ншоТ масо-воУ орган1зацн. Головне завдання туристських зльот!в - попу-ляризац!я туризму, спшкування однодумц!в, обм!н досвщом, щеями, демонстрац1я нових зразюв спорядження тощо. Але, не принижуючи значения цих заход!в, слщ сказати, що зльо­ти I змагання не повинн! пщм!няти основну форму д1яльност! в туризм!, якою е оргаызацчя I проведения поход!в.

Р|зноман1тн1сть масових туристських заход!в обумовлюе необх'щн!сть Ух класиф|каци. Ця остання зд!йснюеться за трьо-ма основними параметрами: формою, масштабом, класом.

Серед форм туристських заход!в можна назвати пер-шост!, вщб1рков1 змагання, товарисью зустр1ч1. Зльоти най-част!ше проводяться у вигляд! конкурав, виставок, сем!нар1В, вечор1в тощо.

Масштабнють зльот!в I змагань визначаеться широтою участ! в них команд чи окремих представниюв р!зних регюыв або орган1зац|й. Ц1 заходи можуть вщбуватись на м!жнародно-му, М1жобласному, обласному, районному р1вн1 або в межах окремого трудового колективу, турбази, школи, секци I т. 1н.

Клас змагань за Ух складнютю визначаеться в д1апазон1 зм1нюеться вщ I до IV I залежить вщ характеру I кшькост! етатв, довжини, складност! перешкод, перепаду висот, ви-користовуваних техн'нних прийом!в 1 т. 1н.

Пщ час зльот!в можливе будь-яке поеднання масштабу I класу змагань. У ход! широкомасштабних змагань, як пра­вило, переважають нескладн! дистанцП' I - II клас!в, осктьки основною метою е популяризац!я туризму \ обм!н досвщом. В той самий час змагання окремих вуз!вських колектив!в секц|й I т. п. можуть включати дистанцП' III - IV клас1в.

Дв? ЩурЮ.В., ДмитрукО.Ю,

Умовно ц! етапи можна подтити на групи:

> техн!чно складн! (навюна переправа, пщйом або спуск по вертикал!, переправа по колод! тощо);

> техш'чно нескладн! (переправа на плавучих засобах, пщйом або спуск по схилу, траверсування схилу, пере-сування по купинах, транспортування потерпших I т.!н.);

> без ф!зичного навантаження (зав'язування вузл!в I

_„ Н^ЯЪ"»

оов язок, надання першоТ допомоги, спортивне ор!енту-вання I т. п.);

> закр|'плення туристських навичок (встановлення намета, розпалювання багаття, пакування рюкзака тощо).

При постановц! дистанцн важлива лоп'чна послщовнють етат'в. Це досягаеться дотриманням загальних правил:

> доцшьне паралельнё розм!щення 2-3 ниток маршруту;

> подолання еташ'в дистанцм бажано зд!йснювати в при-родних умовах (нав!сна переправа - над струмком або яром, загата або купини - на заболочен!й дшянц!;

> визначити мюце для старту! ф!н!шу;

> техтчно склады етапи зручш'ше долати на початковому в!др!зку дистанци;

> у складних етапах може бути зад!яна частина команди, а можна п!ти шляхом встановлення контрольного часу;

> якщо програмою змагань передбачено перехщ водойми убрщ, доцтьно поставити йогб в к!нц! траси.

Важливо вдало обрати мюце змагань. Наявнють вод-них об'ект!в, переаченоУ мюцевост!, порослих л!сом дшянок дозволяв розробити ц!каву дистанцию.