І Характеристика основних І продуктів харчування

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 18Следующая ⇒

Хліб - калорійний продукт, багатий на вітаміни, що 1 довольняє третину добової потреби людини в поживних І човинах. Проте у свіжому вигляді він не дуже придатні для похідних умов, оскільки має велику вагу і об'єм, шіи ко псується, незручний у транспортуванні. Умови автомо ного функціонування туристської групи дозволяють зрої ти триденний його запас, а далі по можливості заміняти в харями, галетами, печивом, бубликами і т. ін.

Замість хліба можна рекомендувати грінки. Для їх при готування хліб нарізається скибками завтовшки 1 см, ІЦ смажується на олії, натирається часником із сіллю і с«ІІ(дається в целофан. Приготовлений у такий спосіб хліб мі втрачає смаку і поживних якостей протягом тижня.

Сухарі краще робити невеликого розміру, нарізаю*» хліб соломкою завтовшки 1 см. Сушать їх у духовці. 'СміГ" сухарі виходять із хліба типу "лаваш", який достатньо пі; І шити на повітрі. Вони майже не кришаться, не потребу спеціальної упаковки; їх смак відновлюється при звича му розмочуванні.

вти, бублики, крекери, печиво можна вживати

ід час короткого привалу.

Макаронні вироби краще використовувати для приго-ІнмІІя супів, оскільки промивати їх у польових умовах не в" Іручно,

Крупи - важливе джерело мінеральних речовин і амінів. За їх вмістом і калорійністю мало розрізняються, *у основними критеріями при їх виборі є різноманітність, Іконі якості і швидкість приготування. Найпоширенішими Івд крупів є рис, гречка, манка, пшоно, вівсянка. Зручно Метуватись вівсяними пластівцями і толокном, які швид-иряться і добре засвоюються, Рис, гречану і манну кру-ІІІІбхідно попередньо підсмажити - каша буде набага-^Вчнішою. Практично всі крупи добре поєднуються з ^•Ім, і з них можна готувати солодкі каші або подавати ^•нір до м'ясних страв. Для приготування млинців, ^1, галушок, для смаження риби і овочів необхідне бо-

^•йже всі охоче їдять горох і квасолю - і як гарнір до

Н| і в супах. У польових умовах краще користуватись

витратами, що швидко розварюються, або замочувати

Ідоі на 5-6 год. перед їх приготуванням.

| Упаковуються крупи в полотняні мішечки, що вклада-

ІбЯ в поліетиленові.

- Жири. Харчовий раціон повинен включати крім верш-

|©го масла, також топлене масло, олію, сало. Добре під-

Ілитися під час привалу печиво чи галети з шоколадним

івлом і гарячим чаєм.

Збалансованим вмістом тваринних і рослинних жирів,

тока, цукру, солі, ароматизаторів і вітамінів відзначає-

пя маргарин. Хороша засвоюваність, висока калорійність

шоляють рекомендувати його для широкого використан-

• польових умовах.

Заслуговує на увагу і такий продукт, як смалець із «парками, що готується з доданням цибулі, моркви і ІіГ)но порізаних шматочків м'яса. Сало, корейка, грудинка комендуються для вживання під час привалу.

Висококалорійними продуктами із значним вмістом ч>ів і вуглеводів шоколад і халва.

132-133

Олію краще зберігати в поліетиленових флями, •

шкове масло, маргарин, топлене масло і смалеці, Я

ках із кришками, що закручуються. Л

М'ясо і м'ясні продукти складають до?!•''„ •

всього харчового раціону. Свіже м'ясо варто вико|ІинІ

вати при стаціонарному базуванні. Для похідних умпії

мало придатне через складність приготування, зборне

транспортування. |

Більша частина запасу м'ясних продуктів повитім І

в у готовому до вживання вигляді: м'ясні консерви, суНЯ

ване або спеціально підготовлене м'ясо, ковбасні пирії

З великого вибору м'ясних консервів перевпіу її

віддати тушкованій яловичині і свинині, а також коїм ни|

типу "Сніданок туриста". Паштети і фарші зручні дим Ц

вання під час привалів і як сухий пайок. М'ясні консорвіі

підлягають довгому варінню, оскільки при цьому ши

втрачають свій смак і аромат. Для походу найкращий

можливих варіантів є м'ясні консерви в металічіі

банках.

Сублімовані продукти - це продукти, висушян) спеціальною технологією (обезводнення заморожені продукту у вакуумі). Вона дозволяє зберегти зовнішній | гляд, смак, аромат і поживність харчових продуктів ^ значному зменшенні їх маси. Такій обробці можуть підці(тися як свіжі продукти, так і продукти, що пройшли мо| кулінарну обробку. Сублімовані продукти після замочув| ня їх у воді є цілком готовими до вживання.

Спеціальній обробці (сушінню, коптінню, смаженні т. ін.) піддаються як сирі, так і цілком готові м'ясні продуй Ковбасні вироби добре зберігаються як у літній, ти зимовий період. З огляду на похідні умови перевагу від.ІІа сирокопченим і твердим сортам ковбас, їх підсушують, ^ кривають тонким шаром розтопленого жиру, загортаний папір (у поліетиленових мішечках ковбаса швидко ми ється). Вживають ковбасу і як обідню страву, і під час ІІр валу в поєднанні з сиром, корейкою.

М'ясні бульйонні кубики покращують смак і підвищ ють поживність перших страв. Вони використовуються приготування бульйонів.

\ЦІ консерви - страва, повністю готова до вживан­ій своєю поживною цінністю не поступається м'ясу, ИДкістю засвоєння перевищує його удвічі. В холод-року рекомендується вживати рибні консерви в олії,

і гоматі.

Іш риба має бути використана протягом одного дня.

І?І. або готують з неї рибну юшку. Сушена або в'яле-

може поповнити харчові припаси групи. Іочн/ продукти. Молоко містить усі необхідні для *у компоненти. Харчовою промисловістю виробля-Іущене і сухе молоко, вершки, різні види сирів. Ці й мають високі поживні якості, добре зберігаються і Іинспортуються.

цені і сухі молочні продукти використовуються для нання молочних каш, гарячих напоїв (какао); їх та-,ають у тісто.

окими поживними властивостями відзначаються;ири. При складанні меню важливо враховувати, що Іаність молочних продуктів найвища в першій поло-І, тому сир доцільно подавати на сніданок і під час в. Узимку слід запобігати замерзанню сиру, бо це є швидке його псування.

>чов/ концентрати - це максимально підготов-вживання страви. Найпоширенішими з них є супові

до складу яких входять овочеві, круп'яні чи мака-фоби, з доданням жирів, м'яса, прянощів, а також І\, картопляна крупка. Спосіб їх приготування дуже

і не вимагає багато часу (іноді достатньо просто концентрат окропом). Ці продукти дуже зручні при Іртуванні, добре зберігаються. Ічі і фрукти. Вживання свіжих овочів і фруктів ко-

будь-яку пору року, їх попередньо миють і зберіга-аперових пакетах. Хоча в похідних умовах вони ви-вуються переважно в переробленому вигляді (кар-І мука, сушені цибуля, морква, сухофрукти тощо). Це Іюється незручність транспортування і зберігання >вочів і фруктів.

•ор і кондитерські вироби. Норма споживання цук-0-150 г на добу. Він використовується переважно

«Шік

134-135

для підсолоджування молочних страв і гарячих няп Вечірня доза солодощів повинна дещо перевищувати в кову і обідню. 1

Цукерки-льодяники, шоколад споживають під ч*ші ху, коротких зупинок-привалів як висококалорійний я дукт, що дозволяє швидко відновити сили. Цукор і кия терські вироби повинні зберігатись у водонепрониі упаковці. 1

Інші продукти. До цієї групи можна віднести тоні.ім ароматичні і смакові приправи та харчові додатки. Ні значно поліпшують смак страв, різноманітність меню 1 чай, кава, какао, сіль, спеції, прянощі, концентровані І ЇМ соуси, вітаміни тощо. Зберігати і транспортувати їх криці герметичній упаковці (жерстяних і поліетиленових біїні коробках). |

У похідних умовах є можливість поповнити меню мі І хунок лісових ягід, дикорослих фруктів, їстівних ропщ грибів. Проте слід пам'ятати обов'язкове правило: вжині ня можна тільки добре відомі ягоди, гриби та ін. Але нп мі то наперед планувати поповнення раціону за рахунок дна ни, риби, ягід, грибів. Краще завчасно потурбуватися Я недоторканний запас продуктів харчування. '

_____________________________________^

Режим харчування І

Основою режиму харчування є його регулярність, Щ то сталий ритм. Одна й та сама за якісним складом і н лорійністю їжа засвоюється по-різному в залежності від т го, як її вживання розподілена протягом дня.

В побуті прийнято триразове харчування. При гшр ході від домашніх до похідних умов не рекомендує І мі різко змінювати режим харчування і характер їжі. Трир.н ве гаряче харчування не лише зберігає звичний режим,.І дозволяє ефективніше компенсувати енергетичні витр.м пов'язані з постійними фізичними навантаженнями т тенсивним рухом.

НІданок дозволяє створити енергетичний запас ор­ну, що дає можливість підтримувати працездатність Ким першої половини дня, на яку припадають макси-41 фізичні навантаження в умовах походу. Тому сніда-Иг. бути висококалорійним (близько 30% добової нор-ГІорій), невеликим за об'ємом, легко засвоюваним, ба-I на вуглеводи, вітаміни, тонізуючі речовини. Від призначений компенсувати можливий дефіцит її, що утворився в організмі в результаті напруженої Ги, значних фізичних навантажень, інтенсивного руху, він повинен бути досить тривним, мати високий вміст Інних білків, жирів, вуглеводів. В обід раціональним є Ивання продуктів, багатих на клітковину, і таких, які) затримуються в шлунку. Калорійність обіду повинна дати 30-35% добової норми.

їечеря. Має компенсувати витрачену протягом дня»гію і підготувати організм до наступного робочого дня. р продуктів повинен бути розрахований на відновлен-Іілків у тканинах організму, поповнення запасів вугле-І. Під час вечері не рекомендується споживати продук-цо збуджують нервову систему і активізують діяльність Іних органів. Калорійність вечері має досягати 25% до->ї норми. Решту добової норми калорій (10-15%) ор­ім одержує з продуктами, які споживають під час при-

Іі.

Раціональний режим харчування передбачає також йо-Ізноманітність, яка забезпечується правильним добо-страв на основі заздалегідь продуманого меню. Проте рактиці не завжди вдається забезпечити триразове га-І харчування, особливо у складних гірських умовах і в >вий період, через малу тривалість світлового дня і з /вань економії часу. Такі умови диктують вимушений гхід на дворазове гаряче харчування, а відновлення Ігетичних витрат досягається за рахунок калорійного і, ожливості, збалансованого харчування у вигляді сухо-ійка під час довгих привалів.

Іри дворазовому гарячому харчуванні калорій доцільно)ву норму розподілити таким чином: сніданок - 35%, - 20%, харчування на привалах - 15%, вечеря - 30%.

136-137

При наявності термосів обід можна доповнити мрйМІ стравами. Ц

Після тривалої роботи, пов'язаної із значними фІяИІ| ми навантаженнями, довгого переходу слід відпочиїи • тягом 20-30 хв., перш ніж приступити до їжі. НасІуяІ вихід на маршрут, не слід робити раніше як через ІояІ після чергового прийому їжі. Т

Вода. |

Режим водоспоживання

Якщо без їжі людина може прожити кілька тижнії, І без води - всього кілька діб. Вода необхідна для підтрими ня життєдіяльності організму. Саме її наявність у тканині живого організму забезпечують необхідні хімічні перині рення. Така роль води визначається її хімічними і фізичну ми властивостями: вона забезпечує надходження пожй(них речовин до тканин і органів.

Вода складає 65% загальної маси тіла людини. В І)| ганізмі вона наявна у вільному і у зв'язаному стані(у скпл(клітин). Для людини однаково небажаним є як надмірні так і недостатнє споживання води. При надмірному її спи живанні зростає навантаження на серце і нирки, посини ється вимивання з організму необхідних йому солей. О(>м воднення може викликати важкі розлади в роботі сери шлунку та інших життєво важливих органів.

Добова потреба людського організму у воді, що скік дає в середньому 2,5 л, задовольняється не лише за ра>' нок випитої рідини, й за рахунок її вмісту в рідких і тверді І продуктах харчування, а також води, що утворюється самому організмі в результаті хімічних реакцій. З цієї загалі, ної кількості, об'єм випитої рідини становить 0,8-1,0 л; води спожитої у складі супів - 0,5-0,6 л, твердих продуктів - 0,7 й води, що утворюється в самому організмі в результаті тр;т них процесів - 0,3-0,4 л (при окисленні 100 г жирів ви/м пяється 107 мл води, білків - 41 мл, вуглеводів - 55 мл)

'ІІьна витрата води організмом у стані спокою дося-) мл/год. При середньому фізичному навантаженні • • < помірного клімату витрата води збільшується до І/добу. Напружена м'язова діяльність при підви-імператури повітря викликає інтенсивне виділення пез шкіру і за рахунок посилення легеневої венти-ця цифра зростає до 10 л/добу. Витрачена ор-¹1 вода вимагає обов'язкової компенсації. (іональна організація харчування і режиму спо-<я води при подоланні маршруту передбачає ос- поповнення водних витрат організму до почат-після закінчення переходу чи іншого фізичного чппаження під час привалу, на бівуаку. Найдо-ппие більшу частину денної норми рідини вживати «•/й, коли навантаження на серце є мінімальним. 1'. ході маршруту під час коротких зупинок можна випити • Іри ковтки підкисленої рідини чи прополоскати ротову ні І мину. Для в тамування спраги краще використовувати вр.Ільну або звичайну підсолену воду. Людям із посиле-» потовиділенням рекомендується до сніданку проковтну-І-10 г солі, запивши чаєм або водою. Позбутися відчуття Ості в роті допоможе кисла або м'ятна цукерка чи таблет-Іекорбінової кислоти з глюкозою. Для цього придатна та-(тала снігова або джерельна вода з додаванням лимон-

0 або журавлинного екстракту, лимонної чи яблучної кис-и, яблучного оцту. У спеку добре втамовує спрагу зеле-

1 чай із м'ятою, материнкою, смородиновим листям і т. ін. В польових умовах необхідно вміти відшукувати і вико-

Іговувати природні джерела води, серед яких - відкриті Іойми (ріки, озера, струмки), грунтові води (джерела, ко-цязі), атмосферна волога (дощ, сніг, лід, роса), а також Ьлини-водоноси (водорості, бамбук, кактуси).

Проточну воду із джерел, гірських і лісових річок і >умків можна пити сирою (хоча краще прокип'ятити). Во-Ю із стоячих водоймищ (озер, ставків) слід користувати-з обережністю. Не можна використовувати для пиття во-

з канав, калюж, ям. Небезпечно пити сиру воду з во-йм, розташованих поблизу промислових підприємств, релених пунктів, пасовищ.

138-139

Якщо викликає сумнів якість води в районі подорож виконання робіт, потрібно взяти з собою необхідний.їм який найкраще тримати у спеціальних флягах. Для цв найбільше підходять військові фляги місткістю 0,5 м, | разі їх відсутності - пластмасові пляшки місткістю 1,В«| з-під газованої чи мінеральної води. Н

У безвихідному становищі перед вживанням н(У сумнівної я кості її необхідно прокип'ятити протягом 15-Л)І або знезаразити за допомогою спеціальних засобів (оя таблетка пантоциду на 0,5-1,0 л води). В разі їх відсуїня з цією метою можна використати настойку йоду (5-10 т пель на 1 л води) або марганцевокислий калій (3-5 криоі ликів на 1 л води). І

Для очищення каламутної води її можна профільтруї ти, пропустивши через посудину (відро, казанок, поліетіі новий мішок, флягу), в якій чергуються шари піску і Дій ного вугілля. Воду з болота, озера, річки можна профІЯ трувати, викопавши біля берега ямку, в якій невдовзі н,І и1| рається і відстоїться вода.

Солона озерна і морська вода абсолютно неприд.пц для пиття. В таких умовах прісну воду можна видобути І и| доростей, віджимаючи їх до виділення соку. В зимпиіі період солону воду можна опріснити шляхом її заморі "ні вання у відрі або казанку. Заморожувати воду т\»-П тільки до половини об'єму. Після цього лід виймають, ірін топлюють і знову заморожують до половини об'єму. Пк І\ дво-, триразового заморожування вода стає майже зоік,((прісною.

Взимку воду можна отримати також розтоплюваніІнІ снігу або льоду в казанку над вогнищем.

І

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология