Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
ТЕМА 84. Причини та умови корисливих злочинів у аграрному секторі економіки УкраїниСодержание книги
Поиск на нашем сайте 1. Сутність і види причин та умов корисливих злочинів у аграрному секторі економіки України 2. Соціально-економічні детермінанти 3. Морально-психологічні чинники 4. Соціально-політичні детермінанти 5. Правові детермінанти 6. Кадрові причини та умови 7. Організаційно-управлінські детермінанти і. Зростання корисливих злочинів у аграрному секторі економіки можна пояснити низкою взаємопов'язаних детермінант, які впливають на їх вчинення, зокрема: — доведення підприємств до банкрутства; — порушення процесів приватизації; — невраховані виробництво та послуги; — повне або часткове розкрадання; — участь у незаконних емісіях безготівкових коштів; — відмивання коштів незаконного походження тощо. Загалом причини та передумови, що впливають на зростання корисливої злочинності в аграрному секторі економіки, можна класифікувати на: 1) соціально-економічні; 2) морально-психологічні; 3) соціально-політичні; 4) правові; 5) кадрові; 6) організаційно-управлінські. 2. Звичайно, серед основних детермінант, що спричиняють корисливу злочинність у цій галузі, є чинники соціальне-економічного характеру, що пов'язані з: — відсутністю протягом тривалого часу політичної та економічної стратегії формування нового суспільного ладу, державного контролю за управлінським апаратом; — наявністю значних залишків старої командно-адмі ністративної системи у вигляді надміру чисельного уп равлінського апарату; — процесами зміни форми власності, приватизації та накопичення значних коштів напівлегальним або неле гальним шляхом; — масовим прагненням нових підприємницьких структур, у тому числі кримінальних, розв'язати свої проблеми за допомогою корупційних зв'язків; — масовою зміною законодавчих та інших правових норм, послабленням нагляду і контролю за їх виконан ням; — декларативністю багатьох реформаторських намі рів та рішень влади; — безперешкодним створенням суб'єктів підприєм ницької діяльності на державних об'єктах; — криміналізацією економічних та інших суспільних відносин внаслідок недосконалої грошової та податко вої політики; — пасивністю правоохоронних та інших державних органів щодо притягнення винних до відповідальності; — відсутністю сприятливого режиму діяльності під приємств та підприємців, особливо щодо сплати подат ків, відрахувань до бюджету, одержання державної під тримки, кредитів тощо. До детермінант соціальна-економічного характеру також належать: — недосконалість та слабка розвиненість сільської ринкової інфраструктури; — слабка державна фінансова та матеріально-технічна підтримка сільськогосподарських підприємств; — відсутність механізмів кредитування та інвестуван ня сільськогосподарських підприємств. Іноземні інвес тори, вкладаючи капітал у нашу економіку, надають пе ревагу посередництву. Значна частина виробленої спільними підприємствами продукції реалізується на внутрішньому ринку, що не лише не сприяє зростанню експорту, а й призводить до збільшення зовнішнього боргу України; — відсутність дотацій і протекціоністської зовніш ньоекономічної політики держави щодо вітчизняного сільгоспвиробника. Нині у державі склалася ситуація, Із* 195 коли комерсанти зацікавлені купувати великі партії сільгосппродукції за кордоном, внаслідок чого вітчизняні виробники втрачають значні кошти від нереалізації своєї продукції; — збитковість сільськогосподарського виробництва внаслідок диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію, значна зношеність основних фондів; — високий рівень бартерних операцій. Реформування власності на селі, здійснення господарської діяльності через бартерні контракти з комерційними структурами на постачання пального, добрив, інших матеріально-тех нічних ресурсів та розрахунки за них керівники сільгосп підприємств використовують для власного збагачення. Перебуваючи у змові з комерсантами, вони за певну плату, діючи всупереч інтересам членів сільгосппід приємств, укладають збиткові угоди на постачання ре сурсів, надання в оренду землі, здійснюють інші види протиправної діяльності; — невизначеність дійсної ціни земельних наділів, які селяни отримали внаслідок розпаювання колгоспних зе мель і передачі їх в оренду1.
3. До причин та умов морально-психологічного харак теру належить криміногенний потенціал, корені якого сягають часів застою, який призвів до критичних про валів в економіці держави, девальвації моральних і ду ховних цінностей, насичення психології людей корисли во-егоїстичним способом життя, в якому пріоритет на дано матеріальним інтересам та потребам і тим самим це призводить до зростання масштабів корисливої мо тивації злочинної поведінки. 4. Зазначимо, що, своєю чергою, соціально-економіч ні чинники зростання корисливої злочинності в аграр ній галузі зумовлено причинами та умовами соціально- політичного характеру. Сьогодні в країні практично не має чіткої аграрної політики, а наявні політичні амбіції заважають нормальному економічному розвиткові всього Баліна С. Н. Проблеми протидії злочинності у процесі реформування власності в аграрному секторі економіки /'/ Науковий вісник НАВСУ. — 2001. - № 4. - С. 186. агропромислового комплексу. Звичайно, політика відіграє не останню роль у цьому процесі. 5. Чинниками правового характеру є: — прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють вуалюванню тінізації джерел накопичення ка піталів злочинного походження; — встановлення надміру високих податків; — прогалини у нормативних актах або неповнота ме ханізмів контролю, сконструйованих без урахування то го чи іншого об'єкта контролю, його процедури та тех нології здійснення; — відсутність механізму виконання нормативно-пра вових актів та суперечності між ними; — надто незначна кількість нормативно-правових ак тів, прийнятих із приводу введення нового Земельного кодексу України; — відсутність кримінально-правових норм боротьби із забрудненням, псуванням, а також нищівним вико ристанням землі; — відсутність чіткого правового механізму купівлі- продажу земельних сертифікатів (права на земельну частку (пай)) та контролю за цим процесом з боку Державного комітету України по земельним ресурсам і місцевих органів влади; — відсутність цивілізованого правового ринкового се редовища; — недосконале правове забезпечення продажу земель них ділянок суб'єктам підприємницької діяльності, гро мадянам та юридичним особам України (а саме відсут ність реєстрації земельних ділянок та прав на них); — відсутність чіткого визначення правового режиму земель несільськогосподарського призначення у населе них пунктах та за їх межами; — невизначеність щодо надання права іноземним гро мадянам на придбання земель; — недосконалість чинних природоресурсних кадаст рів і ведення окремого кадастрового обліку майна. 6. Називаючи причини та передумови зростання ко рисливої злочинності у сільському господарстві, ми не повинні забувати про чинники кадрового характеру. Са ме завдяки висококваліфікованій підготовці кадрів сіль ськогосподарських підприємств наша держава зможе досягти потрібних результатів у розвитку аграрного сектору економіки. На жаль, сьогодні серед керівників та працівників сільського господарства високваліфіко-ваних фахівців у цій галузі недостатньо, 7. До чинників організаційно-управлінського характеру належать: — неналежний контроль із боку держави і гро мадських організацій за процесом приватизації землі та об'єктів агропромислового комплексу держави; — неналежна організація бухгалтерського обліку, об ліку та контролю за збереженням і використанням то варно-матеріальних цінностей; — відсутність належної роз'яснювальної роботи з бо ку відповідних міністерств та відомств і місцевих орга нів виконавчої влади щодо купівлі-продажу земельних паїв; — недостатнє врахування специфіки порушень у про цесі реформування власності в агропромисловому ком плексі під час розробки та реалізації практичних заходів боротьби зі злочинами у цій галузі; — відсутність єдиного узгодженого підходу правоохо ронних органів до проблеми організації взаємодії опера тивних підрозділів і слідства1.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 270; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.009 с.) |