Поняття, завдання, види і об’єкти пред’явлення для впізнання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 25 из 71Следующая ⇒

Пред'явлення для впізнання ( ст.. 228-230) - слідча дія, що полягає у пред'явленні особі будь-якого об'єкта з метою його ототожнення або встановлення групової належності з об'єктом, який раніше спостерігався цією особою у зв'язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.

Іншими словами, потреба у проведенні цієї слідчої дії виникає тоді, коли необхідно встановити, чи є людина або певний об'єкт тими, яких свого часу бачила особа з огляду на факти, що мають зв'язок із розслідуваним злочином і щодо яких вона давала попередні показання.

Наприклад, потерпілий, даючи показання про злочин і нападника, повідомляє, що запам'ятав злочинця, називає його зовнішні ознаки і властивості та заявляє про можливість упізнати цю особу.

Отже, метою розглядуваної слідчої дії є встановлення, чи був упізнаваний об'єкт тим, кого, впізнаючи, особа раніше спостерігала у зв'язку з розслідуваною подією.

Безпосередніми завданнями пред'явлення для впізнання може бути встановлення:

1) чи цю людину раніше, за обставин, які є важливими для слідства, бачив свідок (потерпілий, підозрюваний, обвинувачений);

2) чи належать особі, яка впізнає, пред'явлені їй об'єкти (речі, предмети, знаряддя злочину) або чи бачила вона їх раніше за певних умов;

3) кому належить труп людини, особу якої не встановлено.

За суттю ця слідча дія є одним із видів криміналістичної ідентифікації - ідентифікації за ідеальним відображенням, тобто за уявним образом. У цьому випадку об'єкт, який впізнається, є ідентифікованим об'єктом, а уявний образ цього об'єкту, ідо зберігся у пам'яті людини,- ідентифікувальним.

Об'єктами, що пред'являються для впізнання, можуть бути будь-які об'єкти матеріального світу, що становлять інтерес для слідчого та допускають їх пред'явлення для впізнання суб'єкта з дотриманням процесуальних вимог.

Такими об'єктами можуть бути:

A. Особи: свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, підсудні.

Б. Трупи людей, тварин.

B. Предмети.

Г. Документи.

Д. Ділянки місцевості.

Е. Приміщення.

Процес впізнавання має дві стадії:

1. Формування образу - стадія сприйняття та пізнання образу предмета чи особи.

2. Впізнавання - відтворення в натурі групи об'єктів, оживлення в пам'яті раніше сприйнятого об'єкта і вирішення питання про тотожність чи нетотожність (відмінність).

Процес формування показань упізнаючої особи, своєю чергою, складається з таких етапів:

• сприйняття об'єкта за допомогою органів чуття,

• запам'ятовування і збереження (забування) в пам'яті сприйнятої інформації,

• відтворення уявного образу в пам'яті та передача інформації про нього,

• впізнання (ототожнення чи навпаки) об'єкта.

Сприйняття - психічний процес виникнення у свідомості людини більш або менш цілісної картини (відношення) предметів, ситуацій і подій за безпосереднього впливу фізичних подразників на рецепторні поверхні органів чуття.

Чинники, які впливають на цілісність сприйняття об'єктів:

А) Об'єктивні:

- відстань від спостерігача до об'єкта,

- тривалість сприйняття,

- дія побічних подразників,

- наявність чи відсутність перепон,

- освітленість,

- погодні умови,

- обмежені можливості органів чуття людини. Б) Суб'єктивні:

- індивідуальні властивості та якості особи (спостережливість, уважність, здатність відтворити і описати сприйняте),

- стан людини на момент сприйняття або до нього,

- вік людини.

Запам'ятовування - процес, скерований на збереження в пам'яті сприйнятого.

Види пам'яті (у психології):

• моторна (на рухи),

• емоційна (на емоції),

• словесно-логічна або мнемонічна (запам'ятовування й відтворення прочитаного чи почутого у словесній формі),

• образна чи, по-іншому, предметна (здатність зберігати зорові, слухові та інші уявлення, отримані за безпосереднього сприйняття об'єкта).

Відтворення - один із процесів пам'яті, що здійснюється у формі згадування або впізнавання.

Згадування - відтворення, яке відбувається без повторного сприйняття (споглядання) об'єкта.

Впізнавання - відтворення за повторного сприйняття (споглядання, спостереження об'єкта).

Доречно зазначити, що на формування показань щодо уявного образу про раніше сприйнятий об'єкт також впливають певні чинники:

А) Об'єктивні:

• загальний рівень розвитку людини,

• здатність викласти свої думки, вади сприйняття, пам'яті.

Б) Суб'єктивні:

• психоемоційний стан допитуваного на момент сприйняття інформації,

• темперамент особи, яка відтворює інформацію про раніше сприйняту подію.

Отже, психологічну основу впізнавання, як головного елемента слідчої дії пред'явлення для впізнання, складають:

A) можливість адекватного відображення органами чуття

людини об'єктивної реальності;

Б) можливість запам'ятовування та збереження в пам'яті сприйнятого образу (ознак і властивостей об'єктів);

B) можливість адекватного відтворення сприйнятого, тобто уявного образу (сліду пам'яті), що ґрунтується на уявному аналізі, синтезі та порівнянні ознак об'єкта.

Є випадки, коли не рекомендовано проводити пред'явлення для впізнання:

• в особи, яка мала би впізнавати, наявні фізичні чи психічні вади, що перешкоджають проведенню конкретного виду пред'явлення для впізнання;

• у впізнаваного об'єкта бракує властивостей, які дозволили б його впізнати;

• впізнаюча особа брала участь у процесуальних діях, під час яких уже сприймала відповідний об'єкт;

• впізнаючи, особа вже до порушення кримінальної справи або в ході розслідування у справі, так чи інакше, випадково або під час оперативпо-розшукових заходів упізнала об'єкт;

• впізнаюча, особа добре знає об'єкт пред'явлення для впізнання, чітко називає ознаки, які не викликають сумніву в індивідуальності цього об'єкта;

• є відомості про об'єкт, які очевидно встановлюють його тотожність (номер на годинник і відповідний номер у паспорті на цей годинник) та ін.

Класифікація пред'явлення для впізнання на види здійснюється за багатьма критеріями:

> Залежно від суб'єкта впізнавання - пред 'явлення для впізнання:

а) свідком;

б) підозрюваним;

в) обвинуваченим;

г) потерпілим;

д) підсудним.

За формою проведення впізнавання:

а) пред'явлення об'єкта в натурі (безпосереднє впізнавання);

б) у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) (ст. 232 КПК);

в) пред'явлення об'єкта, зображеного чи іншим способом зафіксованого на фотографії, кіно-, відеострічці чи аудіокасеті (опосередковане впізнавання).

> За кількістю проведення дослідних дій щодо одного й того ж об'єкта впізнання:

а) первинне (тобто основне),

б) повторне. Допускається лише у випадках:

• коли спершу проводили пред'явлення для впізнання об'єкта за фотографіями тощо (тобто не в натурі);

• коли впізнавач після безрезультатного проведення слідчої дії заявляє, що насправді впізнав об'єкт, але з тих чи інших причин злякався сказати про це;

• коли на момент проведення пред'явлення для впізнання у суб'єкта впізнавання був тимчасовий дефект зору (слуху) або умови, за яких проводилася слідча дія, не дозволили йому належно розглянути (почути тощо) пред'явлені об'єкти.

> За кількістю осіб, які одночасно впізнають об'єкт:

а) одностороннє впізнавання;

б) зустрічне впізнавання (про цей різновид ще йтиме мова згодом).

> Залежмо від рецепторів органів чуття, якими, власне, здійснюється впізнавання:

а) на слух, тобто за голосом;

б) з використанням інших органів чуття: на дотик, на нюх, на смак (дегустування);

- в інший спосіб.

> За видом психічного процесу впізнавання об'єкта:

а) симутивне (або ще називають «синтезоване», коли висновок про тотожність чи нетотожність роблять із сприйняття об'єкта в цілому, тобто має місце загальне сприйняття без зауважень на окреме);

б) сукцесивие («аналітичне» - висновок роблять із аналізу окремих ознак об'єкта, а вже потім - загальний висновок про сам об'єкт).

> І за найбільш розповсюдженим критерієм проведення впізнавання можна поділяти за характером об'єкта впізнавання:

а) людей;

б) предметів, речей, документів;

в) трупа людини або частин розчленованого трупа;

г) тварин чи їхніх трупів;

д) ділянок місцевості та приміщень.

Можливо, в літературі ви знайдете ще й інші класифікації (поділ за іншими класифікаційними рубриками), але й названого, як вилається, достатньо, щоб зауважити на багатогранність розглядуваної слідчої дії.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности