Де і коли виникає перша масова партія (партія сучасного типу) .

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 15Следующая ⇒

1) Франція, 1834 р.;

2) Англія, 1861 р.;

3) Німеччина, 1868 р.;

4) Росія, 1861 р.

Сукупність політичних партій, їх взаємозв’язок і взаємодія між собою та іншими елементами політичної системи і суспільства в боротьбі за владу або при її здійсненні утворюють:

1) партійну структуру;

2) партійну систему;

3) партійну коаліцію;

4) партійну асоціацію.

Виборча система мажоритарного типу, як правило, сприяє формуванню:

1) атомізованої партійної системи;

2) двохпартійної системи;

3) багатопартійної системи;

4) партійної системи обмеженого плюралізму.

До ідеологічних доктрин сучасності не відноситься:

1) лібералізм;

2) консерватизм;

3) соціал–демократична доктрина;

Позитивізм.

В чому полягає сутність «соціологічних законів» М. Дюверже?

1) це вплив форми правління на тип партійної системи;

2) це вплив виборчої системи на тип системи партійної;

3) це вплив інституційного дизайну на партійну систему;

4) це вплив пропорційної системи на систему партійну.

В якому році створений Християнсько-демократичний інтернаціонал, який об’єднує християнсько-демократичні партії світу?

1) 1982;

2) 1987;

3) 1965;

4) 1997.

Назвіть головну причину формування політичних партій сучасного типу (масових партій):

1) запровадження загального виборчого права;

2) високий рівень політичної культури;

3) свідома участь громадян у політичному житті;

4) поляризація суспільства.

Головна причина розпаду рухів:

1) відсутність організаційної структури;

2) відсутність фіксованого членства;

3) відсутність ідеологічної доктрини;

Досягнення мети задля якої утворюються рухи.

Атомізована партійна система – це:

1) партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві багатьох політичних партій, представництвом у парламенті лише деяких з них, формування уряду партіями центру, відсутністю позасистемної опозиції, демократичним політичним режимом;

2) партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві багатьох партій, тривалою (понад 20 років) перемогою однієї партії на виборах і одноосібним формуванням уряду, демократичним політичним режимом;

3) партійна система, яка характеризується наявністю великої кількості партій, які є малочисленними і мають незначну впливовість у суспільстві;

4) партійна система, яка характеризується наявністю багатьох політичних партій, гостротою ідеологічного розмежування між ними, наявністю двосторонньої деструктивної опозиції.

До ідеологічних доктрин сучасності відносять:

1) колективізм;

2) консерватизм;

3) конструктивізм;

4) позитивізм.

Яка з названих партій не подолала виборчий бар’єр на парламентських виборах 2007 року в Україні?

1) Партія регіонів;

2) Народна партія;

3) Комуністична партія України;

ВО «Свобода».

В якому році створений Ліберальний інтернаціонал?

1) 1956;

2) 1947;

3) 1967;

4) 1978.

Добровільні формування людей, що виникають на основі їхнього свідомого волевиявлення відповідно до спільних інтересів, прав і свобод – це:

1) громадські рухи;

2) політичні партії;

3) політичні клуби;

4) демографічні групи.

Кадрові партії – це:

1) партії, які мають інститут офіційного членства, а належність до партії визначається, наприклад, через голосування за її кандидатів на виборах;

2) партії, які допускають колективне членство;

3) партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшої кількості членів для забезпечення шляхом членських партійних внесків фінансової підтримки своєї діяльності;

Партії, які об’єднують у своїх лавах невелику кількість професійних політиків, що мають значний вплив у суспільстві і спираються на фінансову підтримку привілейованих прошарків суспільства.

Виборча система мажоритарного типу, як правило, сприяє форму­ван­ню:

1) атомізованої партійної системи;

2) двохпартійної системи;

3) багатопартійної системи;

4) партійної системи обмеженого плюралізму.

Пропорційна виборча система, як правило, сприяє формуванню:

1) атомізованої виборчої системи;

2) двохпартійної системи;

3) багатопартійної системи;

4) однопартійної системи.

Мажоритарна виборча система, згідно з якою обирається Вищий за­коно­дав­чий орган влади, діє у:

1) США;

2) Україні;

3) Бельгії;

4) Німеччині.

Мажоритарна виборча система, згідно з якою обирається Вищий за­ко­­но­давчий орган влади, діє у:

1) Австрії;

2) Чехії;

3) Італії;

Великій Британії.

Виборча система, згідно з якою обирається Вищий законодавчий ор­ган Канади, називається:

1) мажоритарною;

2) змішаною;

3) пропорційною;

4) ліберальною.

Виборча система, згідно з якою обирається Вищий законодавчий ор­ган США, називається:

Мажоритарною.

2. Змішаною.

3. Пропорційною.

4. Ліберальною.

Які причини заборони вивчення соціально-політичних конфліктів у радянський період і їх мотивація?

1) відсутність соціальних суперечностей;

2) будівництво однорідного суспільства;

3) зіткнення, протиборство політичних суб’єктів;

4) згода значної більшості людей.

Хто із вчених вперше вказував на шляхи попередження конфліктів?

1) Т.Гоббс;

2) Д.Дідро;

3) Ж.Ж.Руссо;

4) Ф.Бекон.

Хто ввів у науковий обіг термін «соціологія конфлікту»?

1) І.Кант;

2) Г.Гегель;

3) Г.Зіммель;

4) Г.-К.Юнг.

Хто є розробником теорії позитивно-функціонального конфлікту?

1) К.Боулдінг;

2) Р.Дарендорф;

3) Л.Козер;

4) Е.Дюркгейм.

Хто є автором «загальної теорії конфліктів»?

1) Р. Дарендорф;

2) К. Боулдінг;

3) Л. Козер;

4) Т. Парсонс.

Хто із відомих антропологів тривалий час жив серед ірокезів і був прийнятий у повноправні члени племені Сенека?

1) Броніслав Малиновський;

2) Льюїс Морган;

3) Фрідріх Енгельс;

4) Микола Миклухо-Маклай.

В архаїчних суспільствах ритуал переходу із одного соціального середовища до іншого прийнято називати:

1) eйджизмом

2) геронтократією;

3) ініціацією;

4) сакралізацією.

Механізм розподілу матеріального продукту в традиційному суспільстві по горизонталі прийнято називати:

1) реципрокацією;

2) редистрибуцією;

3) полюддям;

4) кормлінням.

Доповніть речення: «Перехід від родоплемінної організації до державності за Льюїсом Морганом здійснювався у формі … ….».

1) «Первісної демократії»;

2) «Війської демократії»;

3) «Античної демократії»;

4) «Східної деспотії».

За традицією Середній жуз у казахів постачав країні:

1) правителів;

2) митців;

3) інженерів;

4) воїнів.

Доповніть речення: «В англомовній науковій традиції історично сформувалося …… розуміння феномену нації».

1) культурологічне;

2) етатистське;

3) психологічне;

4) економічне.

Кому належить висловлювання: «Існування нації – це (якщо можна так висловитися) щоденний плебісцит, як існування особи – вічне ствердування життя»?

1) Лорду Актону;

2) Ернесту Ренану;

3) Максу Веберу;

4) Георгу Гегелю.

Автором праці «Уявлені спільноти» (1983) є:

1) Ентоні Сміт;

2) Ерік Гобсбаум;

3) Ернест Ґелнер;

Бенедикт Андерсон.

Доповніть речення: «Одним із базових понять у системі теоретизувань … … є «компліментарність» як здатність елементів певної структури взаємно доповнювати та замінювати одне одного».

1) Юрґена Габермаса;

2) Петера Альтера;

3) Карла Дойча;

4) Вокера Коннора;

Відомий німецький соціал-демократ Карл Каутський є представником:

1) психологічної теорії нації;

2) культурологічної теорії нації;

3) історико-економічної теорії нації;

4) комунікативної теорії нації.

Вчений-націолог Ернест Ґелнер розглядав націоналізм як:

1) політичний принцип, згідно з яким політична та національна одиниці мають відповідати одна одній;

2) доктрину, винайдену в Європі на початку XIX століття;

3) суспільний рух, що характеризує поведінку націй – найбільших за розмірами людських спільнот;

4) форма свідомості, що охоплює переважну більшість представників певного народу і має тенденцію охопити собою весь народ.

Доповніть речення: «Згідно з теорією Ернеста Ґелнера, корені націоналізму слід шукати не стільки в людській природі, психіці, які залишаються майже незмінними протягом тисячоліть, скільки в особливих структурних потребах … …».

1) доаграрного суспільства;

2) аграрного суспільства;

3) індустріального суспільства;

4) постіндустрального суспільства.

У своїй праці «Націоналізм: п’ять шляхів до модерності» американська дослідниця Лія Ґрінфелд до індивідуалістично-ліберального, громадянського типу націоналізму відносить:

1) Францію епохи Великої революції кінця XVIII ст.;

2) Англію XVI cт. та США XVIII cт.;

3) Німеччину та Росію кінця XVIII – початку XIX ст.;

4) Італію 60-70-х років XIX ст.

До партикуляристського типу націоналізму (за типологією Луїса Вірта) можна віднести:

1) німецький націоналізм XIX ст.;

2) ельзаський націоналізм часів Першої світової війни;

3) національно-визвольний рух угорців середини XIX ст.;

4) французький націоналізм часів Великої революції.

Прикладом реставраторського національно-визвольного руху (за типологією К. Симонс-Симоналевича) є:

1) Польща в XIX – на початку XX cт.;

2) угорці в міжвоєнній Чехословацькій республіці;

3) латиноамериканські етнонаціональні спільноти на початку XIX cт.;

4) Індія першої половини XX cт.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов