Яка політична доктрина була започаткована під час «Колоквіуму Ліпмана» ?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 15Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

1) демократичний лібералізм;

2) неоконсерватизм;

3) консервативний лібералізм;

4) соціальний лібералізм.

Автором якої концепції є Й.Масуда:

1) глобального економічного простору;

2) світового технологічно-комунікаційного простору;

3 ) глобального інформаційного простору;

4) світового інформаційного простору.

Хто є автором теорії "одномірної людини»?

1) Х.Арендт;

2) Е.Фромм;

3) Г.Маркузе;

4) Т. Адорно.

Хто є автором виразу "втеча від свободи"?

1) Х.Арендт;

2) Е.Фромм;

3) Г.Маркузе;

4) З.Фрейд.

Теорія, за якою виборець веде себе раціонально та орієнтується на власні інтереси, має назву:

1) теорія солідаризму;

2) теорія раціонального вибору;

3) теорія утилітаризму;

4) теорія постстуктуралізму.

Німецький вчений, розробник концепції сфери політики („політичного”) як антагонізму між „друзями” та „ворогами”:

1) З.Фрейд;

2) П.Бурдьє;

3) Р.Дарендорф;

4) К.Шмітт.

Автором концепції політичного поля є:

1) П.Бурдьє;

2) Дж.М. Кейнс;

3) М. Дюверже;

4) Г.Алмонд.

Представник Чикагської школи, який використовував контент-аналіз зарубіжної преси, досліджуючи вплив пропаганди противників у війні:

1) П.Лазарсфельд;

2) А.Пшеворський;

3) С. Верба;

4) Г.Лассуел.

Яка з перерахованих концепцій не належить Й.Масуді?

1) глобального інформаційного простору;

2) глобальної комп’ютопії;

3) соціально-інформаційної утопії;

4) інформаційного суспільства.

Журнал “Омега” провів опитування серед своїх читачів, котрі визначили шостий номер журналу найкращим номером 2011 року. Який вибірковий метод був використаний під час проведення дослідження?

1) серійна вибірка;

2) гніздова вибірка;

3) механічна (крокова) вибірка;

Випадкова вибірка.

Закарпатською громадською організацією “Молодіжні ініціативи” серед молоді Закарпатської області, було проведено дослідження “Молодь і наркотики”, в якому взяли участь 630 студентів вищих навчальних закладів, 420 учнів ПТУ та близько 200 школярів старших класів. Який вибірковий метод був використаний під час проведення дослідження?

1) серійна вибірка;

2) гніздова вибірка;

3) механічна (крокова) вибірка;

4) випадкова вибірка.

Політико-аналітичний центр “Влада” провів дослідження “Податки – 2011”, з приводу ставлення до змін у податковому законодавстві, було опитано кожного 34-го представника малого та середнього бізнесу міста Ужгорода. Який вибірковий метод був використаний під час проведення дослідження?

1) серійна вибірка;

2) гніздова вибірка;

3) механічна (крокова) вибірка;

4) випадкова вибірка.

Розпорядок роботи фірми “ЛІК”, був змінений після результатів опитування усіх 17 відділів цього підприємства. Який вибірковий метод був використаний під час проведення дослідження?

1) серійна вибірка;

2) гніздова вибірка;

3) механічна (крокова) вибірка;

4) випадкова вибірка.

На якому з етапів проведення політологічного дослідження відбувається складання програми дослідження та робочого плану?

1) етап прострілки проблеми;

2) аналітичний етап;

3) практичний етап;

4) етап підготовки та обробки емпіричних даних;

5) теоретико-методологічний етап.

Метод систематичної порівняльної ілюстрації широко використовувався:

1) античними філософами;

2) європейськими просвітниками;

3) мислителями Нового Часу;

4) американськими антропологами XIX-XX ст.

В історії розвитку порівняльної політології виділяють:

1) два етапи;

2) три етапи;

3) чотири етапи;

4) п’ять етапів.

Найбільш значиму роль у підготовці «біхевіористської революції» в політичній науці відіграла:

1) Колумбійська школа;

2) Чикагська школа;

3) Франкфуртська школа;

4) Паризька школа.

Важливу роль у становленні нового етапу в розвитку порівняльної політології, а саме «нової порівняльної політології», відіграв:

1) Бостонський семінар;

2) Чикагський семінар;

3) Еванстонський семінар;

4) Стенфордський семінар.

Філософ Античності, який першим запровадив у порівняльний аналіз бінарні опозиції: 1) монархія – тиранія, 2) аристократія – олігархія, 3) політія – демократія:

1) Фалес;

2) Демокріт;

3) Платон;

Аристотель.

Кліматичні умови для цього мислителя виступають підставою для порівняльного аналізу "духу законів" різних народів. Мова йде про:

1) Ш. Л. Монтеск’є;

2) Ж. Д’Аламбера;

3) Ж. Ламетрі;

4) Ж. Кондорсе.

Символ прогресу виступав в якості найважливішого критерію компаративного аналізу в епоху:

1) Античності;

2) Пізнього Риму;

3) Середньовіччя;

Нового Часу.

Явище, при якому події в якійсь одній країні (групі країн) впливають на життя в іншій країні (країнах), в порівняльній політології отримало назву:

1) дисперсії;

2) кооптації;

3) Кореляції;

Дифузії.

Статистичний взаємозв'язок двох або декількох випадкових величин, за умови, що зміни значень однієї або декількох з цих величин приводять до систематичної зміни значень іншої або інших величин, називають:

1) дисперсією;

2) кооптацією;

3) кореляцією;

4) дифузією.

Класичним прикладом «поглибленого дослідження окремого випадку на порівняльному фоні (case-study порівняння)»
є книга:

1) Н. Макіавелі «Роздуми на першу декаду Тіта Лівія»;

2) Ш.-Л. Монтеск’є «Про велич і падіння Риму»;

3. А. де Токвіля «Демократія в Америці»;

4. К. Маркса «Капітал».

Глобальний процес краху антидемократичних режимів в середині 1970-х років С. Гантінгтон назвав:

1) «Другою хвилею демократизації»;

2) «Третьою хвилею демократизації»;

3) «Четвертою хвилею демократизації»;

4) «П’ятою хвилею демократизації».

Можливість проводити даний вид порівнянь з’явився в 60-ті рр. XX ст. у зв’язку із розвитком порівняльної статистики, появою даних з більшості країн та розвитком комп’ютерних програм. Мове йде про:

1) регіональне порівняння;

2) «Сase-study» порівняння;

3) глобальне порівняння;

4) крос-темпоральне порівняння.

Мислитель, який завдяки праці «Старий режим і демократія» став піонером порівняльного аналізу держави:

1) Ш. Л. Монтеск’є;

2) Ж-.Ж. Руссо;

3) А. де Токвіль;

4) Дж. С. Міль.

Серед французьких просвітників найбільш повно лінеарну концепцію прогресу в порівняльному дослідженні історичних епох розвитку людства використовував:

1) Ш.-Л. Монтеск’є;

2. Ж. Д’Аламбер;

3) Ж. Ламетрі;

Ж. Кондорсе.

«Батьки-засновники» соціології О. Конт, Р. Спенсер, Е. Дюркгейм, Дж. С. Міль розглядали порівняльний метод як найкращу заміну методу:

1) спостереження;

2) експерименту;

3) контент-аналізу;

4) соціометричного опитування.

«Держава є спілкування, організоване для блага громадян і таке, що обіймає всі інші види спілкування», вважав:

1) Конфуцій;

2) Аристотель;

3) Ф. Аквінський;

4) М. Падуанський.

Етична традиція вивчення політики була започаткована в:

1) Стародавній Греції;

2) Стародавньому Римі;

3) Середньовіччі;

4). Новий час.

Відповідно до уявлення Т. Гобса, держава є «Левіафаном», початком народження якого можна вважати момент, коли:

1) великий вождь захоплює владу в племені і силоміць впокорює інших;

2) старійшини переконують одноплемінників підкоритися владі однієї людини або групи людей;

3) жерці обманом встановлюють владу багатих і знатних;

Кожна людина добровільно відрікається від права володіти собою.

У політичній філософії Г. Гроція знаходить обгрунтування теорія:

1) абсолютного (божественного) права, при якому реалізується прояв божого суду;

2) природного права, коли його суть відображає загальнолюдську природу;

3) державного права, коли воно створюється владною верхівкою для задоволення своїх інтересів;

4) егалітарного права, коли визнаються права і свободи всіх громадян держави.

У філософії політики Ж. Бодена держава розглядається як:

1) гарант соціальній справедливості і рівності всіх громадян перед законом;

2) форма здійснення влади церкви над суспільством;

3) влада декількох сімей, при якій монарх є абсолютним джерелом права і політики;

4) політична влада аристократії, яка для управління суспільством формує виборний колегіальний орган.

Хто дає справжній успішний відгук на виклики, згідно А. Тойнбі, в період розпаду цивілізації?

1) спаситель із мечем, засновник світової держави;

2) спасителі з машиною часу (футуристи та архаїсти);

3) філософ-цар;

Бог в людській подобі.

У своєму ставленні до марксизму Юрген Хабермас;

1) відзначає зникнення пролетаріату як носія майбутньої революції;

2) заперечує зникнення. відчуження виробника від свого продукту;

3) вдосконалює теорію класової боротьби як головного джерела суспільного розвитку теорією соціальної еволюції;

4) наголошує на розвиткові нових форм відчуження.

Якому способу осмислення людського буття відповідає настанова, що все на світі підлягає людському осмисленню і має тільки той смисл, який надає йому людина, виходячи зі структури своїх потреб та діяльності?

1) розгляд життя як продукування смислу;

2) розгляд життя як втілення смислу;

3) розгляд спілкування як здобуття життєвого смислу;

4) всіма трьома вищеназваними способами.

Еріх Фромм вважав, що економічний базис формує типи соціального характеру, серед яких:

1) експлуататорський найбільш оптимальний;

2) накопичувальний призводить до конформізму;

3) ринковий провокує деструктивізм;

Жодна із існуючих орієнтацій не є продуктивною, бо орієнтують на оволодіння (мати), а не бути, і тільки любов – єдина активна сила, споконвіку закладена в людині, яка чекає свого визнання і звільнення з в’язниці свого несвідомого.

Людська доля у східних вченнях обумовлена кармою, яка означає, що:

1) після смерті кожної особистості (маски) не залишається нічого, окрім причин, породжених особистістю;

2) причини, породжені людиною, неможливо усунути за даного життя;

3) людина є продуктом зовнішніх впливів;

4) відновлення гармонії між наслідками і причинами можливе тільки для жінок.

Філософське осмислення проблеми походження людини засвідчує, що:

1) дарвінізм беззаперечно і остаточно довів процес походження людини;

2) космічні інтерпретації походження людини є науково обгрунтованими і доведеними;

3) релігійне тлумачення має перевагу над іншими;

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров