Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Зразки відмінювання іменників ІІІ відміни
Похожие статьи вашей тематики
Однина
| Н.
| подорож
| зустріч
| щедрість
| мат-и
| | Р.
| подорож-і
| зустріч-і
| щедрост-і
| матер-і
| | Д.
| подорож-і
| зустріч-і
| щедрост-і
| матер-і
| | З.
| подорож
| зустріч
| щедрість
| матір
| | О.
| подорожж-ю
| зустрічч-ю
| щедріст-ю
| матір’-ю
| | М.
| (на) подорож-і
| (на) зустріч-і
| (на)щедрост-і
| (на) матер-і
| | Кл.
| подорож-е
| зустріч-е
| щедрост-е
| мат-и
|
Множина
| Н.
| подорож-і
| зустріч-і
| щедрост-і
| матер-і
| | Р.
| подорож-ей
| зустріч-ей
| щедрост-ей
| матер-ів
| | Д.
| подорож-ам
| зустріч-ам
| щедрост-ям
| матер-ям
| | З.
| подорож-і
| зустріч-і
| щедрост-і
| матер-ів
| | О.
| подорож-ами
| зустріч-ами
| щедрост-ями
| матер-ями
| | М.
| (на) подорож-ах
| (на) зустріч-ах
| (на) щедрост-ях
| (на) матер-ях
| | Кл.
| подорож-і
| зустріч-і
| щедрост-і
| матер-і
| Зверніть увагу! В орудному відмінку однини іменників третьої відміни:
1. Якщо основа слова закінчується одним приголосним (крім б, п, в, м, ф), то в орудному відмінку, якщо він стоїть між двома голосними, цей звук буде подовжуватися: височі н ь – височі нн ю, пі ч – пі чч ю; якщо основа закінчується сполученням приголосних, то подовження не відбувається: пові сть – пові ст ю, які сть – які ст ю.
2. Після букв, що позначають губні приголосні (б, п, в, м, ф), та букви р, що позначає твердий звук [р], ставиться апостроф: любов’ю, верф’ю, матір’ю, кіновар’ю.
Зразки відмінювання іменників ІV відміни
| Однина
|
| Множина
| | Н.
| тел-я
| курч-а
| ім’-я
|
| Н.
| телят-а
| курчат-а
| імен-а
| | Р.
| телят-и
| курчат-и
| імен-і
|
| Р.
| телят
| курчат
| імен
| | Д.
| телят-і
| курчат-і
| імен-і
|
| Д.
| телят-ам
| курчат-ам
| імен-ам
| | З.
| тел-я
| курч-а
| ім’-я
|
| З.
| телят ,
телят-а
| курчат , курчат-а
| імен-а
| | О.
| тел-ям
| курч-ам
| ім’-ям, імен-ем
|
| О.
| телят-ами
| курчат-ами
| імен-ами
| | М.
| (на) телят-і
| (на) курчат-і
| (на) імен-і
|
| М.
| (на) телят-ах
| (на) курчат-ах
| (на) імен-ах
| | Кл.
| тел-я
| курч-а
| ім’-я
|
| Кл.
| телят-а
| курчат-а
| імен-а
|
Відмінювання іменників, які вживаються лише в множині
| Н.
| сан-и
| іменин-и
| ножиц-і
| грабл-і
| | Р.
| сан-ей
| іменин
| ножиць
| грабель , граблів
| | Д.
| сан-ям
| іменин-ам
| ножиц-ям
| грабл-ям
| | З.
| сан-и
| іменин-и
| ножиц-і
| грабл-і
| | О.
| сань-ми, сан-ями
| іменин-ами
| ножиц-ями
| грабл-ями
| | М.
| (на) сан-ях
| (на) іменин-ах
| (на) ножиц-ях
| (на) грабл-ях
| | Кл.
| сан-и
| іменин-и
| ножиц-і
| грабл-і
| Зверніть увагу! У родовому відмінку вживаються закінчення -ей: саней, дверей, грошей, дітей, курей, гусей; закінчення -ів: окулярів, радощів, дебатів, коштів, дріжджів, обіймів, Жигулів, Чернівців; нульове закінчення : вил, воріт, лещат, канікул, дров, ночов, ясел, ясен, конопель, грабель (і граблів), Сум, Черкас, Карпат.
Зверніть увагу! Паралельні закінчення мають іменники:
- у давальному відмінку (штанам – штаням, воротам – воротям);
- в орудному відмінку (ворітьми – воротами, грішми – грошима, дверми – дверима, саньми – санями, чобітьми – чоботами, штаньми – штанами ірідше штанями).
Примітка! Закінчення - ми в орудному відмінку множини мають такі іменники: гусьми, дітьми, курми, людьми, сіньми.
Основні способи творення іменників
| №
| Спосіб
| Приклади
| | 1.
| Префіксальний
| Перебудова, прадід.
| | 2.
| Суфіксальний
| Садок, водичка.
| | 3.
| Префіксально-суфіксальний
| Підсніжник, безрукавка.
| | 4.
| Безафіксний
| синь, розбіг.
| | 5.
| Складання (основ, слів)
| Чорнозем, хліб-сіль.
| | 6.
| Абревіація (утворення складноскорочених слів)
| Донбас, УТН.
| | 7.
| Морфолого-синтаксичний (перехід прикметників і дієприкметників в іменники)
| черговий, набережна, лежачий.
|
Суфікси в чоловічих та жіночих іменах по батькові
| №
| Суфікси
| Приклади
| | 1.
| -овичу чоловічих іменах по батькові
| Микита – Микитович, Михайло – Михайлович, Ігор – Ігорович, Василь – Васильович, Олексій –Олексійович, Юрій – Юрійович.
| | 2.
| у жіночих іменах по батькові
-івн(а), -ївн(а)від імені, основа якого закінчується на й
| Максим – Максимівна, Михайло – Михайлівна, Леонід – Леонідівна; Гордій – Гордіївна, Юрій – Юріївна, Сергій – Сергіївна
| | 3.
| Запам’ятайте!
| Григорій – Григорович, Григорівна;
Ілля – Ілліч, Іллівна;
Кузьма – Кузьмич, Кузьмович, Кузьмівна;
Лука – Лукич, Луківна;
Микола – Миколайович, Миколаївна, Миколівна;
Сава – Савич, Савович, Савівна;
Хома – Хомич, Хомович, Хомівна.
| Зверніть увагу! Синтаксична роль іменника описана у розділі «Синтаксис».
ПРИКМЕТНИК
Прикметник – це самостійна змінна частина мови, яка вказує на ознаку або властивість предмета, особи, і відповідає на питання який? чий? (у початковій формі). Початкова форма прикметника – називний відмінок однини, чоловічий рід.
Форми прикметників:
| Повна
| Коротка
| | стягнена
| нестягнена
| | найпоширеніша форма
| вживається лише в називному та знахідному відмінках однинижіночого і середнього роду та в називному та знахідному відмінках множини. Використовується у фольклорі, поезії
| вживається лише в називному та знахідному відмінках одниничоловічого роду, не змінюється. Використовується у фольклорі, поезії
| | сонячн-ий, -а, -е, -і
| молод-ая, зелен-еє, син-ії
| дрібен, ясен, повен
|
Групи повних стягнених прикметників
| Тверда
| М’яка
| | основа закінчується на твердий приголосний
| основа закінчується на м’який приголосний
| | річн-ий, висок-ий, Петрів
| син-ій, безкра-їй
|
За значенням прикметники бувають
| Якісні
| Відносні
| Присвійні
| | 1. Мають ступені порівняння. 2. Можуть утворювати антонімічні пари. 3. Поєднуються зі словами дуже, надзвичайно, занадто. 4. Від більшості з них можна утворити прислівники із суфіксами –о, -е.
| 1. Не мають ступенів порівняння. 2. Вказують на особу, явище природи або предмет, матеріал, вагу, розмір, об’єм, кількість, місце, час, число, напрям, дію тощо (їх можна замінити складним реченням,словосполученням).
| 1. Вказують на приналежність. 2. Суфікси -ів, -їв, -ин, -їн;на приналежність тваринамтакожвказують суфікси-ач, -яч.3.Не мають ступенів порівняння.
| | далекий, великий
| літній, український
| мамин, братів
| Зверніть увагу! Прикметники можуть переходити із одного розряду в інший.
Якісні Š відносні: жовта раса, важка промисловість, легка атлетика, Чорне море (вказують на постійну властивість, це вже сталі вислови). 2. Відносні Š якісні: залізна воля, золоті руки (тоді прикметник уживається в переносному значенні). 3. Відносні Š присвійні, порівняйте: батьківські збори – батьківське майно, учительська нарада – учительська книга (такі прикметники набувають значення приналежності одній особі і їх можна перетворити на присвійні: батькове майно, учителева книга). 4. Присвійні Š відносні, якісні: лисяча нора – лисяча шуба (шуба з лисиці) – лисячий погляд (прикметник у переносному значенні).
Ступені порівняння якісних прикметників
| Вищий
| Найвищий
| | проста форма
| складена форма
| проста форма
| складена форма
| | біліший, ширший
| більш глибокий, менш широкий
| найвищий, щонайсильніший
| найбільш вибагливий, найменш примхливий, сильніший від усіх
| Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками!
Синтаксична роль прикметника описана у розділі «Синтаксис».
Основні способи творення прикметників
| №
| Спосіб, словотворчі афікси
| Приклади
| | 1.
| Префіксальний
| прекрасний, надзвичайний, найвищий, безголосий, недовгий, архіважливий, ультрафіолетовий, аритмічний, антидержавний.
| | 2.
| Суфіксальний
| біліший, здоровенний, маленький, старезний, синюватий; діловитий, барвистий, зубчатий, жовтавий, високий, худорлявий, надійний, магічна, близький, будівельний, київський, космічний, гуманітарний, різдвяний, піщаний, горобиний, солов’їний; Тетянин, материн, подружин, доччин, батьків, Андріїв
| | 3.
| Префіксально-суфіксальний
| присадибний, безпідставний
| | 4.
| Складання
| червоно-синій (червоний і синій), трамвайно-тролейбусний (трамвайний і тролейбусний), синьоокий (сині очі).
| | 5.
| Перехід прикметників в іменники
| майбутнє рішення – наше майбутнє, учительська робота – зайшли в учительську
|
Ступені порівняння якісних прикметників
Вищий ступінь
Проста форма
| №
| Утворення, зміни
| Приклади
| | 1.
| Від основи прикметника за допомогою суфіксів: -ш-, -іш-
| довгий – довший, веселий – веселіший
| | Можуть випадати суфікси -к-, -ок-, -ек-
| тонкий – тонший, глибокий – глибший, далекий – дальший
| | с + ш Šщ
| вищий, кращий, товщий (і товстіший).
| | ш Š жч у словах, основа яких закінчується на г, ж, з
| дорогий – дорожчий, важкий – важчий, вузький – вужчий
| | 2.
| Від основи іншого слова
| великий – більший, добрий – кращий (ліпший), малий – менший, поганий – гірший, гарний – кращий
|
Складена форма
| Утворення
| Приклади
| | Від початкової форми прикметника за допомогою слів: більш, менш
| більш важливий, менш докучливий
|
Найвищий ступінь
Проста форма
| №
| Утворення
| Приклади
| | 1.
| Від форми вищого ступеня за допомогою префікса най-
| найсприятливіший, найвпливовіший, найяскравіший
| | 2.
| Можуть вживатися підсилювальні префікси що-, як-
| щонайдальший, якнайкращий
|
Складена форма
| №
| Утворення
| Приклади
| | 1.
| Від початкової форми прикметника за допомогою слів: найбільш, найменш
| найбільш складний, найменш важливий
| | 2.
| До прикметників вищого ступеня порівняння додаються слова: від усіх, за всіх, над усе
| дорожчий над усе, кращий від усіх, більший за всіх
| | 3.
| До слів найбільш, найменшможуть додаватися префікси що-, як-
| якнайменш складний, якнайбільш доречний
| Запам’ятайте! Не всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння:
а) прикметники, утворені за допомогою суфіксів зменшено-пестливого значення та збільшеності, з префіксами пре-, архі-, над-: ясненький, хитрющий, здоровенний, тонюсінький, пречудовий, архіважливий;
б) прикметники, які виражають абсолютну ознаку: глухий, сліпий, кривий, босий, гнідий, сивий;
в) кольори, що перейшли з відносних в якісні: кавовий, вороний, волошковий, бурштиновий.
Зверніть увагу! 1. Слід уникати неправильної побудови вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Поширеною грубою стилістичною помилкою є дублювання суфіксів -іш-, -ш- та допоміжних слів більш, менш, найбільш, найменш.
2. Слово самий для творення ступенів порівняння прикметників не вживається
| Порівняйте!
|
| | Неправильно
| Правильно
| | найбільш досконаліший, більш ширший, менш вужчий
| найбільш досконалий, більш широкий
менш вузький
| | самий відомий, самий добрий
| найбільш відомий, найдобріший
|
Відмінювання прикметників
Тверда група
| Відмінки
| Однина
| Множина
|
чоловічий рід
| жіночий рід
| середній рід
|
| Н.
| весел-ий
| весел-а
| весел-е
| весел-і
| | Р.
| весел-ого
| весел-ої
| весел-ого
| весел-их
| | Д.
| весел-ому
| весел-ій
| весел-ому
| весел-им
| | З.
| весел-ий, весел-ого
| весел-у
| весел-е
| весел-і, весел-их
| | О.
| весел-ого
| весел-ою
| весел-им
| весел-ими
| | М.
| (на) весел-ому, (на) веселім
| (на) весел-ій
| (на) весел-ім, весел-ому
| (на) весел-их
|
М’яка група
| Відмінки
| Однина
| Множина
|
чоловічий рід
| жіночий рід
| середній рід
|
| Н.
| осінн-ій
| осінн-я
| осінн-є
| осінн-і
| | Р.
| осіннь-ого
| осіннь-ої
| осіннь-ого
| осінн-іх
| | Д.
| осіннь-ому
| осінн-ій
| осіннь-ому
| осінн-ім
| | З.
| осінн-ій, осіннь-ого
| осінн-ю
| осінн-є
| осінн-і, осінн-іх
| | О.
| осінн-ім
| осіннь-ою
| осінн-ім
| осінн-іми
| | М.
| (на) осіннь-ому, осінн-ім
| (на) осінн-ій
| (на) осінн-ім, осіннь-ому
| (на) осінн-іх
|
Запам’ятайте! По-особливому змінюються складні прикметники на –лиций!
| Відмінки
| Однина
| Множина
|
чоловічий рід
| жіночий рід
| середній рід
|
| Н.
| круглолиц-ий
| круглолиц-я
| круглолщ-е
| круглолиц-і
| | Р.
| круглолиць-ого
| круглолиць-ої
| круглолиць-ого
| круглолиц-их
| | Д.
| круглолиць-ому
| круглолиц-ій
| круглолиць-ому
| круглолиц-им
| | З.
| круглолиц-ий
(круглолиць-ого)
| круглолиц-ю
| круглолиц-е (круглолиць-ого)
| круглолиц-і
(круглолиц-их)
| | О.
| круглолиц-им
| круглолиць-ою
| круглолиц-им
| круглолиц-ими
| | М.
| на круглолиць-ому (круглолиц-ім)
| на круглолиц-ій
| на круглолиць-ому (круглолиц-ім)
| на круглолиц-их
|
|
Археология
Биология
Генетика
География
Информатика
История
Логика
Маркетинг
Математика
Менеджмент
Механика
Педагогика
Религия
Социология
Технологии
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
