Видові особливості морфології статевих органів самок окремих видів тварин

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 33Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Особливості статевих органів самок великої рогатої худоби. Статеві губи у корів та буйволиць є складкою шкіри, сполучної тканини і розміщених між ними гладких та поперечно-смугастих м'язових волокон, що утворюють стискувач вульви.

Дорсальний кут вульви заокруглений, вентральний - гострий і дещо звисає у ді­лянці між сідничними горбами. Ззовні шкіра вульви вкрита коротеньким волоссям, у ній є потові та сальні залози.

Слизова оболонка статевих губ вистелена плоским багатошаровим епітелієм.

У нижньому куті вульви розміщений клітор, що складається з прикріплених до сідничних горбів двох довгастих кавернозних тіл (довжиною до 12 см), які закінчу­ються голівкою.

Присінок довжиною 8-10 см плавно переходить у власне піхву. Розміщений на межі присінку та піхви отвір сечівника розділений поперечною складкою на дві час­тини: передня спрямована до сечівника, а задня - до сліпого мішка або дивертикулу.

У товщі бокових стінок присінку є великі вестибулярні (або бартолієві) залози і розміщені нижче поблизу клітора малі залози, що зволожують слизову оболонку. Отвори останніх відкриваються з боків отвору сечівника. Канал присінку у корів, як і у інших тварин, скерований знизу догори і вперед, що дозволяє, при потребі, розрі­заючи промежину, значно збільшити просвіт зовнішніх статевих органів і полегшити хірургічні маніпуляції у порожнині присінку і виведення плода.

Для піхви великої рогатої худоби (довжиною 25-30 см) характерна велика кіль­кість поздовжніх складок слизової оболонки; вона вкрита багатошаровим плоским епітелієм. На верхній її стінці відкриваються отвори гартнерових проток (рудименти вольфових каналів).

Матка рогатої худоби відзначається коротким (у корів 2-6 см довжиною) тілом, різко відмежованою шийкою (у корів довжиною до 12 см) і добре вираженими рогами (довжиною 25-30 см, діаметром 2-4 см), які на значному протязі зливаються між со­бою, утворюючи перетинку. Це злиття рогів добре помітне ззовні у вигляді так званої міжрогової борозни, що служить однією з характерних ознак при ректальній діагнос­тиці неплідності та ранніх стадій тільності. Поступово звужуючись і дещо звиваю­чись краніально, роги матки переходять у яйцепроводи.

Розміщений під слизовою оболонкою м'язовий шар складається з масивного цир­кулярного і слабше розвиненого поздовжнього шару з розміщеним між ними судин­ним прошарком.

На слизовій оболонці матки розміщені у чотири ряди випуклі, беззалозисті боро- давкоподібні утворення - карункули - зачатки материнських плацент (від 75 до 120). З віком тварин і особливо під час вагітності їх кількість та розміри збільшуються. Так, у 6-11-літньої симентальської корови їх розміри, згідно Ю. М. Серебрякова, склада­ють: довжина - 4,4-13,8 мм, ширина - 3,2-9,1 мм і висота - 1,2-4,7 мм.

У товщі слизової оболонки рогів і тіла матки розсіяно біля мільйона трубчасто- альвеолярних залоз, протоки яких відкриваються в просвіт матки по всій її поверхні, за винятком карункулів.

Ззовні матка вкрита серозною оболонкою, яка з боків переходить у широку матко­ву зв'язку, що кріпиться на крижових м'язах у верхній частині тазової порожнини.

Яйцепроводи рогатої худоби лежать у складці серозної оболонки, що є частиною широкої маткової зв'язки довжиною 25-30 см; вони мають добре виражене лійко­подібне розширення з отороченими краями, у товщі яких є пучки гладких м'язових волокон. Слизова оболонка яйцепроводу, що вистелена одношаровим циліндричним миготливим епітелієм, зібрана у чисельні великі та малі поздовжні складки.

Яєчники корів та телиць мають овальну форму, довжиною 2-5 см і шириною 1-2 см. Форма та розміри яєчників залежать від віку, живої маси та фізіологічного стану тварин. Більша поверхня яєчника позбавлена серозного покриву. Правий яєч­ник у дорослих тварин буває дещо більшим за лівий.

Топографія статевих органів залежить від віку, кількості родів, величини тварини. У телиць вони розміщені у тазовій порожнині, після 2-4-х отелень вони опускаються у лобкову ділянку черевної порожнини, у старих корів шийка матки розміщена на межі черевної і тазової порожнини, а вся матка - у тазовій порожнині, яєчники роз­мішені на рівні першого крижового хребця.

Статеві органи овець та кіз мають таку ж будову, лише дещо менші за розміром. Так, довжина присінку у них 4-5 см, власне піхви 8-12 см, шийки матки у ярок 3-5, у дорослих маток 5-7 см. Слизова оболонка шийки складчаста і вкрита секреторним циліндричним епітелієм. На ній чітко виступають 7-8 поперечних складок, що збіль­шуються в напрямку піхви (рис. 5). Висота складок у каудальній частині цервікаль- ного каналу досягає 1 см. Остання складка виступає у піхву, утворюючи зів у вигляді риб'ячого рота, у вході в який з боку піхви є так званий замикальний клапан.

Як і у корів, тіло матки тут виражене слабо (довжиною 2-4 см), воно плавно пере­ходить у звивисті роги, довжиною 8-20 см, що, поступово звужуючись, переходять у яйцепроводи. Міжрогова борозна добре виражена. Безладно розміщені на слизовій оболонці рогів карункули мають не грибоподібну форму, а із заглибленням у центрі. Звивисті яйцепроводи мають довжину 9-18 см, а їх слизова оболонка вкрита цилін­дричним миготливим епітелієм з невеликою кількістю бокалоподібних клітин і зібра­на у поздовжні складки.

Яєчники овальної форми, масою від 3 до 6 г, розміром у стадію гальмування 0,5-1 см х 0,3-0,5, а в стадію збудження - 2,2 х 2 см.

Статеві органи свині. Статеві губи (вульва, петля) свині вкриті тонкою шкірою, у якій закладено багато потових та сальних залоз. У нижньому загостреному куті вульви виступає довгастий, тонкий, з притупленою голівкою клітор. Присінок піхви дещо видовжений (від 5 до 12 см) з чітко вираженими поздовжніми та поперечними складками слизової оболонки; дрібні вестибулярні залози тут розміщені поздовжніми рядами у товщі слизової оболонки. У нижній ділянці бокових стінок присінку, під слизовою оболонкою, є скупчення кавернозної тканини. На межі між присінком та піхвою молодих свиней добре виражений сечовий клапан, що має форму напівкруглої чи круглої складки; у старих свиней ця складка згладжується.

Піхва свиней нагадує вузьку м'язову трубку, яка, поступово потовщуючись в кра­ніальному напрямку, без чітких границь переходить у довгу (12-20 см) шийку. Слизо­ва оболонка вульви, присінку та піхви вкрита плоским багатошаровим епітелієм. На слизовій оболонці шийки матки є багато дрібних поздовжніх та грубих притуплених хрящеподібних виступів, які, входячи у вільні проміжки між виступами протилежно­го боку, надають цервікальному каналу неправильної звивистої форми, утворюють так звані "замки" матки (О. В. Квасницький). Завдяки розміщенню у декілька рядів, вони щільно закривають отвір шийки матки.

Тіло матки у свиней також невелике (довжиною 2-8 см). Воно переходить плавно у роги, які спочатку виявляються зрощеними між собою на віддалі 5-10 см, а потім розходяться покрученими петлями, підвішеними на брижі, кожен довжиною від 100 до 200 см і навіть 250 см у поросних свиноматок. Роги матки, поступово звужуючись, переходять у яйцепроводи.

На межі між рогом матки та яйцепроводом є матково-трубне з'єднання, яке має складну будову і виконує функцію регулювання потоку рідини у яйцепроводах та контролю часу переходу яйцеклітин (ембріонів) у ріг матки. Тут є своєрідний клапан слизової оболонки, в основі якого знаходиться масивний шар поздовжніх та цирку­лярних м'язових волокон.

На слизовій оболонці матки, вкритій одношаровим епітелієм, є дифузно розсіяні заглиблення (крипти). У слизовій оболонці яйцепроводів, поряд з секреторними клі­тинами, є приблизно така ж кількість війчастих клітин.

Яйцепроводи нагадують собою тоненькі звивисті трубочки, довжиною до 25-30 см. Звужена частина яйцепроводу (істмус), що прилягає безпосередньо до рога, складає від 1/4 до 1/2 його довжини, а ампульна частина закінчується лійкоподібним розширенням з нерівними каймистими краями (фімбрія). Лівий яйцепровід звичай­но довший за правий. Слизова оболонка матки та яйцепроводів вкрита одношаровим епітелієм. У яйцепроводах, поряд з секреторними клітинами, є приблизно така ж кіль­кість війчастих клітин.

Яєчники дорослих свиней мають неправильну бобоподібну форму, яка значно змі­нюється у зв'язку з віком та стадіями статевого циклу. У новонароджених свинок вони гладко-овальні, у 2-3-місячних - бобоподібні, у статеводозрілих свинок, у зв'язку з розвитком багатьох фолікулів та жовтих тіл, вони стають гроноподібними. Діаметр фолікулів напередодні тічки сягає 0,8-1 см. З 8-го по 15-й день статевого циклу діа­метр жовтих тіл близько 1 см. Розмір яєчників коливається від 2 до 3,5 см в довжину, 1,5 до 2 - в ширину та 0,9 до 1,3 см в товщину. Значно рідше яєчник знаходиться у лійкоподібному розширенні яйцепроводу і буває огорненим ззовні яєчниковою бур­сою - складкою яєчникової брижі. Розміщена матка у черевній порожнині попереду лобкових кісток, яєчники - на рівні 5-го поперекового хребця.

Статеві органи кобили та ослиці. Статеві губи кобили відрізняються своєю фор­мою, їх вентральний кут закруглений, у шкірі губ є багато потових та сальних залоз. Слизова оболонка вульви та присінку вистелена багатошаровим епітелієм. Клітор має добре виражену голівку, слизова оболонка присінку з його боків утворює характерні складки, що закінчуються біля голівки так званою вуздечкою клітора. У товщі при­сінку, довжиною 8-16 см, у його бокових стінках, є два ряди трубчастих залоз, що відкриваються у його просвіт вивідними протоками. Поряд з цим у верхньому куті вульви відкриваються отвори великих вестибулярних (бартолієвих) залоз. З боків присінку, під його слизовою оболонкою, є два печеристих тіла, вкритих щільною фі­брозною оболонкою - цибулина присінку, наповнення якої кров'ю під час статевого акту викликає зяяння статевої щілини. Піхва у кобил довга і широка, з добре вираже­ним склепінням.

Слизова оболонка піхви зібрана у велику кількість високих поздовжніх та дрібних поперечних складок. Вона вкрита плоским багатошаровим епітелієм і не містить залоз.

Шийка матки, довжиною 4-8 см і діаметром 3-5 см, добре виражена, її каудальна частина виступає на 1/3 у порожнину піхви на 2-2,5 см у вигляді втулкоподібного ви­пинання; велика поздовжня складчастість слизової оболонки (поперечних складок не­має) надає устю піхвового випинання зірчастий вигляд. Хоча форма шийки, її окремих структур, може значно змінюватися в залежності від фізіологічного стану геніталій.

Матка у кобил дворога, у зв'язку з чим тіло матки у них добре розвинене, сягаючи 8-15 см у довжину і 7-12 см у ширину. В ньому виділяють дно тазу - ділянку тіла, розміщену між рогами. Роги матки короткі, прямі, плоскі, довжиною 14-30 см, шири­ною 3-7 см і скеровані верхівками догори.

Яйцепроводи у кобил, як і у інших тварин, мають форму сильно покручених тру­бок довжиною 14-30 см з характерним лійкоподібним розширенням. Оторочені краї черевного кінця яйцепроводу утворюють складки поблизу та навколо овуляційного заглиблення яєчника.

Яєчники у кобили досить великі і, залежно від стадії статевого циклу, кількості та розміру фолікулів, що в них дозрівають, вони мають різну форму. Так, у стадію зрівноваження яєчник має бобоподібну форму, довжиною 5-8 см, товщиною 5-8 см, шириною 2,5-4 см; у стадію збудження - збільшується до 15 см і набуває грушопо­дібної чи круглої форми.

Яєчники кобили вкриті гермінативним епітелієм лише в овуляційній ямці. Оче­ревина, що щільно вкриває яєчник від дорзального до вентрального краю, щільно прилягає до його білкової оболонки. Підвішені яєчники у черевній порожнині - пра­вий під 3-4-м, лівий - під 4-5-м поперековими хребцями. За допомогою яєчникової зв'язки, що починається від каудального краю яєчника щільним сполучнотканинним з прошарком м'язових волокон тяжем, яєчник з'єднаний з верхівкою рога матки.

Статеві органи кобили - яєчники, яйцепроводи, роги, тіло, шийка матки та части­на піхви - підвішені у черевній порожнині на широких маткових зв'язках - парних складках очеревини, які починаються широкими пластинами з боків хребта і прикрі­пляються до судинного краю яєчника, яйцепроводу, малої кривизни рогів і бокових поверхонь тіла та шийки матки. Передній край зв'язки називається яєчниковою зв'яз­кою. У товщі широких маткових зв'язок є волокна гладких м'язів.

Статеві органи ослиці відзначаються меншими розмірами, замість чітко вираже­ного склепіння піхви у них є його випинання з боків шийки матки.

Статеві органи верблюдиці мають в загальному ті ж риси будови, лише розмі­щений у нижньому куті вульви клітор майже виступає назовні; отвір сечівника зна­чно вужчий, з його боків знаходяться рудименти гартнерових ходів у вигляді двох заглиблень. На слизовій оболонці піхви поряд із поздовжніми є циркулярні склад­ки, склепіння піхви слабо виражене, піхвова частина шийки матки виступає лише на 0,5-1 см, слизова оболонка піхви вистелена кубічним епітелієм, що переходить біля шийки матки у призматичний.

Шийка матки відзначається потужним м'язовим шаром і масивними циркулярни­ми складками слизової оболонки. Тіло матки коротке (5-6 см), роги добре розвинені (довжиною 12-14 см), але на слизовій оболонці матки немає карункулів. У місці пере­ходу верхівки рогів матки у яйцепроводи є сосочкоподібні виступи. Яєчники круглі.

Статеві органи м'ясоїдних. Валикоподібна вульва має тупий верхній кут та заго­стрений нижній, що звисає нижче рівня сідничних горбів; клітор з добре вираженою голівкою та тілом частково захований у кільцеподібній складці.

З боків присінку є добре розвинені печеристі утворення - цибулина присінку, наповнення кров'ю яких призводить до звуження просвіту піхви і обумовлює утво­рення "замка". Вестибулярні залози є лиш на вентральній стінці присінку. Попере­чні складки слизової оболонки в ділянці отвору сечівника маскують його клапан. У окремих випадках клапан сечівника повністю перекриває просвіт піхви, що пере­шкоджає виділенню тічкового слизу. Піхва видовжена (4-10 см), її м'язова оболон­ка у передній частині піхви утворює потужний циркулярний шар, що спазматично скорочується під впливом механічних подразнень. На слизовій оболонці піхви є до­бре виражені поздовжні та поперечні складки. Досить коротка (1-2 см) та щільна шийка матки помітно виступає у просвіт піхви і формує на нижній частині виступу півмісячний валок.

У краніальній частині тіла матки є перегородка, що розділяє його впродовж декіль­кох сантиметрів. Тонкостінні роги розходяться прямолінійно вперед і на боки. Матко­ві залози розсіяні по всій слизовій оболонці. Особливості будови широких маткових зв'язок у м'ясоїдних обумовлені в певній мірі наявністю у них рудимента пахового каналу - круглих маткових зв'язок, що відходять від верхівок рогів і скеровуються до внутрішнього пахового кільця.

Крім того, на широких маткових зв'язках є значні жирові нашарування. Ці від­кладення є також на сильно покручених тонких, коротких яйцепроводах з добре ви­раженою каймистістю лійкоподібних розширень на їх черевних кінцях. Яєчник суки окутаний периоваріальною бурсою, утвореною двома сполучнотканинними містка­ми, простір між якими заповнений великою кількістю жирової тканини.

Роги і тіло матки розміщені у черевній порожнині, а відносно довга піхва - у та­зовій порожнині. Брижа яйцепроводу утворює характерну складку яєчникову бурсу (bursa ovarii), у багатих жирових відкладеннях якої розміщаються невеликі овально видовжені, діаметром 1-2 см, часто сплюснуті з боків яєчники.

Статеві органи кішок відрізняються меншими розмірами - довжина присінку - 1-1,5 см, піхви - 3-5 см, шийки матки - 1-2 см, тіла - 1,5-2,5 см, рогів матки - 7-10 см. Зверху над шийкою матки стінка матки утворює кишенькоподібне заглиблен­ня - склепіння піхви. Матка, яйцепроводи і яєчники розмішені у черевній порожнині.

Статеві органи самок гризунів. Як відзначалося вище, у гризунів подвійна мат­ка, тобто, у них є дві самостійні матки, кожна з яких має свою шийку, тіло і ріг, що підвішені на широкій матковій зв'язці; яйцепроводи порівняно невеликі, малопоміт­ні. Яєчники мають овальну форму, що нагадує невелику горошину чи квасольку. По­верхня яєчників у статево дозрілих самок нерівна, горбкувата.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США