Підготовка до десантування та бою.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

Підготовка до десантування та виконання бойового завдання в тилу противника починається, як правило, в районі зосередження, а завершується в районі очікування і на аеродромі (посадочному майданчику).

Підготовка взводу до десантування та бою включає:

• організацію десантування та бойових дій, постановку бойових завдань особовому складу;

• підготовку озброєння, техніки, матеріальних засобів та особового складу до десантування та виконання бойового завдання;

• марш до району очікування;

• вихід підрозділів на аеродром (посадочний майданчик), завантаження бойової техніки (вантажів) та особового складу в літаки (вертольоти).

В районі зосередження проводяться:

• дозаправлення бойових машин та їх технічне обслуговування;

• видача особовому складу боєприпасів, засобів індивідуального захисту і медичної допомоги, сухих пайків, спорядження, десантного обмундирування та інших предметів екіпіровки;

• до завантаження бойових машин боєприпасами;

• перевірка укомплектованості засобів десантування техніки і вантажів;

• перевірка стану, а при необхідності і переукладання парашутів;

• перед стрибкова підготовка особового складу;

• постановка завдання особовому складу на марш в районі очікування.

У районі очікування (на аеродромі) проводяться:

• завершення підготовки озброєння, бойового техніки і матеріальних засобів до десантування;

• завантаження бойової техніки, озброєння і запасів матеріальних засобів, підготовлених до десантування у літаки (вертольоти);

• постановка бойового завдання особовому складу.

Час “Ч” для повітряних десантів визначається початком викидання (висадки) передового загону десанту у районі десантування. Початком викидання (висадки) вважається момент відділення від літака (вертольоту) першого десантника (об’єкту, вантажу) передового загону.

Час “Ч” приплануванні десантно - штурмових дій (аеромобільних дій) визначається виходомна рубіж бойового розходженнявертольотів передового загону, або головних сил десанту, коли передовий загін не призначається.

При розташуванні у вихідному районі для десантування бойові машини (БТР) розташовуються під кронами дерев, у ярах, у радіолокаційній тіні від місцевих предметів на відстані 25-50м один від одного, а на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї - 100-150м і маскуються штатними маскувальними покриттями і місцевими матеріалами. Особовий склад розміщується поблизу своїх машин. Для особового складу відриваються щілини, а за наявності часу влаштовуються перекриті щілини або бліндажі. Для бойових машин (БТР) обладнуються окопи та укриття.

Екіпіровка особового складу парашутно-десантного відділення. Кількість предметів екіпірування і їх вага не повинні ускладнювати дії десантників. З цією метою частина боєприпасів, продовольства і деякі інші предмети екіпірування за рішенням старшого командира десантуються в бойових машинах (бронетранспортерах) і вантажних контейнерах.

МАРШ.

Марш — організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Під час здійснення маршу БМД та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а за напрямком руху — до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.

Величина добового переходу визначається від вихідного рубежу (пункту) до найбільш віддаленого пункту в новому районі зосередження і залежно від умов здійснення маршу може становити до 200км і більше.

Дистанція між машинами встановлюється 25-50м. Під час, руху по гірських дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.

Для захисту підрозділів від високоточної зброї противника маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, зв’язку, по просіках в лісі, по ущелинах в горах та в складках місцевості. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувально-ударних комплексів дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100-150 м.

Середня швидкість руху на марші без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон – 20-25 км/г, автомобільних колон – 25-30 км/г. У горах, лісисто-болотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися у 1,5 – 2 рази до 15-20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5 км/г, на лижах - 5-7 км/г.

Привали призначається тривалістю до однієї години через 3–4 години руху та у другій половині добового переходу тривалістю до 2-х годин.

При підготовці до маршу командир взводу перевіряє:

• справність бойової машини, озброєння, засобів захисту, пожежогасіння, приладів нічного бачення, засобів зв’язку і світло маскування;

• наявність засобів спеціальної обробки;

• заправку паливо – мастильними матеріалами, охолоджувальною рідиною;

• кріплення засобів десантування;

• наявність засобів підвищеної прохідності машин;

• правильність укладки боєприпасів, кріплення шанцевого інструменту.

Про готовність до маршу він доповідає командиру взводу.

Командир взводу, призначеного в похідну охорону, крім звичайних питань повинен усвідомити завдання колони, яка охороняється, своє завдання і час готовності до його виконання; вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця ймовірної зустрічі із противником, а також можливі місця улаштування засідок і намітити порядок дій у разі зустрічі із противником дозорного відділення і головних сил взводу. Дозор у складі взводу висилається на відстань 3-5км, а дозорне відділення (піший дозор) діє на відстані, яка забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем.

У бойовому наказі на марш командир взводу вказує:

1. Відомості про противника і характер його можливих дій;

2. Завдання роти, взводу;

3. Після слова "наказую" – маршрут (азимут напрямку руху), район і час привалів (відпочинку), район зосередження і час прибуття в нього (виходу на зазначений рубіж), побудову колони, дистанцію між машинами, швидкість руху, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій із противником – порядок дій у разі зустрічі з ним, завдання підрозділів, що діють перед і за взводом, порядок підтримання взаємодії і зв’язку з ними;

4. Час готовності до маршу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

5. Своє місце і заступника.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров