Варіанти завдань на виробництво тваринницької продукції

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

Таблиця 9.2

Розрахунок річної потреби господарства в кормах рослинного походження за витратою поживних речовин
на заплановане виробництво тваринницької продукції

Таблиця 9.3

Орієнтована структура витрати кормів на продукцію тваринництва, % кормових одиниць

Заняття № 10.
Розрахунок площі посіву та потреби в насінні
кормових культур

Мета: Засвоїти методику розрахунку річної потреби господарства в кормах рослинного походження.

Завдання: 1. Законспектувати основні положення теми.

2. За індивідуальним варіантом (табл..9.1) розрахувати потребу господарства в кормах.

Для розрахунку площі посіву кормових рослин (табл. 10.1) використовують такі дані:

–– річну потребу в кормах за групами;

–– планову врожайність кормових рослин з 1 га, ц.

Річну потребу в кормах беруть за даними табл..9.2, урожайність кормових рослин – за даними планової врожайності.

Витрату зернових кормів розраховують за таким співвідношенням:
зерно ячменю – 40 %, зерно кукурудзи – 25 %, зерно пшениці – 20 %,
зерно гороху – 10 %, зерно сої – 5 %.

Витрату коренеплодів планують у такому співвідношенні:
кормові буряки – 80 %, цукрові буряки – 20 %.

Витрати соломи - солому ячменю, як найбільш цінну, включають у розрахунок повністю, решту покривають пшеничною.

Таблиця 10.1

Розрахунок площі посіву кормових рослин і потреби в насінні

* – Потреба насіння на створення зеленого конвеєру розраховується у лабораторній роботі № 11 «Зелений конвеєр».

Заняття № 11.
зелений конвеєр

Мета: Ознайомитися з методикою розрахунку надходження кормів з зеленого конвеєру.

Завдання: 1. Визначити потребу господарства в зелених кормах (табл. 11.1).

2. Скласти схему зеленого конвеєру і розрахувати площі посіву кормових культур для забезпечення необхідної кількості зелених кормів.

3. Розрахувати потребу господарства в насінні кормових культур.

Розрахунок потреби господарства в зелених кормах

При визначенні потреби господарства в зелених кормах на планове поголів'я тварин потрібно перерахувати його в умовні голови великої рогатої худоби. Витрату зеленої маси на умовну голову приймають за 60 кг. Розрахунок проводять за такою формою (табл.11.1).

Таблиця 11.1

Розрахунок потреби господарства в зелених кормах на період
з 20 квітня до 31 жовтня (194 дні)

При розрахунку річної потреби господарства в кормах на планове виробництво тваринницької продукції, потребу в зелених кормах беруть із відповідної графи (Заняття №7 «Визначення потреби господарства в кормах», табл. 7.1).

Таблиця 11.2

Приблизна схема зеленого конвеєра (графічна модель) для великої рогатої худоби в степовій зоні України

Таблиця 11.3

Розрахунок площі посіву кормових культур у зеленому конвеєрі

Розрахунок зеленого конвеєра

Розрахунок зеленого конвеєра проводять за спеціальною графічною схемою подекадно (табл.11.2). Потім розраховують площі посіву кормових культур у зеленому конвеєрі подекадно (табл.10.3). У лівій її частині таблиці показують групу посівів, вид кормових рослин, період та кількість днів укісної стиглості, урожай зеленої маси з 1 га. В правій частині – надходження зеленої маси від кожного виду рослини, визначають площу посіву культури з урахуванням страхфонду (10 %).

Дані за строками і тривалістю укісної стиглості рослин беруть за середньо-багаторічними показниками даного господарства або району; урожай культур – плановий.

Зелена маса люцерни, конюшини або еспарцету мають становити 25 %, плоди гарбузів – 15 %, коренеплоди кормових буряків із листям – 15 % від загальної маси корму за декаду. Дані розрахунків заносять у таблицю 11.3.

Розрахунок потреби в насінні

Визначивши площу посіву та знаючи норму висіву насіння, розраховують потребу господарства в насінні на створення зеленого конвеєра (табл.11.4).

Таблиця 11.4

Площа посіву кормових рослин у зеленому конвеєрі та потреба в насінні

Заняття № 12.
Облік кормів

Мета: Ознайомитися з методиками проведення обліку заготовлених грубих кормів (сіна і соломи) та силосу.

Завдання: Законспектувати основні положення теми. Виконати завдання свого варіанту.

Облік сіна та соломи

Грубі корми — сіно та солому — зберігають в скиртах, тюках, рулонах, спеціальних сітчастих баштах на кормовому дворі, під навісами, в спеціальних спорудах і в полі. Ліпший спосіб зберігання сіна — в укритті під навісом і сіносховищах. При їх обліку масу 1 м³ сіна визначають взяттям проби в верхній, середній і нижній частинах скирти або зважуванням її частини, взятим на повну висоту на спеціальних вагах. Довідкові дані про масу 1 м³ корму краще використовувати при обліку менш цінного грубого корму — соломи.

Облік заготовлених кормів у полі проводиться двічі: через 2 тижні після складання в скирти і через 3—4 місяці. При обліку об'єму скирти старанно враховують її форму з тим, щоб підібрати найбільш відповідну формулу для визначення об'єму.

Довжину і ширину скирти вимірюють на висоті приблизно 1,2—1,4 м (рис.12.1). Якщо вона звужена донизу, роблять два заміри — внизу і в найбільш широкій частині і беруть за основу середні показники.

Розрізняють скирти по торцевій частині. Вона може бути округлою зверху низькою, округлою зверху високою, гостроверхою і плосковерхою (рис.12.2).

Рис.12.1. Загальний вигляд скирти (північна форма) та її вимірювання:

1 – ширина у самому широкому місці, 2 – ширина у основи,

3 – довжина, 4 – перекидка.

Рис.12.2. Типи скирт (торцевий бік): 1 – кругловерха висока, 2 – кругловерха низька, 3 – плосковерха, 4 – гостроверха.

Для обліку об'єму (О_о) округловерхих скирт середньої висоти і низьких використовують формули:

О_о = (0,52 П - 0,44 Ш) · Ш · Д;

для скирт плосковерхих будь-якої висоти:

О_в = (0,56 П - 0,55 Ш) · Ш · Д;

для скирт гостроверхих (шатрових) з дуже низьким початком вершення:

де Д — довжина скирти, П - довжина перекидки; Ш — ширина скирти.

Для визначення середньої довжини перекидки роблять дві—три перекидки, а при наявності в скирти пандуса — ще додатково два заміри.

Розрізняють три типи стіжків: округловерхі степові, округловерхі північної форми, гостроверхі (рис.12.3).

Рис.12.3. Типи стіжків і їх вимірювання:

а, б) округловерхі (південні та північна форми); в) гостроверхий

1 – перекидка, 2, 3 – довжина окружності у найширший частині,
4 – довжина окружності у основи.

Об'єм округловерхих стіжків обчислюють за формулою:

О_о = (0,04 П - 0,012 · О_к) · О_к²

вузьких гостроверхих: О_о=Ок· ,

де О_о — об'єм, м³; П — перекидка, м; О_к — окружність, м.

При першому обліку маси 1 м³ корму можна визначити за довідковою таблицею, при другому, останньому — зважуванням 1—2 стіжків або частини скирт довжиною приблизно 3 м. При обліку соломи можна використовувати довідкові дані. Об'ємна маса 1 м³ доброго і задовільного сіна протягом зберігання суттєво збільшується (табл..12.1).

Таблиця 12.1

Об’ємна маса доброго і задовільного сіна, кг

При першому обліку в скирті закладають бирку (тоненьку дощечку), на якій записують номер кладки, дані заміру і обчислену загальну масу. При другому обліку всі дані записують на зворотній стороні дощечки. Ці ж дані і відомості про якість сіна записують в спеціальний журнал обліку кормів.

Поверхня скирт повинна бути гладенькою, добре зачесаною. Вершину скирт сіна слід прикрити соломою і теж добре зачесати для поліпшення стікання води.

В районах достатнього зволоження ліпше класти гостроверхі (шатрові) скирти з звуженими основами, що поліпшує збереження кормів. Вузькою стороною або кутом скирта повинна бути направлена до домінуючих напрямків зимових вітрів. Скирти розмішують на підвищених, сухих місцях і при необхідності обкопують канавами.

Ділянка в полі, де закладені скирти, оборюється, встановлюють блискавковідводи. На кормовому дворі встановлюють пожежні щити, ємкості з водою, насоси, блискавковідводи.

При виконанні роботи з обліку грубих кормів, записи ведіть за формою, наведеною в табл. 12.2.

Таблиця 12.2

Облік грубих кормів

Облік силосу

Зберігають силос в облицьованих ємкостях – баштах, траншеях, ямах, які споруджують за типовими проектами. Найбільш зручні в експлуатації траншеї. Вони поділяються на наземні, напівзаглиблені та заглиблені, об'ємом під 500 до 2000 м³, залежно від висоти стін – 2,5-3,5 м, ширини - 6-18 м та довжини 24-25 м.

Дані щодо обміру та об'єму силосних споруд заносять в інвентаризаційний опис.

При силосуванні відбуваються втрати сировини за рахунок витікання соку, витрати поживних речовин на дихання, бродіння (угар), загнивання силосу з країв траншеї. Отже, маса готового силосу менша від маси сировини, що силосується. Як правило, втрати силосної маси залежать під ряду чинників, серед яких головні:

– тип силосної споруди;

– вологість маси, що силосується;

– ступінь ущільнення;

– якість герметизації (ретельність вкриття).

Обсяг силосу визначають через 20-30 днів після заготівлі. Для цього числові дані обсягу перемножають на масу 1 м³ готового силосу.

Для визначення об'єму (Об) користуються формулами, залежно від типу траншеї.

Наземні:

де: Шн – ширина траншеї знизу, м;

Шв – ширина траншеї зверху, м;

Дн – довжина траншеї знизу, м;

В – висота траншеї, м;

в – глибина осідання силосу, нижче краю траншеї, м.

Напівзаглиблені та заглиблені:

де усі позначення такі ж, як і в попередній формулі за виключенням
в, що означає шар силосу, вищого за краї траншеї, м.

Башти, круглі ями:

де: Д – діаметр башти (ями), м;

В – висота башти (ями), м;

в - висота не заповненої частини башти (ями), м.

Орієнтовну масу 1 м³ силосу беруть за довідковими даними.

Далі протягом місяця визначають відповідність орієнтовної маси (довідкової) фактичній масі 1 м³ силосу.

Маса 1 м³ силосу залежить від багатьох чинників, а саме: виду рослин, фази вегетації, вологості сировини, ступеня подрібнення та ущільнення.

Орієнтовна маса 1 м³ силосу, кг:

Кукурудза молочно-воскової стиглості – 700

Кукурудза молочної стиглості + солома – 600

Соняшник (цвітіння) – 750

Суданська трава (початок викидання волоті) – 520

Бурякова гичка + солома – 600

Індивідуальні завдання
для визначення маси доброякісного корму

1. Визначити масу доброякісного силосу з кукурудзи в молочно-восковій стиглості та відсоток втрат при зберіганні його в наземній траншеї з розмірами: довжина 60 м, ширина 16 м, висота 2,5 м. Укриття – плівкою. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,2 м. Товщина зіпсованого шару силосу біля стін – 20 см, біля торців – 40 см.

2. Визначити масу доброякісного силосу із кукурудзи молочної стиглості з додаванням соломи та відсоток втрат при зберіганні його в заглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 64 м, верхня – 42 м; ширина – 10 м; висота – 30 м. Укриття - плівкове. Осідання силосу нижче краю траншеї – 0,25 м. Товщина зіпсованого шару біля стін – 20 см; знизу – 30 см.

3. Визначити масу доброякісного силосу із соняшника у фазі цвітіння та відсоток утрат при зберіганні в напівзаглибленій траншеї з розмірами: довжина (нижня) – 30 см, верхня – 20 см, ширина (нижня) – 5 м, верхня – 6 м, висота – 2,5 м. Силос завантажено вище краю траншеї на 0,4 м. Укриття землею. Товщина зіпсованого шару зверху – 20 см.

4. Визначити масу доброякісного силосу із суданської трави у фазі викидання волоті та відсотках втрат при зберіганні у башті діаметром 9 і висотою 20 м. Після осідання - висота незавантаженої частини башти – 1,2 м. Товщина верхнього зіпсованого шару – 40 см.

5. Визначити масу та доброякісність силосу з гички цукрових буряків з додаванням соломи та відсотках втрат при зберіганні в круглій ямі діаметром 4 м та висотою 9 м. Укриття – землею. Товщина верхнього зіпсованого шару – 20 см.

6. Розрахувати об’єм і масу низької округловерхої скирти злаково–осокового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 36 м, перекидка 14 м.

7. Розрахувати об’єм і масу високої округловерхої скирти суходольно–лучного сіна через 3 місяці після складання, якщо її ширина у основи 6 м, довжина 26 м, перекидка 15 м.

8. Розрахувати об’єм і масу високої плосковерхої скирти дрібнотрав’яного злакового сіна через 2 тижні після складання, якщо її ширина у основи 6,8 м, довжина 32 м, перекидка 18 м.

9. Розрахувати об’єм і масу середньої гостроверхої скирти сіна костриці лучної через тиждень після складання, якщо її ширина у основи 6,5 м, довжина 25 м, перекидка 17,6 м.

10. Розрахувати об’єм і масу стіжка гостроверхого солончаково-лучного сіна через 1 місяць після складання, якщо довжина окружності дорівнює 18 м, а перекидка 15,8 м.

Розрахунки обов’язково подати у конспекті. Відповідь на завдання 1–5 має формулюватися так: маса доброякісного силосу -, втрати -%. Результати виконання завдань 6–11 оформити у вигляді табл.12.2.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Кормовиробництво: Навчальний посібник /Л.М. Єрмакова, Р.Т. Івановська, М.Я. Шевніков / За ред.. Л.М. Єрмакової. –К., 2008. –396 с.

2. Зінченко О.І. Кормовиробництво: Навчальне видання. –2-е вид., доп. і перероб. / О.І.Зінченко–К.: Вища освіта, 2005. –448 с.

3. Кормовиробництво: Практикум /О.І. Зінченко та ін. / за ред. проф.. О.І.Зінченка. –К.: Нора-прінт, 2001. –470 с.

Допоміжна

4. Алейникова Л.Д. Основы кормопроизводства: Учеб. пособие для ср. ПТУ / Алейникова Л.Д., Козлов Ю.С. –М.:Агропромиздат, 1988. –192 с.

5. Андреев Н.Г. Луговое и полевое кормопроизводство. –3-е изд., перераб. и доп. / Н.Г. Андреев. –М.:Агропромиздат, 1989. –540 с.

6. Городній М.Г. Кормовиробництво з основами землеробства: Навчальний посібник /М.Г. Городній та ін.. –К: Вища шк., 1983. -328 с.

7. Полевое кормопроизводство /П.Я.Биленко, В.И.Жаринов, В.П.Шевченко. –К.: Вища шк., 1985. –296 с.

8. Полевое кормопроизводство. Практикум: Учеб. пособие / А.И.Зинченко. –К.: Вища шк. Головное изд-во, 1987. –262 с.

9. Каюмов М.К. Программирование урожаев сельскохозяйственных культур. / М.К. Каюмов. –М.: Агропромиздат, 1989. –320 с.

10. Кормопроизводство с основами земледелия /Н.Г.Андреев и др., Под ред. Н.Г.Андреева. –2-е изд., перераб. и доп. –

⇐ Предыдущая123456

Поделиться:

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте