Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Суто умовне міркування — це міркування, засновки і висновок якого є імплікативними висловлюваннями.Содержание книги
Поиск на нашем сайте Схема 1 ♦ Якщо свідчення А. є правдивими, то Б. не міг бути на місці зло чину о десятій годині. Якщо Б. не міг бути на місці злочину о десятій годині, то він має алібі.
Умовно-категоричні міркування Умовно-категоричне міркування — це міркування, один із засновків якого є імплікативним висловлюванням, а другий засновок і висновок — простими висловлюваннями або їх запереченнями. Розрізняють два основні види (модуси) умовно-категоричних міркувань: ♦ «modus ponens», або «стверджувальний модус»; ♦ «modus tollens», або «заперечувальний модус». 1. «Modus ponens», або «стверджу вальний модус*. Схема 2. ♦ Якщо поліпшується рівень життя населення, то рівень злочинності знижується. Рівень життя населення поліпшується.
Modus tollens», або «заперечувальний модус». Схема 3. ♦ Якщо благородна мета виправдовує будь-які засоби її досягнення, то можна позбавити людину життя, якщо вона смертельно хвора. Але не можна позбавляти людину життя, навіть якщо вона смертельно хвора.
Треба зазначити, що не є правильними такі схеми умовно-категоричних міркувань. Схема 4. Схема 5. Розділово-категоричні міркування Розділово-категоричне міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а другий засновок і висновок — прості висловлювання або їх заперечення. Розрізняють два основні види (модуси) розділово-категоричних міркувань: ♦ modus tollendo ponens», або «заперечувально-стверджувальний» модус; ♦ «modus ponendo tollens», або «заперечувально-стверджувальний» модус. Modus tollendo ponens, або заперечувалько-стверджувальний модус*. Цьому модусу відповідають 4 схеми побудови розділово-категоричних міркувань. Схема 6. Схема 7. Схема 8. Схема 9. ♦ Цей злочин вчинив Іваненко або Сидоренко. Сидоренко не вчиняв цього злочину.
Наведене міркування побудоване за схемою 7. Для того, щоб у розділово-категоричних міркуваннях, які побудовані за «modus tollendo ponens», завжди з істинних засновків отримувати істинний висновок, необхідно додержуватися правила: у диз'юнктивному засновку повинні бути перераховані всі можливі альтернативи. ♦ Розглянемо таке міркування. Угоди можуть бути двосторонніми або багатосторонніми. Здійснена угода не є двосторонньою.
У цьому прикладі отриманий висновок може виявитися як істин ним, так і хибним, тому що в диз'юнктивному засновку перераховані не всі альтернативи (угода може бути й односторонньою: для її здійснення достатньо волі однієї особи — видача доручення, складання заповіту, відмова від спадщини тощо). Modus ponendo tollens», або «заперєчувально-стверджувальний модус». Цьому модусу відповідають 2 схеми побудови розділово-категоричних міркувань. Схема 10. Схема 11. ♦ Цей злочин вчинений шляхом дії або шляхом бездіяльності. Цей злочин вчинений шляхом дії.
Зверніть увагу на те, що у «modus tollendo ponens» завжди у розділовому засновку використовується логічний сполучник «строга (сильна) диз'юнкція». Якщо замінити у схемах цього модусу строгу (сильну) диз'юнкцію на нестрогу (слабку) диз'юнкцію, то отри мані схеми не будуть схемами правильних міркувань. Схема 12. Схема 13. Ці схеми не є схемами дедуктивних міркувань. Умовно-розділові міркування Умовно-розділове міркування — це міркування, один із засновків якого є диз'юнктивним висловлюванням, а інші засновки — імплікативними висловлюваннями. Розрізняють різні види умовно-розділових міркувань. Так, за кількістю альтернатив у диз'юнктивному засновку умов но-розділові міркування поділяються на: ♦ дилеми (дві альтернативи); ♦ трилеми (три альтернативи); ♦ полілеми (чотири і більше альтернатив). На практиці найчастіше за все застосовують дилеми. Дилеми можна поділити за двома основами: ♦ за характером висновку; ♦ за складом висновку. За характером висновку усі дилеми поділяються на: ♦ конструктивні; ♦ деструктивні.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 807; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.006 с.) |