Попередній розрахунок перерізу

↑

Стр 1 из 3Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Криворізький технічний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ

для студентів, що навчаються за фахом

“ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО”

Розрахунок двосхилої балки

                                                                                          Затверджено

                                                                                         на засіданні кафедри

                                                                                         будівельних конструкцій

                                                                                         Протокол № 6 від28.01.1999р.

Кривий Ріг, 1999

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з залізобетонних конструкцій для студентів, що навчаються за фахом “Промислове та цивільне будівництво”: Розрахунок двосхилої балки / Укл. В.І.Гончар. – Кривий Ріг: КТУ, 1999. – 12 с.

Укладач В.І.Гончар, к.т.н., доц.

Рецензент Є.В.Люльченко, к.т.н., доц.

                            З М І С Т                                                                            стор.

1. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ                                                                                               3

2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ                                                              3

3. ПРИЗНАЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ РОЗМІРІВ                                          4

4. ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕННЬ                                                               5

5. ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЬ                                                                                  5

6. ПОПЕРЕДНІЙ РОЗРАХУНОК ПЕРЕРІЗУ НАПРУЖУВАНОЇ

АРМАТУРИ                                                                                                        5

7. ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЛЯ ОБТИСКАННЯ З УРАХУВАННЯМ

ВТРАТ ПОПЕРЕДНЬОГО НАПРУЖЕННЯ АРМАТУРИ                           6

8. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ БАЛКИ ПО НОРМАЛЬНОМУ

ПЕРЕРІЗУ                                                                                                          9

9. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, ПОХИЛИХ ДО

ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ, НА ДІЮ ПОПЕРЕЧНОЇ СИЛИ                               9

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ                                                                                     12

1. ЗАГАЛЬНІ ДАНІ

Згідно до завдання на курсовий проект з залізобетонних конструкцій необхідно запроектувати попередньо напружену двосхилу балку для покриття одноповерхової промислової будівлі другого класу відповідальності з двома прольотами по 18 м та кроком колон 6 м. На балки вкладаються плити покриття
3 х 6 м. Район снігового навантаження III. Попередньо напружувана арматура балки – дріт високої міцності класу Вр–II діаметром 5 мм з натяжінням його механічним способом на упори. Поперечна арматура зі сталі класу А–III, зварні сітки зі сталі класу Вр–I, конструктивна арматура зі сталі класу А–I. Бетон прийнято важкий, класу В40. Твердіння бетону відбувається з пропарюванням при атмосферному тиску.

Розрахунки виконуються тільки за першою групою граничних станів. В разі потреби розрахунку балки й за другою групою (наприклад, в дипломному проекті) слід користуватись іншими прикладами.

2. ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ

За таблицями, наведеними в [1], визначаємо характеристики арматури і бетону:

– для дроту класу Вр–II діаметром 5 мм R_s = 1045 МПа (табл. 23); R_s,ser = 1255 МПа (табл. 20);  E_s  = 20 × 10⁴ МПа (табл. 29);

– для сталі класу А–III діаметром 6...8 мм R_s = 355 Мпа, діаметром 10...40 мм
R_s = 365 МПа (табл. 22); для всіх діаметрів R_s,ser = 390 МПа (табл. 19); E_s  =
= 20 × 10⁴ МПа (табл. 29);

– для бетону класу В40 R_b = 22 МПа; R_bt = 1,4 МПа (табл. 13); R_b,ser = 29 МПа,
R_bt,ser = 2,1 МПа (табл. 12); E_b  = 32,5 × 10³ МПа (табл. 18);  = 0,9 (табл. 15).

Міцність бетону в момент обтискування приймаємо R_вр = 0,8 × В = 0,8 × 40 =
= 32 МПа. Попереднє контрольоване напруження призначаємо s_sp = 0,7 R_s,ser =
= 0,7 × 1255 = 880 МПа.

Перевіряємо умови (п. 1.23 [1]) при р = 0,05 × s_sp = 0,05 × 880 = 44 МПа : s_sp + р = 880 + 44 = 924 МПа < R_s,ser = 1255 МПа;

s_sp – р = 880 – 44 = 836 Мпа > 0,3 R_s,ser = 396 Мпа – умови дотримуються.

3. ПРИЗНАЧЕННЯ ГЕОМЕТРИЧНИХ

РОЗМІРІВ

В загальному випадку розміри перерізів балок призначають (п. 13.3.2 [2]) із слідуючих міркувань: висота перерізу в середині балки h = (1/10...1/15) l,
де l – проліт балки; схил верхнього пояса 1/12; ширина верхньої стиснутої полиці  = (1/50...1/60) l (звичайно 200...400 мм); ширина нижнього пояса 250...300 мм з врахуванням зручності розміщення всієї напружуваної арматури; товщина стінки
b = 60...100 мм; товщина полиць не менше 80 мм; схили скосів полиць 30...45⁰, висота перерізу на опорі типових балок 790 і 890 мм.

На рис. 1 показані прийняті розміри перерізів балки

Рисунок 1. Загальний вид та перерізи балки

Розрахунковий проліт балки l₀  = 18000 – 2 × 25 – 2 × 150 = 17650 мм, де 25 мм – відстань від осі будівлі до торця балки; 150 мм – відстань від торця балки до середини опори.

4. ВИЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ

Підрахуємо рівномірно розподілені розрахункові навантаження на одиницю довжини балки.

Постійне:

– від покриття 3,03 × 6 = 18,18 кН/м,

де 3,03 кН/м² – з розрахунку плити; 6 м – ширина вантажної площі (крок балок);

– від власної ваги балки (91/18) × 1,1 = 5,55 кН/м,

де 91 кН – маса балки (табл. 5.1 [3]); 18 м – проліт балки; 1,1 – коефіцієнт надійності з навантаження g_f;

– від вентиляційних коробів і трубопроводів (за проектом) 0,5 × 6 × 1,2 = 3,6 кН/м; де 0,5 кН/м × 6 м – нормативне значення; 1,2 – коефіцієнт g_f;

– усього g =18,18 + 5,55 + 3,6 = 27,33 кН/м.

Тимчасове (снігове):

– тривале 0,3 × 6 × 1,4 = 2,5 кН/м;

– короткочасне 0,7 × 6 × 1,4 = 5,9 кН/м,

де 0,3 × 6 та 0,7 × 6 – нормативні значення; 1,4 – коефіцієнт g_f.

Повне розрахункове навантаження:

– постійне і тривале 27,33 + 2,5 = 29,83 кН/м;

– короткочасне 5,9 кН/м;

– разом 29,83 + 5,9 = 35,73 кН/м.

В разі проектування для I і II снігових районів не враховується тривала частина снігового навантаження, а в разі наявності пилового навантаження його відносять до тимчасового тривалого.

5 ВИЗНАЧЕННЯ ЗУСИЛЬ

Згинаючий момент в середині прольоту від повного розрахункового навантаження

кН × м,

де g_n = 0,95 – коефіцієнт надійності з призначення.

Згинаючий момент в 1/3 прольоту балки від повного розрахункового навантаження, тобто на відстані від опори х₁ = l₀ / 3 = 17,65 / 3 = 5,89 м

 кН × м.

Найбільша поперечна сила від повного розрахункового навантаження

 кН.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры