Порядок нарахування заробітної плати працівникам

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 24 из 64Следующая ⇒

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13). У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток множиться на кількість відпрацьованих днів. Приклад: Посадовий оклад працівника — 1147 грн. Робочих днів у звітному місяці — 22, фактично відпрацьовано працівником — 21 день. Середньоденний заробіток — 52,14 грн. (1147 грн. : 22). Сума погодинного заробітку – 1094,94 грн. (52,14 грн. × 21).

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконанні робіт заробіток робітника визначається множенням кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи. При бригадній формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботу нараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригади пропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їх кваліфікації (розряду).         

Для цього роблять розрахунок у такій послідовності:

1) множиться відпрацьована кількість годин кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки і підсумком цих добутків знаходять заробіток бригади за тарифними ставками;

2) визначають відношення відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів за тарифними ставками (коефіцієнт приробітку);

3) множать заробіток за тарифною ставкою кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку, визначаючи відрядний заробіток окремих членів бригади.

Оплата праці за час понад норму здійснюється відповідно до ст. 106 КЗпП України в подвійному розмірі погодинної ставки (при погодинній оплаті праці); при відрядній оплаті праці нараховується доплата в розмірі 100% тарифної ставки робітника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною формою, — за всі відпрацьовані понад норми години. Оплата праці в нічні години (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) відповідно до ст. 108 КЗпП України здійснюється в підвищеному розмірі, який встановлюється генеральними, галузевими (регіональними) угодами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Оплата праці у святкові і неробочі дні згідно зі ст. 103 КЗпП України здійснюється в подвійному розмірі.

Порядок оплати за час простою не з вини робітника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Час простою з вини робітника не оплачується. Доплати за сумісництво професій (посад) встановлюються на певний строк і визначаються за наказом керівника у розмірі, який залежить від характеру і складності виконуваних робіт.

Згідно із Законами України «Про підприємництво» та «Про підприємства в Україні» (ст..16) підприємства самостійно розробляють та затверджують форми та системи оплати праці: тарифні ставки, посадові оклади, відрядні розцінки, премії та доплати, на умовах, передбачених колективним договором. Розміри премії та показники преміювання визначені Положенням про преміювання, що розробляється підприємством.

На підставі перевірених первинних документів бухгалтер нараховує заробітну плату кожному працівнику.

Основу нарахування при погодинній формі оплати праці становить відпрацьований час та тарифна ставка працівника. За відпрацьований час беруть календарний місяць (при місячній тарифній ставці або місячному посадовому окладі) або годинну (при погодинній тарифній ставці). Нарахування проводять на основі табелю обліку робочого часу шляхом ділення посадового окладу на кількість робочих днів у даному місяці за графіком та множенням знайденого результату (середнього заробітку) на фактично відпрацьовані дні за табелем.

Заробітна плата за тарифом визначається шляхом множення часової тарифної ставки на відпрацьовані години за табелем.

При відрядній оплаті праці заробітна плата визначається шляхом множення кількості виконаних робіт (виготовлених одиниць продукції, виконаних операцій) на встановлені розцінки.

Якщо робота виконувалась бригадою, то оплата праці повинна бути розподілена між членами бригади у відповідності з їх кваліфікацією та кількістю затраченої праці.

Приклади розрахунку заробітної плати.

Приклад№1

Для прикладу розрахуємо заробітну плату за січень 2013 року. Заробітна плата працівника 1148 грн., трохи більше ніж мінімальна (1147грн.) Є заява на застосування податкової соціальної пільги.

Розмір соціальної пільги у 2013 році – 1147 х 50%=573,50 грн. (відповідно до п.169.1.1 ст.169 Податкового кодексу України).

Згідно тоїж ст.169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги.

У 2013 році соціальна пільга застосовується до заробітної плати що не перевищує 1610 грн.

Нараховуємо заробітну плату за першу половину місяця (аванс), тобто за дні, що відпрацьовані до 16 січня.

Припустимо, що у підприємця звичайний графік роботи п’ять днів у тижні. Отже, до 16 числа працівник відпрацював 2,3,4,8,9,10,11,14,15 = 9 робочих днів.

Нарахована заробітна плата за 9 відпрацьованих днів складає:

1148 грн. / 21 (кількість робочих днів у січні) * 9 = 492,00 грн.

Утримання єдиного соціального внеску:

492,00* 3,6% = 17,71 грн.

Визначаємо базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

492,00 – 17,71 = 474,29 грн.

Податок на доходи фізичних осіб:

474,29 * 15% = 71,14 грн.

Нарахування єдиного соціального внеску:

492,00 * 36,76% = 180,86 грн.

Заробітна плата (аванс), що отримує працівник на руки:

492,00 – 17,71 (єдиний соціальний внесок) – 71,14 (ПДФО) = 403,15 грн.

Виплату здійснюємо 16.01.2013 так, як радить Мінпраці.

Приклад № 2

Нараховуємо заробітну плату за другу половину місяця 31 січня, за 12 відпрацьованих днів.

Нарахована заробітна плата за другу половину місяця складає

1148 – 492,00 = 656,00 грн.

Утримуємо єдиний соціальний внесок:

656,00 * 3,6% = 23,62 грн.

База оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

656,00 – 23,62 = 632,38 грн.

Податок на доходи фізичних осіб (застосовуємо податкову соціальну пільгу):

(632,38 – 573,50) * 15% = 8,83 грн.

Нараховуємо єдиний соціальний внесок:

656,00 * 36,76% = 241,15 грн.

Заробітна плата за другу половину місяця, що працівник отримує на руки складає:

656,00 – 23,62 (ЄСВ) – 8,83 (ПДФО) = 623,55 грн.

Виплату здійснюємо 01.02.2013 так, як радить Мінпраці.

Отже в результаті нарахування робітнику зарплати в сумі 1148 грн. маємо:

До ПФУ – 463,34 грн.(17,71грн.+23,62грн.+180,86грн.+241,15 грн.);

ПДФО – 79,97грн.(71,14грн.+8,83грн.);

Робітнику на руки – 1026,70грн. (403,15грн.+623,55грн.)

Всього витрат – 1570,01 грн.

Оплата праці по середньому заробітку. Кабінет Міністрів України постановою від 08.02.95 № 100 (Остання редакція від 30.11.2005 р. на підставі 1132-2005-П. чинний) затвердив Порядок визначення за робітної плати, дія якого поширюється на підприємства, установи й організації всіх форм власності. Виходячи із затвердженого Порядку визначення середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової і додаткової відпустки в календарних днях або за час відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, які надаються в календарних днях, виходять з сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період). У підрахунок середнього заробітку включаються всі види основної і додаткової заробітної плати, преміальні виплати (у тому числі одноразові заохочення працівникам за виконання важливих виробничих завдань, винагорода за результатами роботи підприємства за підсумками року), а також допомога по тимчасовій непрацездатності (за винятком виплат, передбачених п. 4 Порядку). Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців (або менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (або менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки визначають заробітну плату працівникові за час відпустки. Якщо визначена за таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.92 № 140 «Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати» дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку. У випадках, коли частина відпустки переходить на наступний місяць, заробітна плата за ці дні відпустки обліковується у звітному місяці як виданий аванс і при складанні балансу відображається в складі статті активу «Розрахунки з різними дебіторами». Зазначені суми відносяться на витрати виробництва або обігу в наступному місяці (в кореспонденції з кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці»).

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов