Альманах "русалка дністрова" – його вплив на подальший розвиток друку     у галичині

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 44Следующая ⇒

Альманах "Русалка Дністровая", підготований студентами греко-католицької духовної семінарії Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем і Яковом Головацьким, мав, як слушно вважають, для Галичини подібне значення, як "Енеїда" Котляревського для України Східної. Цей збірник оригінальних творів, записів фольклору та історичних матеріалів був яскравим виявом прагнення до творення нової української культури як культури загальнонаціональної . У зв’язку із забороною видати цю книжку у Львові довелося друкувати її у Буді, в друкарні Пештського університету; у Відні надруковано два випуски альманаху "Вінок русинам на обжинки" (1846-1847).

Загальноукраїнське значення мали також книги, видані в Російській імперії за межами України. У Петербурзі вийшли "Кобзар" Шевченка, його ж поеми "Гайдамаки", "Гамалія", альманах "Ластівка" Євгена Гребінки.

У Москві видано збірки українських народних пісень Михайла Максимовича (1827 і 1834), повісті Григорія Квітки-Основ’яненка (1834-1837), "Москаль-Чарівник" Івана Котляревського (1841). Важко переоцінити, зокрема, значення виходу у світ Шевченкового "Кобзаря". Він справив величезне враження на сучасників, -як показали дальші десятиліття, вплив Шевченкового слова на національне пробудження українського народу дедалі зростав. Воно стало чинником формування історичної свідомості, сприяло культурній та політичній інтеграції Галичини й Буковини з Наддніпрянською Україною. Те, що Шевченкова творчість дійшла до Закарпаття з великим запізненням, негативно відбилося на інтенсивності національно-політичного життя українців цього краю.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману