Листя полину гіркого — Folia Absinthii

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 37Следующая ⇒

Листя полину гіркого — Folia Absinthii

Трава полину гіркого— Herba Absinthii

Полин гіркий —Artemisia absinthium

 Родина айстрові — Asteraceae

Народні назви: білий полин, віниччя. Російська назва: полынь горькая.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина 50—100 см заввишки з коротким вертикальним, багатоголовим кореневищем. Стебла численні, прямостоячі, розгалужені верхній частині. Прикореневі листки зібрані в розетку, черешкові, трикутноокруглі, двічі- перисторозсічені на ланцетоподібні сегменти; стеблові листки почергові; нижні — черешкові, трикутно-серцеподібні  тричіперисторозсічені; серединні — сидячі, двічіперисторозділені, верхні — сидячі, перистороздільні, з ланцетоподібними частками. Квітки жовті, трубчасті, зібрані в пониклі, дрібні кошики, які утворюють волотеподібне суцвіття. Плоди — сім'янки. Уся рослина опушена сріблясто-сірими м'якими волосками. Цвіте в червні—серпні.

Домішки:Полин звичайний (має зелені, а іноді червоні кошики, листки зверху зелені, а знизу сірі від присутності волосків).

Поширення та місце зростання. Зустрічається по всій Україні,

значній кількості у степових та лісостепових районах. Росте як бур'ян біля доріг, на полях, городах, смітниках, лісопосадках, вулицях. Іноді утворює великі зарості.

Правила заготівлі. Листки заготовлюють до цвітіння (червень— липень), траву — на початку цвітіння (липень—серпень), зрізую­чи верхівки стебел ножем або серпом.

Сушіння. Зберігання. Сушать сировину під навісами, залізним дахом, шаром у 5—7 см. У штучних умовах — у сушарках за темпе­ратури 30—35 °С.

Зберігають у сухих провітрюваних приміщеннях, окремо від інших видів.

Опис сировини. Трава. Цільні або частково подрібнені верхівки квітконосних пагонів. Стебла ребристі, закінчуються розкидистою волоттю, на гілочках якої кулясті кошики, оточені черепицеподіб­ною обгорткою. Квітки трубчасті, дрібні. Верхні листки сидячі, довгасті, цілокраї, нижче на квітконосі трійчастороздільні.

Довжина стебел — до 25 см.Колір стебел зеленувато-сірий, листків зверху — сірувато-зелений, знизу — сріблясто-сірий, квіток — жовтий. Запах сильний, аро­матний, своєрідний. Смак пряно-гіркий. Листя. Черешкове, в об­рисі трикутно-округле, 2—3-перисторозсічене; безчерешкове — 2-перистороздільне. Листя опушене з обох боків. Колір листя зверху сірувато-зелений, знизу — срібля­сто-сірий. Запах специфічний, сильний. Смак пряно-гіркий.

Мікроскопія. Епідерміс верхнього та нижнього боків слабко-звивистий. Продихи оточені 3—5 клітинами, розміщені переважно з нижнього боку. Ефіроолійні залозки 6—8-клітинні, розміщені двома рядами в 3—4 яруси. Прості волоски численні, дрібні, Т-подібної форми, ніжка 2—4-клітинна.

Хімічний склад сировини. Трава та листя полину містять ефірну олію (0,5—2 %), до складу якої входять туйол, туйон, пінен, кадинен. Із трави виділені 10 сесквітерпенових лактонів: абсинтин, анабсинтин, артабсин та ін., які надають траві полину своєрідний

гіркий смак; алкалоїди, вітаміни С, групи В, каротиноїди.

Фармакологічна дія та застосування. Збуджує апетит, рефлек­сно стимулює діяльність залоз системи травлення, підвищує секрецію жовчі та шлункового соку.

Застосовують як ароматичну гіркоту для збудження апетиту стимуляції секреторної діяльності системи травлення, при диспепсії, зниженій секреції шлункового соку, коліті та інших порушеннях травлення, при захворюваннях печінки та жовчного міхура, і

Лікарські форми та засоби. Настій, настойка, гірка настойка, збори (апетитні, жовчогінні).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры