Кореневище з коренями оману — Rhizomata et rhadices Inulae

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 37Следующая ⇒

Кореневище з коренями оману — Rhizomata et rhadices Inulae

Оман високий —Inula helenium

Родина айстрові —Asteraceae

Народна назва: дев'ятисил.

Російська назва: девясил высокий.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина 1—2 м заввишки. Кореневище коротке, м'ясисте, багатоголове, з товстими численни­ми довгими коренями. На розрізі видно блискучі вкраплення (ефіроолійні сховища). Стебел зазвичай декіль­ка міцних, прямостоячих, ребристих, галузис­тих зверху. Листки великі, зморшкуваті, нерівномірно пилчасто-зубчасті, покриті волосками. Прикореневі листки на довгих крилатих черешках, видовжено-еліптичні, стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, видовжено-яйцеподібні й ланцетоподібні з загостреною верхівкою, почергові, змен­шуються до верхівки. Суцвіття — великі кошики,  зібрані по 2—5 на верхівці стебла в щитки. Квітки  двостатеві віночки жовтого кольору. Плід — сім'ян­ка з чубком. Цвіте в липні—серпні. Плоди достигають у серпні— вересні.

Поширення та місце зростання. Зустрічається майже по всій території України, більше в лісостепу, зрідка в Криму, не росте в Карпатах. Росте на вологих місцях по долинах річок, на луках, болотах, серед чагарників, на лісових галявинах.

 Правила заготівлі. Охоронні заходи. Заготовлюють сировину  восени, після відмирання надземних частин (вересень—жовтень), або рано навесні до початку вегетації (квітень). Викопують лопа­тою, струшують ґрунт, миють у холодній воді. Товсті і довгі коре­невища та корені розрізають уздовж на шматки.

Під час заготівлі висівають насіння оману, наступну заготівлю проводять через 6—8 років.

Сушіння. Зберігання. Заготовлену сировину сушать під залізним дахом, навісами, або в сушарці при температурі не вище ніж 40 °С, після попереднього про­в'ялювання протягом 2—3 днів.

Опис сировини. Кореневища і корені циліндричної форми, тверді, здебільшого уздовж розщеплені, зовні повздовж зморшкуваті, злам слабкозернистий з буруватими блискучими крапками (вмістища з ефірною олією).  Колір сірувато-бурий, на зламі — жовтувато-білий або жовтувато-сірий. Запах своєрідний. Смак пряний, гіркуватий.

Хімічний склад сировини. Кореневища і корені містять до 3 % ефірної олії (в її складі сесквітерпенові лактони: алантолактон, ізолантолактон, гідроалантолактон), до 40 % інуліну.

Фармакологічна дія та застосування. Справляє відхаркувальну дію, стимулює виділення жовчі, нормалізує загальний обмін речо­вин в організмі. Крім того, справляє протимікробну дію; посилює виділення сечі і поту; регулює менструальний цикл; підвищує секреторну активність кишечника, його моторику, збуджує апетит і поліпшує травлення.

Ефірна олія справляє антисептичну, протизапальну та протиг­лисну дію. Застосовують при гострих і хронічних захворюваннях дихальних шляхів, травного каналу.

Лікарські форми та засоби. Відвар, збори; препарат алан тон (застосо­вується для лікування виразкової хвороби шлунку і дванадцяти­палої кишки).

Трава деревію — Herba Millefolii

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов