Бруньки тополі — Сеттае Рориli

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 37Следующая ⇒

Бруньки тополі — Сеттае Рориli

Тополя чорна — Populus nigra

 Родина вербові — Salicaceae

Народні назви: осокір, сокора, сокорина.

Хімічний склад сировини. Бруньки містять ефірну олію до 0,5 % (в її складі є цінеол, а-каріофілен, гумулен); фенологлікозиди, флавоноїди, смоли, вітамін С.

фармакологічна дія та застосування. Препарати тополі справляють діуретичну, антисептичну, потогінну дію. При зовнішньому застосуванні — протизапальну, кровоспинну, анестезувальну, бак­терицидну дію.

Застосовують для лікування ран, виразок, опіків, порізів, при подагрі, ревматизмі, захворюваннях суглобів.

Лікарські форми та засоби. Бруньки. Настій, мазь, настій на олії, настойка, комплексний препарат пропобесан

Кореневища аїру—Rhizomata Calami

Аїр тростинний — Acorus calamus

Родина ароїдні — Araceae

Народні назви: лепеха звичайна, татарське зілля, татарник.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з товстим горизонтальним повзучим ко­реневищем до 1,5 м завдовжки. Кореневища до ґрунту прикріплені довгими шнуроподібними коренями. Листки мечоподібні, довгі, зібрані пучками на кінцях розгалужень кореневища. Стеб­ло прямостояче, негалузисте, сплющене, Суцвіття — циліндричний початок. Квітки двостатеві, дрібні, зеленувато-жов­того кольору. Цвіте дуже рідко в червні—липні. В умовах України плодів не утворює, розмножується вегетативно.

Можлива домішка. Півники жовті. Квіти поодинокі великі, жовті, смак без гіркоти, запах відсутній.

Поширення та місце зростання. Зустрічається майже по всій території України (за винятком Карпат та південного степу). Рос­те по берегах річок, озер, ставків, по заболочених долинах.

Правила заготівлі. Заготовлюють влітку і восени (липень—жов­тень), коли підсихають болота і знижується рівень води у водой­мах. Кореневища викопують лопатою або вилами. Очищують (ножем) від залишків листків, стебел та коренів. Миють у холодній воді, великі розрізають на шматки і розщеплюють уздовж.

Сушіння. Зберігання. Сушать за температури 30—35 °С, розкладаючи шаром у 4—5 см завтовшки.

Опис сировини. Шматки кореневищ циліндричні, злегка сплюс­нуті і зігнуті, на верхівці широкі рубці від відмер­лих листків, на нижньому боці — дрібні кулясті сліди відрізаних коренів; злам нерівний, губчасто-пористий. Довжина шматків до ЗО см, товщина до 2 см. Колір зовні жовто-бурий або червоно-бурий, іноді зеленувато-бурий ; злам жовтуватий або рожевий, іноді зеленуватий. Запах сильний, ароматний. Смак пряно-гіркий.

Хімічний склад сировини. Кореневища містять до 5 % ефірної олії, у складі а-пінен, а-камфен, камфору, борнеол, евгенол, акорон; гіркий глікозид акорин, фе­нольні сполуки, дубильні речовини, вітамін С.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати аїру покращу­ють травлення, підвищують апетит, мають тонізуючу, жовчогінну, бактерицидну, відхаркувальну, знеболювальну дію. Застосовують при розладах травлення, гіперацидних гастритах, виразковій хво­робі шлунка та дванадцятипалої кишки, захворюваннях жовчови­відних шляхів та сечового міхура. Зовнішньо використовують при стоматиті, неприємному запаху з рота, для промивання гнійних і ран, спринцювання при гінекологічних хворобах.

Лікарські форми та засоби. Кореневища, порошок з кореневищ, відвар, збори (шлунковий, апетитний, грудний), ефірна олія (олі­метин); препарати поліфітол, вікалін, вікаїр, гербагастрин.

Квітки ромашки —Flores Chamomillae

Ромашка лікарська (обідрана) — Chamomilla recutita

 Ромашка без'язичкова (запашна) —Matricaria matricarioides

 Родина айстрові — Asteraceae

Опис рослини. Ромашка лікарська— однорічна трав'яниста рос­лина від 15 до 60 см заввишки. Стебло прямостояче, циліндричне. Листки почергові, сидячі, 2-3-перисторозсічені на вузькі ниткоподібні сег­менти. Квітки дрібні, зібрані на кінцях стебла та гілок в суцвіття кошики. Плід — сім'янка. Цвіте з травня по серпень. Квітколо­же на початку цвітіння напівкулясте, а на­прикінці цвітіння — конічно-порожнисте, голе.

Ромашка без'язичкова— однорічна росли­на 15—26 см заввишки. Стебло прямостояче, голе або опушене лише під кошикам Лист­ки прості напівстеблообгортні 2-перисторозсічені на вузькі нит­коподібні сегменти. Листки густо вкривають стебло, квітки зібрані в суцвіття кошики на коротких квітконіжках.. Усі квітки трубчасті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні— серпні.

Можливі домішки: Ромашка непахуча, ромашка собача, пупавка польова, пупавка російська.Основна ознака, за якою вони відрізняються від аптечної – квітоложе без порожнини, деякі з них не поодинокі , а в суцвіттях.

Поширення та місце зростання. Зустрічається ромашка лікарська як бур'ян по всій території України (на Поліссі рідко). Зазвичай утво­рює невеликі зарості,  значні масиви (Кримська та Херсонська області). Культивують у спеціалізованих господарствах.

Ромашка без'язичкова поширена по всій території України на засмічених місцях, уздовж доріг, поблизу житла.

Правила заготівлі. Квітки збирають протягом усього періоду цвітіння, під час горизонтального розміщення крайових квіток (ромашка лікарська). Зривають руками або спеціальним гребенем, з квітконіжками не довшими за 3 см або без них..

Сушіння. Зберігання. Сушать на свіжому повітрі, під навісами або в сушарках за температури 30—40 °С, розкладають сировину шаром у 2—3 см (сировина сильно подрібнюється).

Опис сировини. Ромашка лікарська— суцвіття кошики. Квітоложе напівкулясте або конічної форми, голе, пусте в середині, без квітконіжок або з їх залишками не довшими 3 см. Запах своєрідний, аро­матний. Смак пряно-гіркуватий, злегка слизистий.

Ромашка без'язичкова.Кошики яйцеподібно-конічної форми. Квітколоже голе, яйцеподібно-конічне, порожнисте. Сировина не має білих язичкових квіток.

Хімічний склад сировини. Квітки ромашки лікарськоїмістять 0,2—0,8 % ефірної олії синього кольору ( хамазулен), флавоноїди, каротиноїди, ві­тамін С.

Квітки ромашки без'язичковоїмістять ефірну олію (0,5 %), у складі якої є бісаболол, але відсутній хамазулен; флавоноїди, полісахариди, дубильні речовини, вітамін С.

Фармакологічна дія та застосування. Препарати ромашки лікарської справляють спазмолітичну, знеболювальну, протизапаль­ну, протиалергійну, антимікробну, жовчогінну дію, підвищують діяльність залоз травного каналу, збуджують апетит. Препарати ромашки застосовують внутрішньо та зовнішньо. Внутрішньо — при спазмах кишечника, метеоризмі, проносах, гас­триті, коліті, для лікування захворювань печінки.

Зовнішньо — для полоскання при запаленні ротової порожнини, запальних процесах сечовивідних шляхів, для спринцювань, обми­вання виразок, гнійних ран, гемороїдальних вузлів, при дерматитах, екземі, опіках рентгенівськими променями.

Лікарські форми та засоби. Квітки, настій, збори: "Арфазетин", "Елекасол", протигемороїдальний. Препарати: ромазулан, ротокан, рекутан, гастроліт, камістад-гель, фітон, гербагастрин, алором.

Ромашку без'язичкову застосовують тільки зовнішньо.

 

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться:

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США