Техніка складання бізнес-плану

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

2.1. Сутність бізнес-планування

В умовах ринкової економіки жодне підприємство неспроможне досягти успіхів без наявності обґрунтованого бізнес-плану. У бізнес-плані визначається механізм управління бізнес-процесами, що відбуваються на підприємстві для забезпечення його ефективного функціонування. Бізнес-план - це один з найважливіших інструментів реагування на зміни ринкового середовища та успішної адаптації до цих змін. Бізнес-план складають для зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Метою розробки плану для зовнішніх користувачів є обґрунтування обсягів кредитів, завоювання довіри інвесторів у потенційних можливостях фірми і забезпечення їй фінансової стабільності та стратегічної підтримки.

Відсутність на підприємстві дійового бізнес-плану, в якому постійно враховуються зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, є суттєвим недоліком, який характеризує недостатній рівень управління фірмою, ускладнює відносини з кредиторами та досягнення довгострокової стабільності в конкурентному середовищі. Бізнес-планування не обмежується переконаннями інвесторів у доцільності підтримки фірми. Цей план є важливим для персоналу фірми, він забезпечує йому можливість визначати майбутні стратегічні напрями виробничої, комерційної, фінансової, інноваційної та інвестиційної діяльності і терміни їх виконання. Бізнес-план є також важливим інструментом планування та контролю оперативної діяльності фірми.

Бізнес-план здійснює вплив на перспективну, поточну та оперативну діяльність підприємства шляхом створення та координації відповідних бізнес-процесів. Бізнес-процес - це потік робіт, який рухається від одного фахівця або відділу до іншого. Стандартні бізнес-процеси на даний час відсутні, тому кожне підприємство визначає їх склад самостійно. Найбільш типова така структура бізнес-процесів:

- організація навчання з підвищення кваліфікації керівників

та спеціалістів підприємства;

- створення служби постійного спостереження за конкурентами;

- організація інноваційної діяльності (проектування та розробка нових продуктів і обладнання);

- вибір та сертифікація посередників;

- організація ефективного сервісного обслуговування по­

купців товару;

- організація системи управління якістю продукції;

- узгодження виробничого дизайну;

- вибір та сертифікація дилерів, що здійснюють збут і розподіл товарів підприємства;

- визначення вимог до інноваційних продуктів;

- організація рекламної діяльності;

- створення системи маркетингу й логістики та визначення

шляхів перспективного розвитку підприємства;

- вибір та сертифікація кредиторів та спонсорів.

Крім того, до бізнес-плану необхідно додати супроводжувальні документи, найважливішими з яких є:

 - посадові інструкції, довідки про кадровий склад;

 - специфікації товарів (перелік товарів та послуг, які планує випускати підприємство, їх кількість, якісні характеристики, сорт, марка та ін.);

 - креслення, фотографії, копії угод і контрактів, прейскуранти (довідник про ціни на товари, послуги, продукцію);

 - патентна документація, фінансові документи (баланс руху

грошових коштів за 1 і 5 років, розрахунок валового прибутку, роз­рахунок та аналіз фінансових коефіцієнтів - заборгованості, влас­ності, кредиторської заборгованості тощо);

 - зразки рекламних матеріалів, дані інвентаризації та ін.

Принципами складання бізнес-плану є :

 - якісне і змістовне оформлення (зовнішній вигляд, якісна обкладинка, чіткі малюнки, фотографії, розрахунки та ін.);

 - чітка орієнтація на адресата (кредитора або інвестора);

 - ретельна характеристика певного сегмента (ніші) ринку, потреб споживачів та переваг товарів та послуг даного підприємства;

 - переконливість у реалізації основної ідеї, зокрема в ефективності роботи підприємства (отримання прибутків) та своєчасному

погашенні кредитів та ін. Так, кредитора слід переконувати пере­дусім у виконанні умов кредитного договору, а інвестора - в отриманні високої норми прибутку.

Бізнес-план у різноманітних його формах призначений для різних цілей і, відповідно, для різних спеціалістів. Успіх підприємства залежатиме від того, наскільки успішно бізнес-план відповідає інтересам тих, на кого він розрахований.

У різних спеціалістів, зацікавлених у вашій справі, підходи та пріоритети в оцінці бізнес-плану різні. Банкіри, наприклад, недовірливо дивляться на бізнес-плани, в яких підкреслюється високий потенціал зростання вашої компанії, тоді як представники венчурних інвестиційних фондів віддають перевагу швидкому зростанню. Це, звичайно, не означає, що необхідно складати декілька бізнес-планів, кожний з яких буде запропоновано для тієї чи іншої організації. Навпаки, у своїй основі різні плани повинні бути однаковими за своєю структурою (всі вони повинні висвітлювати єдине коло питань, пов'язаних з вашим бізнесом) і відрізнятися один від одного тільки обсягом і специфікою завдань, які потрібно вирішувати. Для залучення коштів венчурних інвестиційних фондів у плані необхідно підкреслити той факт, що залучені кошти будуть використані для стимулювання стрімкого зростання компанії, тоді як план, орієнтований на бан­кіра, повинен стверджувати, що отриманий кредит буде викори­стано з метою поліпшення якості продукції, послуг та підвищен­ня продуктивності.

Складання бізнес-плану - це процес власної самооцінки фірми. При здійсненні самооцінки потрібно знайти обґрунтовані відповіді на такі питання щодо стану та діяльності фірми:

- вид бізнесу, яким займається фірма;

- цінність і унікальність фірми;

- місце, яке займає фірма в галузі;

- характеристика ринку та споживачів фірми;

- частка ринку фірми та шляхи його розширення;

- місце товару фірми у свідомості цільових споживачів;

- імідж фірми та заходи щодо його підвищення;

- ймовірність значних змін (продукція, послуги, технології, конкуренція);

- сильні та слабкі сторони фірми;

- стратегія розвитку бізнесу на наступні 3-5 років;

- обсяг інвестицій для досягнення визначеної мети;

- головні джерела фінансування розвитку фірми;

- план конкретних дій фірми для досягнення визначених цілей.

Приступаючи до складання бізнес-плану, потрібно підготувати загальне техніко-економічне обґрунтування проекту. Якщо проект відповідає стратегічним цілям і ресурсам фірми, виконується наступний крок, який передбачає здійснення заходів, спрямованих на досягнення поставленої мети усіма підрозділами підприємства.

Для визначення виробничої стратегії потрібно провести аналіз, який дозволяє знайти відповіді на такі питання:

- стан внутрішнього та зовнішнього середовища і його вплив на існуючу організаційну структуру підприємства;

- відповідність бізнесу цілям і ресурсам фірми та його спри­яння досягненню стратегічної мети;

- рівень кваліфікації працівників та потреба в наборі нових спеціалістів;

- наявність коштів для реалізації проекту, додаткова потреба в них і у які терміни;

- придатність прийнятої стратегії для зведення до мінімуму слабких сторін фірми та розвитку сильних;

- процедура ознайомлення працівників з проектом розвитку фірми;

- реакція на проект банків, акціонерів, споживачів та конкурентів;

- імовірність успіху та заходи щодо підвищення надійності його досягнення.

Після аналізу формується група спеціалістів для складання бізнес-плану.

При формуванні групи спеціалістів для складання бізнес-плану насамперед визначають її склад та повноваження. До складу групи доцільно включити:

- керівника фірми, навіть у випадку, коли він безпосередньо не бере участі в складанні плану;

- фінансового менеджера фірми, який повинен контролювати та передбачати фінансові наслідки управлінських рішень;

- менеджерів з управління персоналом, які займають ключові позиції в досягненні успіху фірми;

- голову Ради директорів.

Для виконання завдань з розробки бізнес-плану визначаються керівники з планування окремих бізнес-процесів та керівник проекту в цілому. Керівники контролюють роботу кожного виконавця і визначають фактичне виконання кожного розділу бізнес-плану.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии