Головна підгрупа               Побічна група

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 10Следующая ⇒

                       C 1s²2s²2p²

Si 1s²2s²2p⁶3s²3p²               Ti ¼ 3s²3p⁶3d²4s²

Ge ¼3s²3p⁶3d¹⁰4s²4p²         Cr ¼ 4s²4p⁶4d²5s²

 Sn ¼ 4s²4p⁶4d¹⁰5s²5p²         Hf ¼ 5s²5p⁶5d²6s²

Атоми елементів головних підгруп містять на зовнішньому рівні валентні електрони, кількість яких дорівнює номеру групи. Побічні підгрупи містять елементи, атоми яких мають валентні електрони на s-підрівні останнього та d-підрівні передостаннього рівнів.

Таким чином, елементи однієї групи мають однакову кількість валент-них електронів, але їхній енергетичний стан різний (ns²np² та (n-1)d²ns²).

Залежно від підрівня, на який надходить останній електрон розрізняють

 s-, p-, d-, f-елементи.

В атомах s-елементів заповнюються s-орбіталі зовнішнього енергетичного рівня. Ці елементи знаходяться в головних підгрупах I, П груп. У вільному стані вони є металами (крім Гідрогену та Гелію).

В атомах p-елемегнтів заповнюються p-орбіталі зовнішнього рівня. Ці елементи знаходяться в головних підгрупах Ш-VШ груп. Їхні властивості залежно від кількості валентних електронів змінюються від металів до неметалів і інертних газів.

В атомах d-елементів заповнюються електронами d-орбіталі перед-останнього рівня. Усі вони належать до побічних підгруп і у вільному стані є металами. Ці елементи називають перехідними.

В атомах f-елементів заповнюються орбіталі 4f- або 5f-підрівнів.Усі вони у вільному стані є металами. Їх, як і d-елементи, називають перехідними.

У періоді зі збільшенням порядкового номера (тобто збільшенням заряду ядра) зменшується радіус атома і зростає кількість зовнішніх електронів. При цьому притягання зовнішніх електронів до ядра посилюється. Тому в періоді в кожного нового елемента поступово посилюються неметалічні властивості та послаблюються металічні.

У групі зі збільшенням порядкового номера зростають радіус атома і число енергетичних рівнів. При цьому притягання зовнішніх електронів до ядра послаблюється. Тому в групах зі збільшенням порядкового номера елементів їхні металічні властивості посилюються, а неметалічні послаблюються.

Звідси випливає, що найактивніші метали знаходяться в періодичній системі зліва внизу, а найактивніші неметали — справа зверху.

По діагоналі між типовими металами та неметалами знаходяться ам-фотерні елементи. Характер їхньої поведінки залежить від реагенту та умов перебігу процесу.

Для кількісної характеристики металічних і неметалічних властивостей використовують величини потенціалів іонізації, спорідненості до електрона та електронегативності.

Енергія іонізації (ЕІ) — це кількість енергії, необхідна для відриву від атома найбільш слабко зв¢заного з ним електрона. Енергію іонізації вимірюють в електрон-вольтах на атом (ев/атом), або в кілоджоулях на моль (кДж/моль). Багатоелектронні атоми мають декілька енергій іонізації ЕІ₁, ЕІ₂, ЕІ₃¼, які відповідають відриву першого, другого і т.ін. електронів, при цьому ЕІ₁<ЕІ₂< ЕІ₃¼, тому що, зі збільшенням кількості відданих електронів збільшується за-ряд утвореного позитивно зарядженого іона, який сильніше притягує електрон. Найменше значення енергії іонізації мають лужні метали. Енергія іонізації атомів виявляє періодичну залежність від порядкового номера елемента (рис. 3).

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США