Забезпечення порівнянності статистичних даних

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 60 из 94Следующая ⇒

16.  Конфіденційність інформації

Інформація щодо зовнішньої торгівлі товарами України, надана органами державної статистики державним органам, підприємствам, установам, організаціям і громадянам, може використовуватися в порядку, визначеному Законом України "Про державну статистику" зі змінами та доповненнями.

Згідно статті 21 цього Закону первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень, а також адміністративні дані щодо респондентів, дані окремих вантажних митних декларацій, отримані органами державної статистики від органів, що займаються діяльністю, пов'язаною із збиранням та використанням адміністративних даних, є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.

Відповідно до Протоколу №4 від 21.03.2001р. Угоди про інформаційне співробітництво між Держмитслужбою України та Держкомстатом України від 28.03.1997р., інформація, яку відповідно до зазначеної Угоди Державна митна служба України надає Держкомстату України (в розрізі вантажних митних декларацій) є конфіденційною і не підлягає розповсюдженню та передачі третім особам. Держкомстат України використовує її виключно в цілях формування показників статистики зовнішньоекономічних зв'язків України, з обов'язковим посиланням на її джерело.

У зв'язку з тим, що конфіденційною вважається інформація, яка міститься у вантажних митних деклараціях, стосовно конкретної угоди відносно безпосереднього учасника зовнішньоекономічної діяльності, а також відповідно до статті 9 Закону України "Про державну статистику", Держкомстат України бере на себе зобов'язання розповсюджувати статистичні дані тільки у зведеному виді (рівень агрегації визначається Держкомстатом самостійно).

Враховуючи те, що інформація стосовно зовнішньої торгівлі, надана митним органам суб'єктами господарської діяльності, не залежно від форм їх власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, може бути використана виключно в митних цілях, надання відомостей щодо експортно-імпортних операцій конкретних учасників зовнішньоекономічної діяльності заборонено і може здійснюватись виключно у випадках, передбачених законодавчими актами держави та тільки Державною митною службою України.

Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється.

Статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про державну статистику" зі змінами та доповненнями, заборона стосовно поширення статистичної інформації не розповсюджується на:

знеособлену статистичну інформацію у незведеному вигляді, яка не дозволяє визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента;

інформацію щодо назв, адрес, номерів телефонів і видів діяльності підприємств, установ і організацій, якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із найважливіших питань статистики міжнародної (зовнішньої) торгівлі товарами залишаються питання порівнянності даних.

Проведення аналізу даних статистики зовнішньої торгівлі товарами надає можливість визначити причини розходження даних, які є наслідком дії багатьох факторів. Непорівнянність може бути пов'язана (розділ VII, п.158 вищеназваних методологічних рекомендацій) з відмінностями в охопленні, різними методами трактування окремих товарів (наприклад, товари військового призначення, корабельні запаси, конфіденційні дані), зростанням вартості в країнах-посередниках, розбіжностями в класифікації товарів, запізненням у наданні звітності, конвертацією валюти, методами визначення країн-партнерів та торгівлею через треті країни-посередники, відмінностями в оцінці, включаючи розбіжності в умовах поставки СІФ/ФОБ.

Певна незіставність залишиться внаслідок змін у джерелах даних, помилок у збиранні даних або обробці та відправленні результатів, фальшивих документів або неспроможності комерсантів забезпечити точною інформацією.

Одним із методів вивчення узгодження даних статистики зовнішньої торгівлі є метод дзеркальної статистики.

При підготовці цього розділу Держкомстатом враховано Методику проведення зіставного аналізу даних митної статистики взаємної торгівлі країн СНД, яка затверджена керівниками митних служб держав-учасників Співдружності 14 травня 1999 року, та методику проведення зіставлення даних основних країн партнерів у зовнішній торгівлі товарами, затверджену наказом Держкомстату України від 29.12.2000р. № 419.

В Україні з січня 1997 року інформація по зовнішній торгівлі товарами готується на основі даних вантажних митних декларацій (ВМД), статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, а також дорахунків Держкомстату за оперативною інформацією Мінпаливенерго та НАК Нафтогаз України по обсягах природного газу, нафти та електроенергії (у зв'язку з недообліком їх Держмитслужбою України). Крім того, Держкомстатом отримана від Держмитслужби база даних ВМД за 1996 рік та проведені необхідні дорахунки і сформована інформаційна база по зовнішній торгівлі товарами на тій же методологічній основі, за якою інформація збирається з 01.01.97р.

Більшість країн світу зосереджують адміністративні та регламентуючі аспекти роботи своїх митних органів на товарах, що імпортуються. Саме ці товари підлягають оподаткуванню, крім того, до них застосовуються методи тарифного та нетарифного регулювання з метою захисту інтересів споживачів та національного виробника. В результаті більш ретельного огляду імпорту, описи імпортованих товарів є, як правило, більш конкретними. Крім того, кількість додаткових даних, які звичайно додаються при оформленні імпортної декларації, в країнах набагато більша кількості документів при оформленні експорту товарів. З метою вдосконалення роботи щодо отримання ввізного мита товарні класифікації, що використовуються при митному оформленні товарів, постійно доповнюються, корегуються та розширюються за рахунок розагрегації конкретного коду товару.

Обмін даними може означати просто обмін даними між партнерами для цілей зіставлення або заміну даних про імпорт одного партнера даними про експорт другого партнера. Наприклад, статистичні дані Канади про імпорт товарів з США приймаються і використовуються статистичними органами Сполучених Штатів як експорт до Канади.

У випадку, коли у дзеркальній статистиці використовується інформація декількох країн, кінцеві висновки можуть бути підготовлені як на основі двохсторонніх розбіжностей з даними конкретних країн, так і на основі агрегованих даних країн-партнерів. Метод дзеркальної статистики передбачає проведення узгодженості, зіставлення показників імпорту товарів однієї конкретної країни з відповідними показниками експорту товарів країни-партнера.

Розходження в обліку товарів - це наслідок дії багатьох факторів, головними з яких є:

1. Методологічні розходження в обліку:

• Невідповідність географічної, економічної і статистичної територій держави.

• Здійснення обліку у зовнішній торгівлі товарами за різними системами: загальною або спеціальною системами торгівлі.

• Використання у країнах-партнерах різних класифікаторів країн, товарів, валют.

• Різниця в методології збору даних по статистиці зовнішньої торгівлі товарами (включення або не включення даних по товарах, що не підлягають митному декларуванню; товарів, придбаних в портах для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів та членів екіпажу; дорахунків по "човниковій торгівлі" та т.і.).

• Різниці в методиках обліку орендованих товарів.

• Різниця в методиках обліку ремонту основних фондів у країнах ЄС та інших країнах світу.

• Повторна класифікація товарів з метою забезпечення конфіденційності.

• Методологічна різниця між торгуючою країною і країною походження або країною відправлення товарів, торгуючою країною і країною кінцевого призначення.

• Різниця статистичної вартісної оцінки товарів при здійсненні операцій: експорт оцінюється за умови поставки ФОБ, імпорт - за умови поставки СІФ.

• Різниця обмінних курсів валют: реєстрація вартості товарів повинна здійснюватись у національній валюті країни, навіть коли угода укладена в іншій валюті. Використання різних обмінних курсів експортерами і імпортерами може приводити до розходжень. Значні розходження виникають у зв'язку з різною періодичністю проведення перерахунків обсягів торгівлі у доларах США (на основі щоденних, щодекадних, середньомісячних, середньоквартальних, середньорічних курсів валют до національної одиниці).

• Часова різниця, що є результатом руху товарів, які зареєстровані у різний період часу експортерами та імпортерами країн (час знаходження товарів у дорозі; час на здійснення митних формальностей; судна, що виготовлені за кордоном, можуть бути зареєстровані як експорт країни виробництва, але будуть включені як імпорт у країні власнику тільки при перетині судном митного кордону та т. ін.).

2. Товари можуть бути продані під час транзиту з однієї країни до іншої (так званий перерваний транзит у зв'язку зі змінами торговельної угоди).

3. Наявність у законодавстві конкретної країни преференцій або, навпаки, додаткових митних зборів та акцизів на конкретні види товару.

4. Поступки і спрощення, передбачені національним законодавством країни:

• Країни дозволяють спеціальні поступки щодо найкрупніших торговельних фірм (наприклад, поставки змішаних продуктів, частини транспортних засобів, можуть бути задекларовані під одним товарним кодом).

• Країни можуть мати різні статистичні пороги, нижче значення яких по вартості або кількості конкретного товару оформлення ВМД не вимагається.

5. Товари можуть бути класифіковані імпортерами та експортерами під різними товарними кодами (один із засобів ухилення від сплати податків).

6. Заниження митної вартості товарів при імпорті (ухилення від податків).

7.Уникнення декларування товарів.

8. Невірне визначення у ВМД країни-контрагента (з метою неповернення валютної виручки).

9. Декларування країни власника митного складу, до якого надходить товар, яка є посередником у країнах-членах ЄС (подальший перепродаж здійснюється без перетинання митних кордонів).

10. Завищення вартості товарів (у зв'язку з встановленням урядом країни мінімальних або індикативних цін на товари).

11.Завищення експортної вартості.

12.Декларування зовсім інших товарів з більшою вартістю.

13.Неправдиві дані, заявлені у ВМД.

14.Помилки при збиранні і обробці даних.

Ця непорівнянність може бути значно зменшена завдяки прийняттю та впровадженню у практику роботи конкретних країн концепцій та визначень, запропонованих Статистичним відділом ООН у методологічних рекомендаціях СМТТ, версія 2.

Враховуючи зазначене, рекомендовано, щоб країни періодично проводили двосторонні або багатосторонні дослідження узгодженості даних або впроваджували обміни даними таким чином, щоб їх статистика була більш достовірною та корисною для національних цілей та Міжнародної порівнянності.

Аналіз причин розбіжностей даних у взаємовідносинах з конкретними країнами дає можливість підвищити достовірність та якість статистичної інформації щодо зовнішньої торгівлі товарами.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?