А зараз я вам наведу  один приклад.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 6Следующая ⇒

Виховна година: «Доброта і милосердя у твоєму житті»  

Мета:Ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості;

формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього;

виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися;

розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.

Епіграф

Добрі слова – це сади

Добрі слова – це коріння

Добрі думки – квіти

Добрі справи – плоди.

 Тема нашої сьогоднішньої виховної години— «Доброта і милосердя у моєму житті». Ми часто чуємо ці слова: доброта, сердечність, людяність, милосердя. Сьогодні ми порушимо проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді. Цілком природнім і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного.  Кожен із вас, хто сидить у цьому класі, вже думає про своє подальше життя, про своє майбутнє. Кожен хоче жити добре, красиво. Але не потрібно забувати в той же час про свою душу. Дбаючи про матеріальне, не забувати про духовні цінності.

Добрі слова і вчинки спрямовані на порозуміння між людьми, взаємодопомогу, підтримку одне одного. Вони породжують радість, задоволення, повагу, любов між людьми.

Бесіда. Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя.
Діти давайте спробуємо з’ясувати що таке добро?

Учні висловлюють свої думки.

 Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку.

Милосердя— щиросердність, співчуття, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини що потрапила в біду.

       Діти! Що є головним для кожного з вас, що є найважливіше для вас?

Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин.

 Але скажіть будь ласка як же могло статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність? А його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту із наших сердець, потрібен землетрус чи Чорнобиль? Хіба без них не можна бути милосердними? Хіба в звичайному житті немає людей, які потребують допомоги?

Є і дуже багато таких людей. Але за своєю заклопотаністю про свій зовнішній вигляд, гонінням за кращим комп’ютером, найдорожчим мобільним телефоном ми не бачимо цих обділених людей.

Біля води на піску сидить гарна молода жінка і ніжно обіймає свій скарб – хлопчика років чотирьох. Малюк хворий. У нього тяжка форма церебрального паралічу. Мама пригортає його дуже лагідно. Вони сидять на березі так, що їхні ноги торкаються води. Мама усміхається і щось розповідає хлопчикові. Він не може їй відповісти, а лишень якось незграбно намагається повертати своєю голівкою вбік. Із вигляду хлопчика зрозуміло, що він не може ходити, говорити, можливо, і ніколи не скаже їй “мама”, і ніколи не піде до школи, ніколи не принесе ні двійку, ні десятку…

Цієї ж миті у воді ще одна сім’я робить фото сесію своєї доньки. Їй 12 років. Вона не ходить сама, дівчинку заніс у воду її батько, він намагається втримати її на воді, але тільце дівчинки не слухається – ручки скручені страшною хворобою, та батько не впадає у відчай. Тримаючи дівча, пораючись із хвилями, що намагаються скинути круг, він хоче, щоб його донька виглядала гарною на фотографії. Дівчатко намагається усміхатися. Збоку здається, що це в неї не дуже виходить. А мама в цей час ловить дорогоцінні моменти життя їхньої сім’ї простеньким фотоапаратом. Поруч друга дівчинка, напевно, друга донька в цій сім’ї, допомагає батькові. Сім’я разом. І вони щасливі!

Інші батьки привозять діток на інвалідних візках, купаються разом із ними, відносять їх плавати у море, вони разом засмагають, про щось розмовляють, спілкуються з іншими батьками, в яких такі самі особливі дітки. Вони разом лікуються… Відпочивають… Відпочивають від чого? Від людської байдужості й жорсткості, що оточує цих особливих дітей, яких наше суспільство називає ”інвалідами”. А ще – відпочивають від усього того, що приходить з цим словом на додаток: нерозуміння, байдужість, неприйняття, відторгнення, жорсткість, криві погляди…

Кожен із нас може допомогти людям з особливими вадами бути щасливими. Достатньо тільки побачити в цих людях — людей, в цих дітях — дітей.

Кожен із вас, мабуть, зараз ставить собі питання: «А що я можу зробити, щоб допомогти їм бути щасливими?». Я відповім — любити! Не відвертати свого погляду від дітей, що виглядають не так, як здорові діти. Вони особливі. Чому? Не знаю. Але вони живуть, і Бог також привів їх на цей світ. Для чого? Можливо, щоб зробити нас добрішими, людянішими… І вони будуть щасливі!

Учитель. Діти! Ви народилися і живете у світі людей, кожен день Вас оточують десятки людей, знайомих і незнайомих, Серед них Ваші вчителі, Ваші рідні і друзі.

Підкажіть, а чи можете Ви назвати ту людину, яка по відношенню до Вас найдобріша, яка щоденно,  виявляє свою любов, турботу, яка дарує Вам доброту і нічого не чекає у відповідь. (Учитель підводить дітей до відповіді; діти відповідають, що це мама).

Так, це Ваша мама.

  Материнська любов найсвятіша. Та, на жаль, не всі і не завжди ми уміємо її оцінити. Як рідко ми задумуємося над тим, що необачно зранене слово залишає рубець у душі найріднішої людини, вибілює її коси та розсипає зморшки на чолі.

 А чи знаєте Ви, що на сьогоднішній день на Україні проживає багато самотніх літніх людей. Це теж чиїсь батьки, які на схилі літ виявились непотрібними власним дітям. У когось не вистачило часу для старенької матері, у когось замалий будинок, щоб прожити разом, а у когось просто зачерствіло серце…

Ці люди живуть у спеціальних будинках інтернатах. Це все, реальність сучасного життя. І щоб таких реалій в цьому світі стало менше, я покладаю велику надію на ваше покоління, на ваші серця, вашу любов, тепло і ласку.

 І все ж таки, я сподіваюся, що ніколи Ваші рідні не розділять долі жителів цього будинку.

( учень зачитує поему

«Кинута мати»)

Осінь дощем зарясніла.

Сирість в нетопленій хаті.

Жінка край столу сидить.

Хто вона – кинута матір.

Скажете – так не буває.

А Ви лише подивіться,

Подумки лиш ненароком

Зморшок її доторкніться.

Складені, втомлені руки,

Губи щось ніби шепочуть.

А на столі, мов ікона,

Фото синочка і доні.

 Спогади, ніби картини,

Душу її зігрівають,

Діти, її пташенята,

Щастя по світу шукають.

Донечці років вже з десять

Світить Італії сонце,

Мати те фото цілує,

Дощ заливає віконце.

 Син, її гордість, надія,

Теж десь по світу блукає,

Сину, озвися ж бо, сину,

Вістки давно вже немає.

Що ж то за доля такая,

Що за країни далекі,

Знаєте, діти, на груші

Звили гніздо в нас лелеки.

Вишні улітку вродили,

Тільки їх нікому їсти,

Пусткою стало село

Всі подалися у місто.

 Мовчки підвелася мати,

Стала одна на порозі,

Щастя її материнське

Десь загубилось в дорозі.  

А зараз кожен з вас подумає і назве хоча б один вислів, прислів’я, приказку про добро та милосердя:

1.Добро плодить добро, а зло плодить зло.

2.Добро не пропадає, а зло умирає.

3.Не все добре, що солодке.

4.Ти до нього з добром, а він до тебе з колом.

5.Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.

6.Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

7.Від лиха до добра недалека дорога.

8.З добрим дружись, а злого й лихого стережись.

9.Не сподівайся за добро дяки.

10.Злий плаче від зависті, а добрий під радості.

11.Все зле — все немудре.

12.У кого є злість, той своє серце їсть.

13.Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра.

14.Злий сам себе б'є.

15.Злість до добра не доводить.

Зараз я вам прочитаю про сім тілесних доброчинностей, які ви повинні запам’ятати і виконувати.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров