Бог Ель-Шаддай - Господь Всемогутній.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 310Следующая ⇒

Буття 14

Аврам звільняє Лота.

1. І було за днів Амрафела, царя шинеарського, Арйоха, царя елласарського, і Кедор-Лаомера, царя еламського, і Тидала, царя Ґоїму;

2. Пішли вони війною супроти Бераєма, царя содомського, супроти Біршаєма, царя гоморського, Шин'ава, царя Адми, Шемевера, царя цевоїмського, і супроти царя Белаю, котрий є Цоар.

3. Усі ці з'єдналися в долині Сіддім, це є [нині] море Солоне.

4. Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а тринадцятого року збунтувалися.

5. У чотирнадцятому році прийшов Кедор-Лаомер і царі, які з ним, і завдали поразки рефаїмам у Аштерот-Карнаїмі, зузам у Гамі, емімам у Шаве-Кір'ятаїмі.

6. І хореїв у горах їхніх Сеїрі, до Ел-Парану, що близько пустелі.

7. І, повернувшись звідти, вони прийшли до джерела Ен-Мішпату, котрий є Кадеш, і завдали поразки усій країні амаликитян, а також амореїв, що жили у Хаццон-Тамарі.

8. І вийшли цар содомський, цар гоморський, цар Адми, цар цевоїмський і цар Белаю, котрий є Цоар; і розпочали битву з ними в долині Сіддім,

9. Із Кедор-Лаомером, царем еламським, Тидалом, царем ґоїмським, Амрафелом, царем шинеарським, Арйохом, царем елласарським; чотири царі супроти п'яти.

10. А в долині Сіддім було багато смоляних ямищ. І царі содомський і гоморський, рятуючись втечею, попадали в них; а решта ховалася в горах.

11. [Переможці] забрали все майно Содому і Гомори, і увесь припас їхній, та й пішли.

12. І взяли Лота, небожа Аврамового, який мешкав у Содомі, та майно його і пішли.

13. І прийшов один із тих, що втік, і звістив Аврамові – євреєві, що жив тоді поблизу діброви Мамре амореянина, брата Ешколу і брата Анеру, котрі були спільниками Аврамовими.

14. Почувши, що небіж його попав у полон, Аврам озброїв [служників] своїх, народжених в домі його, триста вісімнадцять; і переслідував [супротивників] до Дана.

15. І, розділившись, [напав] на них уночі, сам і служники його, і завдав їм поразки, і переслідував їх до Хови, що ліворуч Дамаску.

16. І повернув усе майно і Лота, небожа свого, і майно його повернув, також і жінок і народ.

17. Коли він повертався після поразки Кедор-Лаомера і царів, котрі були з ним, цар содомський вийшов йому назустріч в долині Шаве, що [нині] долина Царська.

18. І Мелхиседек, цар салимський, виніс хліба і вина: а він був священиком Бога Всевишнього.

19. І благословив його, і сказав: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі;

20. І благословенний Бог Всевишній, котрий віддав ворогів твоїх в руки твої: І [Аврам] дав йому десяту частку від усього.

21. І сказав цар содомський Аврамові: – Віддай мені людей, а майно забери собі.

22. Але Аврам сказав цареві содомському: Підношу руку мою до Господа Бога Всевишнього, Владики неба і землі.

23. Що навіть нитки і ременя від взуття не візьму з усього твого, щоб ти не сказав: Я збагатив Аврама,

24. Окрім того, що з'їли підлітки, і окрім частки, яка належить людям, котрі ходили зі мною; Анер, Ешкол і Мамре хай візьмуть свою частку.

Буття 15

Виконання Заповіту:

обіцянка духовних нащадків.

1. Після цих подій було слово Господа до Аврама у видінні і сказано: Не бійся, Авраме; Я твій щит, нагорода твоя вельми зросте.

2. Аврам сказав: Господе, Боже! Що Ти даси мені? Я лишаюся бездітним; І керуючий у домі моєму, сей Елі-Езер (Бог поміч) із Дамаску.

3. І сказав Аврам: Отож, Ти не дав мені нащадків, і ось, домоправитель мій – спадкоємець мій.

4. І було слово Господнє до нього, і сказано: Не буде він, [Елі-Езер] твоїм спадкоємцем; але той, хто вийде із нутра твого, буде твоїм спадкоємцем.

5. І вивів його надвір, і сказав: Поглянь на небо і полічи зорі, якщо ти можеш їх порахувати. І сказав йому (Аврамові): Стільки буде у тебе нащадків.

6. Аврам повірив Господові, і Він зарахував йому те як праведність.

7. І сказав йому: Я – Господь, який вивів тебе з Ура Халдейського, щоб дати тобі землю оцю на володарювання.

8. Він сказав: Владико Господе! З якого знаку мені знати, що я буду володіти нею?

9. [Господь] сказав йому: Візьми Мені трирічну телицю і трирічну козу, трилітнього барана, горлицю і молодого голуба.

10. Він (Аврам) узяв усіх їх, розтяв їх навпіл, і поклав одну частину навпроти другої; лише птахів не розтяв.

11. І коли налетіли на трупи хижі птахи; Аврам відігнав їх.

12. При заході сонця міцний сон запопав Аврама; і ось, виповнив його жах і морок великий.

13. І сказав [Господь] Аврамові: Знай, що насіння твоє буде зайшлим на землі не своїй, і будуть рабами вони, і будуть пригнічувати їх чотириста літ.

14. Але Я звершу суд над народом, котрому вони будуть рабами; потому вони вийдуть із значним майном.

15. А ти відійдеш до батьків своїх у мирі, [і] будеш похований у старості добрій.

16. У четвертому поколінні вони повернуться сюди знову: бо [міра] беззаконня амореїв досі ще не виповнилася.

17. Коли зайшло сонце, і настала пітьма; ось, немовби дим із горна, і палаючий смолоскип пройшов між розтятими [тваринами].

18. Цього дня уклав Господь заповіта з Аврамом, сказавши: Нащадкам твоїм даю Я землю оцю, від ріки Єгипетської до великої річки, ріки Єфрату:

19. Кенеїв, кенізеїв, кадмонеїв,

20. хеттеїв, періззеїв, рефаїмів,

21. амореїв, ханаанеїв, ґірґашеїв і евусеїв.

Буття 16

Народження Ізмаїла.

1. Але Сара, дружина Аврамова, не народжувала йому. У неї була служниця єгиптянка, на ймення Аґар.

2. І сказала Сара Аврамові: Ось, Господь замкнув лоно моє, щоб мені не народжувати; я благаю тебе, увійди до служниці моєї: Може, я буду мати дітей від неї. Аврам підкорився словам Сари.

3. І взяла Сара, дружина Аврамова, служницю свою, єгиптянку Аґар, після десяти років перебування Аврамового на землі ханаанській, і віддала її Аврамові, чоловікові своєму, в дружину.

4. Він увійшов до Аґарі, і вона завагітніла. А коли побачила, що зачала, вона почала зневажати господиню свою.

5. І сказала Сара Аврамові: За образу мою ти завинив; я віддала служницю мою в обійми твої; а вона, відчувши вагітність, почала зневажати мене; хай Господь буде суддею поміж мною і між тобою.

6. Аврам сказав Сарі: Ось, служниця твоя у твоїх руках; вчиняй з нею, що хочеш. І Сара почала пригнічувати її (Аґар), і вона вдалася до втечі від лиця її.

7. І знайшов її Ангел Господній біля джерельця води в пустелі, коло джерела по дорозі в Суру.

8. І сказав їй: Аґаре, служнице Сарина! Звідки ти прийшла, і куди ти йдеш? Вона сказала: Я втікаю од лиця Сари, господині моєї.

9. Ангел Господній сказав їй: Повернися до господині своєї і підкорися їй.

10. І сказав їй Ангел Господній: Примножуючи, розмножу потомство твоє так, що неможливо буде й порахувати його через таку безліч.

11. І ще сказав їй Ангел Господній: Ось, ти вагітна, і народиш сина, і назвеш йому ім'я: Ізмаїл; бо почув Господь страждання твоє.

12. Він буде [поміж] людьми, мов дикий віслюк; руки його на всіх, і руки всіх на нього; жити буде він у присутності братів своїх.

13. І [назвала] Аґар Господа, котрий говорив до неї, [цим] іменням: Ти Бог, який бачить мене. Бо сказала вона: Чи могла я також бачити тут Того, що бачить мене?

14. А тому джерельце те називається: Беер-Лахай-Роі. Воно знаходиться між Кадешем і поміж Баредом.

15. Аґар народила Аврамові сина; і назвав [Аврам] ім'я синові своєму, вродженому від Аґарі: Ізмаїл.

16. А було Аврамові вісімдесят шість літ, коли Аґар народила Аврамові Ізмаїла.

Буття 17

1. Аврамові було вже дев'яносто дев'ять літ, і Господь постав перед Аврамом і сказав йому: Я Бог Всемогутній; ходи переді мною і будь бездоганний;

2. І укладу Заповіта Мого поміж Мною і тобою і вельми, вельми розмножу тебе.

3. І впав Аврам лицем своїм до землі, а Бог продовжував говорити до нього, і сказав:

4. Я – ось заповіт Мій з тобою: Ти будеш батьком багатьох народів.

5. І не будеш ти надалі зватися Аврамом; але буде тобі ім'я: Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів.

6. І вельми, вельми розплоджу тебе, і породжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе.

7. І поставлю Заповіта Мого поміж Мною і тобою і поміж нащадками твоїми після тебе в родах їхніх, заповіта вічного в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе.

8. І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, котрою ти мандруєш, всю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.

9. І сказав Бог Авраамові: А ти збережи заповіта Мого, ти і нащадки твої після тебе в поколіннях їхніх.

10. Це є заповіт Мій, котрого ви [мусите] дотримуватися поміж Мною і поміж вами і поміж нащадками твоїми після тебе: Нехай же буде у вас обрізана кожна чоловіча стать.

11. Обрізайте крайню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту поміж Мною і вами.

12. Восьмого дня від народження нехай буде обрізане у вас у поколіннях ваших всіляке [немовля] чоловічої статі, народжене в домі і куплене за срібло у якого-небудь чужинця, котрий не від роду твого.

13. Неодмінно хай буде обрізаний народжений в домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде заповіт Мій на тілі вашому заповітом вічним.

14. А необрізаний чоловічої статі, котрий не обріже крайньої плоті своєї, винищиться душа та з народу свого; [бо] він порушив заповіта Мого.

15. І сказав Господь Авраамові: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім'я їй: Сарра.

16. Я благословлю її, і дам тобі від неї сина. Благословлю її, і утворяться (вийдуть) від неї народи, і царі народів вийдуть від неї.

17. І впав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму собі: Невже від столітнього буде син? І Сарра, дев'яносторічна, невже народить?

18. І сказав Авраам Богові: О, хоча б Ізмаїл жив перед Тобою!

19. А Бог сказав: Якраз Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти назвеш його ім'ям: Ісаак; і укладу заповіта Мого з ним заповітом вічним, [і] нащадками його після нього.

20. І про Ізмаїла Я почув од тебе: Ось, Я благословлю його, і вчиню його плідним, і вельми, вельми розмножу; дванадцять князів народиться від нього; і Я утворю від нього великий народ.

21. Проте заповіта Мого укладу з Ісааком, котрого народить тобі Сарра о цій же порі наступного року.

22. І перестав Бог говорити з Авраамом; І відійшов од нього.

23. І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своєму, і всіх куплених за срібло своє, всю чоловічу стать людей дому Авраамового, і обрізав крайню плоть їхню того ж таки дня, як сказав йому Бог.

24. Авраамові було дев'яносто дев'ять літ, коли була обрізана крайня плоть його.

25. А Ізмаїл, син його, мав тринадцять літ, коли була обрізана крайня плоть його.

26. Того ж таки дня обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його.

27. І з ним обрізана була вся чоловіча стать дому його, народжені в домі і куплені за срібло у чужинців.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров