Обітниці. Від покликання Аврама до законотворення.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 310Следующая ⇒

Буття 12

Обітниці. Від покликання Аврама до законотворення.

Четвертий заповіт Бога з людиною.

1. І сказав Господь Аврамові: Вийди із землі твоєї, від родичів твоїх, із домівки батька твого, на землю, котру Я вкажу тобі.

2. І Я утворю від тебе великий нарoд, і благословлю тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти в благословенні.

3. Я благословлю благословляючих тебе, і злоязиких на тебе прокляну; і благословляться в тобі усі племена земні.

4. І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврамові було вже сімдесят п'ять літ, коли вийшов з Харану.

5. І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і весь маєток, котрого вони надбали, і всіх людей, яких вони мали в Харані, і вийшли, щоби йти на землю ханаанську; і прийшли на землю ханаанську.

6. І пройшов Аврам по цій землі до місця Сихема, до діброви Мамре. На цій землі тоді [проживали] ханаанеї.

7. І з'явився Господь Аврамові, і сказав: Нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І спорудив [він] там жертовника Господові, котрий з'явився йому.

8. Звідти рушив він до гори, на схід від Бет-Ели; і поставив шатро своє [так], [що від] нього Бет-Ел (дім Божий) [був] на захід, а Гай на схід; і спорудив там жертовника Господові і прикликав ймення Господнє.

9. І підвівся Аврам, і продовжував рухатися на південь.

10. І був голод на тій землі. І зайшов Аврам у Єгипет, пожити там; бо посилився голод на тій землі.

11. А коли він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: Ось, я знаю, що ти жінка, пречудова з виду;

12. І коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: Це дружина його, і вб'ють мене, а тебе залишать живою.

13. Скажи, будь ласка, що ти мені сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе.

14. І сталося, коли прийшов Аврам до Єгипту, єгиптяни побачили, що вона жінка вельми гарна;

15. Побачили її також вельможі фараонові та й розхвалили її фараонові; і взяли її до покоїв фараонових.

16. І Аврамові добре було заради неї; і була в нього дрібна і велика скотина, і віслюки, і раби, і рабині, і лошаки, і верблюди.

17. Але Господь уразив тяжкими карами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову.

18. І прикликав фараон Аврама, і сказав: Що ти оце вчинив зі мною? Для чого не сказав мені, що вона дружина твоя?

19. Для чого ти сказав: Вона сестра моя? І я взяв її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя, візьми і йди геть.

20. І звелів фараон людям, і провели його (Аврама) і дружину його, і все, що в нього було.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности