Розрахунок штучного освітлення

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 6Следующая ⇒

4 Розрахунок штучного освітлення

Розрахунки штучного освітлення провадяться як при проектуванні і будові так ї при оцінці наявного штучного освітлення відповідності нормативним вимогам.

Світлотехнічні розрахунки, які виконуються при проектуванні внутрішнього і зовнішнього освітлення – це комплексне завдання, в процесі рішення якого визначають тип, число, потужність і розташування освітлювальних приладів, які необхідні для створення вимогливих умов освітлення. Можна використовувати наступну послідовність рішення цього завдання:

1. Вибирається система освітлення, тип джерела світла і освітлювальних приладів.

2. Намічається найбільш доцільна або практично можлива висота установки освітлювальних приладів і їх розташування.

3. Визначається число освітлювальних приладів і їх потужності для досягнення потрібної освітленості.

При розрахунку потрібної кількості джерел світла для отримання нормованої освітленості необхідно насамперед всього вибрати систему освітлення, т.е. визначить, яким чином і з яких міст освітлювати робочі міста.

4.1  Вибір системи освітлення.

При виконанні в приміщенні робіт I – IV розрядів необхідно застосовувати системи комбінованого освітлення. Освітленість системи комбінованого освітлення є сумою загальної освітленості і місцевого освітлення.

Освітленість робочій поверхні, яку утворюють світильники загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менш 10% нормованої для комбінованого освітлення. При цьому найбільша і найменша освітленості повинні складати відповідно 500 і 150 лк. при газорозрядних лампах; 100 і 50 лк. при лампах розжарювання.

4.2 Вибір типу і розміщення світильників

 а) В приміщеннях з нормованою горизонтальною освітленістю основним моментом при виборі типу світильника і їх розташування е точність зорової роботи, яку виконують, ії тривалість, кут охоплення робочої поверхні, затінення робочого міста технологічним обладнанням , а також рівномірність освітлення:

- при грубих зорових роботах і роботах середній точності доцільно застосування загального рівномірного освітлення. При освітленні таких площ слід стримітися к забезпеченню рівномірного освітлення усій площі, а при фіксованої орієнтації лінії зору – рівномірного освітлення тільки робочих міст.

Потому при розташуванні світильників необхідно враховувати оптимальну відносну відстань проміж світильниками (відношення відстані проміж світильниками або їх рядами до висоти підвісу) . Відстань проміж ближчими світильниками або проміж рядами світильників визначають, виходячи з величини λ = L * h, яка залежить від виду кривої світло розподілення.

Таблиця 7 – Відносна відстань - відношення відстані проміж світильниками або їх рядами до висоти підвісу, λ

Тип кривої світлорозподілення

Позначення

 кривої

Відносна відстань λ = L * h                

(рекомендована/максимально припустима)

Концентрована

К

0.4 – 0.7 / 0.9

Глибока

Г

0.8 – 1.2 / 1.4

Косинусна

Д

1.2 – 1.6 / 2.1

Рівномірна

М

1.8 – 2.6 / 3.4

Напівширока

Л

1.1 – 2.0 / 2.3

Відстань від крайніх світильників до стіни  = (0.3 ... 0.5)*L у залежності від відстані робочих міст до стіни.

- при довготривалих роботах середньої важкості слід використовувати систему загального локалізованого освітлення зі світильниками, яки розташовані над робочими містами. Для рівномірного освітлення робочої поверхні слід вибирати світильники косинусного світло розподілення.

Розташування світильників загального локалізованого освітлення вибирають так , щоб забезпечити рівномірне освітлення і найменш затінення робочого місця. При більшому і середньому куту охоплення робочого міста світильники треба розташовувати над робочими поверхнями і вдовж робочих поверхонь, при незначному – зліва від робочого міста. При розташуванні робочих міст вдовж стін для усунення затінення робочими свого робочого міста необхідно застосовувати світильники з широким світло розподіленням і розташовані безпосередньо над робочими місцями, а також фарбувати стіни у світлий колір.

У приміщеннях, де нормується горизонтальна освітленість , однак за умовами зоровий роботи велике значення має і освітленість вертикальних площ, треба використовувати світильники з полу широким, широким або рівномірним світло розподіленням.

б) В приміщеннях з нормованою вертикальною освітленістю основними моментами при виборі світильників і їх розташуванні е розміри робочої поверхні, яка освітлюється і ступінь насиченості приміщення обладнанням.

Для приміщень з високим технологічним обладнанням і вузькими проходами необхідно використовувати загальне локалізоване освітлення зі світильниками з концентрованим світло розподіленням, яки встановлюються вздовж проходів. В просторих приміщеннях економічне використання світильників широкого і напів широкого світло розподілення, які розташовуються від робочих поверхів на відстані не менш:

 L = (H – h _р) tg α_макс , де H – висота установки світильника, м;

 h _р- розрахункова висота, м;

 α_макс – кут, який відповідає максимальному значенню сили світла світильника. При виборі відстані L слід враховувати, що чим далі розташовано світильник , тим рівномірне освітлення вертикальної поверхні, тільки зніжується величина освітленості.

в) В приміщеннях, де треба забезпечити правильне тенеутворення, рекомендується загальне рівномірне освітлення світильниками зі широким, полу широким і рівномірним світло розподіленням.

г) В приміщеннях, де виконуються роботи з блісткими предметами, необхідно приймати мери по ії обмеженню.

Визначення висоти підвісу часто диктується конструктивними особливостями будинків ї перекритій. Звичайно, з точці зору зручності обслуговування та безпеці, висоту підвісу (відстань від світильника до підлоги) приймають рівною не більш 4 – 5 м.

Розташування світильників загального призначення в приміщенні визначається: Н – висотою приміщення; h _С – відстанню від світильників до перекриття; h _П – відстанню від підлоги (h _П = Н - h _С); h _Р – відстанню від підлоги до робочої поверхні; h = h _П - h _Р –розрахункової висотою, L - відстанню проміж світильниками або рядами люмінесцентних світильників;  - відстанню від крайніх світильників або рядів світильників до стіни.

Основні вимоги при виборі висоти розташування світильників – доступність для обслуговування . Звичайно, h - визначається розмірами приміщення . Відстань проміж ближчими світильниками або проміж рядами сів тільників визначають, виходячи з величини λ = L * h, яка залежить від виду кривої світло розподілення.

4.3 Вибір джерел світла для освітлення промислових підприємств

4.4 Розрахунок штучного освітлення методом використання світлового потоку

Цей метод застосовується для розрахунку загального рівномірного освітлення приміщень. При цьому відома кількість та розташування освітлюваних приладів на стелі приміщення. Світловий потік ламп розраховується за формулою:

        F = (Е_Н * К_З * Z * S) / (N* n* h),                                         (1.12)

де F – світловий потік лампи, що розраховується, Лм;

 Е_Н – нормована освітленість, лк;

К_З – коефіцієнт запасу (К = 1,2…1,7); коефіцієнт запасу враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

   Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1…1,5);

   S - площа приміщення, м²;

   N – число світильників;

   n– число ламп в світильнику;

   h- коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρст.) і стелі (ρстелі)).

 Значення hвизначають в залежності від показника (індексу) приміщення i:

             i = (A * B) / (H_P * (A + B)),                                                   (1.13)

де A і B – довжина і ширина приміщення, м;

H_P – висота підвісу світильників над рівнем робочої поверхні, м.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров