Реалізація принипу соціальної держави.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 33 из 38Следующая ⇒

Суспільство прийшло до моделі соціальної держави після тривалих пошуків найефективнішого шляху забезпечення добробуту громадян.

Правова ліберальна держава також прагнула діяти на користь своїм громадянам. Але тепер уже вважалося, що безпосередня діяльність держави в цьому напрямку може призвести лише до зростання споживацьких настроїв у суспільстві, до патерналізму. На думку автора, правова ліберальна держава зайшла в глухий кут, прагнучи гарантувати та захищати гідність людини. В процесі розвитку такого типу держави з’ясувалося, що тільки соціальна держава веде до утвердження людської гідності в повному обсязі.    

Безпосередній вплив на появу доктрини соціальної держави справила західна теорія “загального благоденства” як концентрований вираз системи фундаментальних ідей та принципів соціальної, політичної, правової культури суспільств правоцентристського типу.

Соціальна держава в сучасному розумінні не може бути не правовою, оскільки стала наступною стадією розвитку правової держави.

Соціальна держава розглядається як така держава, що визнає людину найвищою соціальною цінністю, створює індивідам рівні умови для матеріального самозабезпечення, надає соціальну допомогу особам, які опинилися у скрутному становищі, з метою забезпечення кожному гідного рівня життя; перерозподіляє матеріальні блага відповідно до принципу соціальної справедливості; і має за мету забезпечення громадянського миру та злагоди в суспільстві.

Система принципів функціонування соціальної держави людської гідності, рівних можливостей, соціальної справедливості, солідаризму (соціального партнерства), соціальної рівності, соціальних зобов’язань, субсидіарності, відносної незалежності суспільних відносин, реальності (або гарантованості) соціальних прав. В даному підрозділі докладно проаналізовано кожен з названих принципів.

Виходячи з того, що головна мета соціальної держави - гарантування людської гідності у всій її багатоаспектності, саме принцип людської гідності слід вважати визначальним. Цей принцип є найабстрактнішим виразом решти принципів соціальної держави, тому що тільки соціальна держава веде до утвердження людської гідності в повному обсязі. Забезпечення людської гідності лише в класичному аспекті (особиста свобода, захист від тортур, нелюдського поводження) не гарантує від фактичної нерівності. Гідність людини в ширшому розумінні – це її внутрішня самооцінка, яка базується на об’єктивно існуючій цінності цієї людини для інших людей. В цьому аспекті велике значення має забезпечення гідного рівня існування.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США