Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
на жалосний погреб шляхетного лицаряСодержание книги
Поиск на нашем сайте Касіян Сакович ВІРШІ на жалосний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного…[1] (уривок) Четвертий спудей Ідеш од нас, гетьмане милий, Короні тій вельми зичливий. Поцілений стрілом ворожим, Вмираєш за вироком Божим. Стояв за отчизну горою – За неї наклав головою. Нащадки тебе не забудуть – Довічно славити будуть, Що вів запорожців на штурми, Жахав неприятелів юрми. Кінчив на землі тепер бою, Спочинь же у вічнім спокою, По трудах світових і працях В затишних небесних палацах. Туди йдеш за добрі діла ти – Вмів стежку до раю топтати.
Климентій Зіновіїв ПРО ЛЮДЕЙ ПРАВОСЛАВНИХ, що військову службу справляють, а саме – ПРО КОЗАКІВ[2] Всі на світі козаки трудяться багато, виставляють у бою груди презавзято. За вітчизну і добро ваше, християни, щоб подужать не змогли вражі бусурмани. Та не тільки на війні груди виставляють, але й голови в бою часто покладають. Дай спасіння, Господи, за таку відвагу, грішен той, хто виявля козакам зневагу. Вдома простий чоловік завше пробуває, а козак у військо йде, дім свій залишає. Чи повернеться, йдучи, - впевнитись не може, тож і ти обережи їх од смерті, Боже. Не годиться також їм осуд виявляти, козаків, немов святих, треба шанувати. Позаяк і кров свою в битвах проливають, і за віру праведну душі покладають. Тим з небес подай свою, Господи, корону, хто для нашої землі чинить оборону.
Григорій Сковорода ПІСНЯ 10-та[3] Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова. В серця є власні любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім сій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на свій смак права, З диспуту учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин Амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть, як коса замашна, Навіть царя не обійде вона, Байдуже смерті, мужик то чи цар, Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь… Григорій Сковорода ПІСНЯ 18-та[4] Ой пташино жовтобока, Не клади гнізда високо, А клади лиш на лужку, На зеленім моріжку. Яструб ген над головою Висить, хоче ухопить, Вашою живе він кров’ю, Глянь-но! Пазури сталить!
Стоїть явір над водою, І киває головою, Буйні вітри повівають, Руки явору ламають, А вербички шумлять низько, Заколишуть мене в снах, Тут тече потічок близько, Видко воду аж до дна.
Нащо думати-гадати, Що в селі родила мати? То у тих хай мозок рветься, Хто високо вгору пнеться. А я буду собі тихо Коротати милий вік, Так мине мені все лихо – Щасний буду чоловік.
Григорій Сковорода DE LIBERTATE [5],[6]
Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш – болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! [1] Див.: Давня українська література: Хрестоматія / Упоряд. М.М.Сулима. – К., 1998. – С. 332. [2] Див.: Давня українська література: Хрестоматія / Упоряд. М.М.Сулима. – К., 1998. – С. 365. [3] Див.: Давня українська література: Хрестоматія / Упоряд. М.М.Сулима. – К., 1998. – С. 567. [4] Див.: Давня українська література: Хрестоматія / Упоряд. М.М.Сулима. – К., 1998. – С. 569. [5] Про свободу (латин.).
[6] Див.: Давня українська література: Хрестоматія / Упоряд. М.М.Сулима. – К., 1998. – С. 570.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 93; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.146 (0.009 с.) |