Неозначена форма дієслова. (Інфінітив)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6

Термін інфінітивпоходить (від лат. modus infinitus- неозначений спосіб).

Інфінітив належить до незмінюваних дієслівних форм.

Існують два підходи у трактуванні інфінітиву - синхронний і діахронічний.

З погляду синхронного - це вихідна, початкова дієслівна форма, від якої утворилися всі інші.

З погляду історичного - це скам'яніла форма непрямого (Д. чи М.в.) іменників колишньої і-основ — зна-ти. Тому вважають, що це незмінювана форма.

Наприклад: Як тяжко стукатив чужі оселі, Бездомним бувши не землі своїй.

(Л.Костенко).

З усіх дієслівних форм інфінітив виражає дію найбільш узагальнено, без вказівки на виконавця, час, спосіб, тобто тільки називає дію як процес.

У словниках інфінітив називається початковою формою. Для дієслів в інфінітиві характерні категорії виду, перехідності - неперехідності, стану.

Наприклад:говорити - недоконаний вид, неперехідне, активного стану. сказати - доконаний вид, перехідне, активного стану.

Інфінітив споріднений з іменником, адже подібно до іменника, інфінітив означає назву дії без відношення до особи і часу. Однак між ними є і відмінність:

Іменник - виражає дію опредмечено.

Інфінітив - як процес, тобто таку, що може протікати в часі.

В сучасній українській літературній мові форму інфінітива мають всі дієслова. Ця форма характеризується специфічними морфологічними показниками - афіксами -ти, -ть. З синхронного погляду це - закінчення, а із діахронічного - формотворчий суфікс.

В сучасній українській мові допустимо вживання обох афіксів. Однак інфінітивний суфікс, -ти завжди вживається після основи на приголосний (пекти, нести, везти, текти, бігти).

Після основи на голосний вживаються обидва суфікси (говорити - говорить, ходити — ходить).

Варіант -ти є основним в сучасній українській літературній мові це єдина літературна норма у всіх мовних стилях, крім розмовного і художньо-публіцистичного.

Особливо часто вживається -ть в поетичному мовленні, в УНТ.

-6-

Наприклад:Завмерти, слухати, не дихать, Зненацька думку перервать.

                Тієї паузи безвихідь      

               Красивим жартом рятувать.

(Л.Костенко).

У південно-східному наріччі зустрічаються території, де переважає варіант -ть. До них належить і Кіровоградщина. У волинсько-поліських говорах поширений варіант -т: варит, ходит (давній супін).

Українські інфінітиви подібно до іменних частин мови можуть утворювати зменшено-пестливі форми: спати — спатки, спатоньки, спатуні.

Формотворчими виступають суфікси пестливості, які є своєрідним симбіозом (поєднанням) інфінітивного суфікса -ти, та іменникових демінутивних суфіксів -к-, -очк-, -оньк, -ун'-, -ус'-, -т(к)и, -т(очк)и, -т(оньк)и, т(ун')і, т(ус')і.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?