Оцінка якості огранювання діамантів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 12Следующая ⇒

Наймену-вання

Індекс

Характеристика групи

Слабо-дефектні 1

SI₁

Мають маленькі внутрішні дефекти, які легко виявити за допомогою лупи 10х:

 • розсіяні дефекти (тріщини, включення, в тому числі одиничні темні, групи крапок) з їх віддзеркаленням;

• хмарка, яка зумовлює зменшення прозорості.

Слабо-дефектні 2

SI₂

Мають маленькі внутрішні дефекти, які дуже легко виявити під лупою 10х:

• сукупність дефектів, які одразу проглядаються під лупою 10х крізь площинку;

• ділянки хмарок, помутніння.

Дефектні 1

Р₁

Мають значні внутрішні дефекти, які дуже легко побачити під лупою 10х, а також можна помітити неозброєним оком з боку корони:

• значні спайні тріщини, віддзеркалення тріщин біля калети;

• темні тріщини або двійникові площини, декоро-вані темними включеннями та хмаркоподібними ділянками;

• одиничні тріщини або двійникові площини, деко-

ровані темними включеннями та хмаркоподібними ділянками

Дефектні 2

Р₂

Мають значні внутрішні дефекти, які трохи знижують ефекти брильянтового блиску, але їх дуже легко побачити під лупою 10х неозброєним оком з боку корони:

• значні ділянки хмарок та помутніння;

• дуже глибока бородатість, забарвлені тріщини, включення тощо.

Дефектні 3

Р₃

Мають значні дефекти, які одразу видно під лупою 10х і дуже легко побачити неозброєним оком з боку корони. Ці дефекти знижують ефекти брильянтового блиску каменя.

Дефектні 4

Р₄

Мають значні внутрішні дефекти, які дуже легко побачити неозброєним оком з боку корони. Прозорі ділянки для огляду граней денця з боку корони складають менше ніж 30% об'єму діаманта.

Але такий розподіл умовний, тому що, наприклад, внутрішні дефекти у вигляді тріщини за спайністю можуть утворюватися при обробці алмазу, а зовнішні дефекти у вигляді залишених додаткових граней (найфів) мають чисто природне походження. Тому найбільш прийнятною класифікацією при експертизі якості діамантів є поділ дефектів на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх дефектів належать:

• безкольорові та забарвлені включення мінералів: алмазу, олівіну, графіту тощо у вигляді крапок, скупчень, хмарок.

• тріщини (пір'я, тріщини площини спайності, бахрома на боковинці);

• ростові дефекти (площина росту, лінія росту, явище росту);

• вм'ятини або каверни.

До зовнішніх дефектів належать:

• Найфи - природні грані алмазу.

• Бородата боковинка - наявність дрібних мікротріщин, які залишаються відкритими.

• Поруватість боковинки - груба, зерниста поверхня боковинки, результат поганої обробки.

• Риски — наявність слідів шліфування, полірування. Вони ніколи не виходять за ребро.

• Підгар фацетів - матовість або дрібні темні виразки на відполірованих гранях.

• Додаткові грані, які утворюються на місці природних дефектів, сколів, бороди. Додаткові грані змінюють колірну характеристику діаманта на порядок нижче.

• Сліди входження лазерних променів - борозни від лазерного променя, що використовується для обробки темних включень:

♦ тріщини;

♦ подряпини;

♦ місця від удару;

♦ пошкодження ребра, боковинки;

♦ пошкодження калети.

Негативний вплив дефектів на якість діамантів полягає в тому, що дефекти, які розташовані всередині діаманта, заважають проходженню світла і знижують його "гру".

Оцінюють діаманти за чистотою по одному, використовуючи пінцет із затискувачем, лампу денного освітлення, лупу 10-кратного збільшення, відповідні кислоти та електростатичні серветки. Групу дефектності визначають відповідно до вимог класифікації діамантів за дефектністю.

Світова система оцінки діамантів (табл.5.)[3] передбачає 7 основних груп якості. У наведених визначеннях груп якості майже умовно здійснюється поділ внутрішніх дефектів за розмірами, причому ніяк не визначається місце їх розташування в об'ємі діаманта і не визначаються зовнішні дефекти. Але експерт, на підставі власних знань, досвіду вирішує, до якої групи або підгрупи якості віднести оцінюваний діамант.

Наприклад,до чистих діамантів (групи LR.) відносять, безсумнівно,чисті, або внутрішньобездефектні діаманти.

До групи VVS₁- відносять діаманти, в яких визначено за допомогою лупи 10-кратногозбільшення:

• малесеньку крапочку (≈ 5 мкн);

• або невеличке хмароподібне затемнення,

• або одну поруватість.

До групи VVS₂ відносять діаманти, які мають:

• або 1 дефект на нижній грані верху;

• або 2 маленькі крапочки на площинці;

• або маленькі крапочки на гранях денця.

До дефектів виробничихвідносять зовнішні пороки, які виявилися або утворилися в процесі виробництва.

Таблиця 5

Визначення характеристики чистоти діаманта за світовими нормами

Міжнародне скорочене позначення

Міжна-

родний

термін

Німецька

відповідність до кіль-кісних стандартів (RАL 560 А 5 Е) IDС і СІВJО

Визначення для досвідченого спеціаліста при 10-кратному збільшенні лупи

ІF/LC/LR

Внутрішньо - бездефектний

Чистий під лупою

Нічого не виявлено

VVS

(VVS₁ і VVS₂)

Зовсім малі включення

Зовсім малі включення

Ледве розрізняються

VS (VS₁,VS₂)

Дуже малі включення

Дуже малі включення

Розрізняються

SI

(SI₁, SІ₂, SІ₃)

Малі включення

Малі включення

Легко розрізняються

Для досвідченого спеціаліста помітні неозброєним оком:

Р₁ (I₁)

Піке 1

Добре розрізняються включення

Важко розрізняються

Р₂ (I₂)

Піке 2

Великі включення

Помітні

Р₃ (I₃)

ПікеЗ

Грубі включення

Легко помітні

Ті діаманти, в яких зовнішні дефекти значні, дуже легко розрізняються через лупу 10х і виразно видні з боку корони, не можуть бути віднесені до груп якості вище ніж VS.

Для більш низьких груп якості незначні зовнішні дефекти не враховуються. Але вони коментуються в експертному висновку.

Загальновизнаною та більш розповсюдженою є класифікація GІА, яка, використовується в Україні при продажу українських діамантів на експорт. Основні критерії визначення чистоти діамантів за даною системою наведені в дод. 15. На відміну від всесвітньо відомих класифікацій діамантів, існуюча класифікація за чистотою в Україні та Російська галузева класифікація діамантів (дод. 16) мають ряд переваг. Вони визначають не тільки розміри внутрішніх включень (наприклад, незначні, невеликі), але й їх характер (світлі, темні крапки, тріщини, смужки, хмарки, графітові включення), сполучення, а головне - їх місцезнаходження, які впливають на визначення групи дефектності.

Загальний вигляд каменя ("естетичне сприйняття") є вирішальним при визначенні чистоти. Як правило, виявлення дефектів неозброєним оком здійснюється тільки при прогляданні каменя через верх.

Вартість діамантів залежить не тільки від форми ограні, маси, групи кольору та дефектності, але й від їх естетичного сприйняття в цілому. На естетичне сприйняття діамантів суттєво впливають поєднання дисперсії та гри світла. Це поєднання залежить від оптимальних пропорцій між основними лінійними розмірами діаманта, симетричного їх розташування та від якості полірування його граней.

Відомо, що при зміні пропорцій можливо отримати більшу дисперсію, але меншу гру світла, і навпаки, більшу гру світла при меншій дисперсії. Крім того, камінь із внутрішніми дефектами, але з дотриманими оптимальними пропорціями, може мати вигляд набагато кращий, ніж бездефектний діамант з поганими пропорціями.

Важливу роль відіграє і симетрія ограні. Все це беззаперечно підтверджує, що привабливості діаманту надає й якість огранювання.

Якість огранюваннявизначається такими показниками:

• пропорція діамантів;

• симетрія діамантів;

• якість обробки поверхні(досконалість полірування).

При експертизі якості пропорціїдіаманта виділяють 4 основних співвідношення між лінійними розмірами діаманта. За базовий розмір круглого діаманта приймається його діаметр по боковинці, який дорівнює 100%. Тоді основними пропорціями будуть:

• розмір площинки у %, тобто співвідношення діаметраплощинки до діаметра діаманта;

• висота коронки у %, тобто співвідношення висоти коронки додіаметра діаманта;

• висота денця в %, тобто співвідношення його висоти додіаметра діаманта;

• товщина боковинки в %, тобто співвідношення товщини боковинки до діаметра діаманта.

• як додаткові характеристики якості огранювання використовують значення кутів нахилу верху та низу.

При оцінці пропорцій діамантів фантазійних форм ограні лінійні параметри відносять до ширини діамантів. Усі лінійні розміри вимірюють з точністю до 0,02 мм.

Якщо проаналізувати пропорції класичних (ідеальних) форм огранок діамантів, то їх пропорції та кути дещо відрізняються. Відмінності обумовлені тим, що обчислення оптимальних пропорцій та кутів здійснювалося за різних умов

падіння світла. Якщо світло падає на діамант вздовж нормалі до площинки, тобто під кутом 0°, то співвідношення блиску та гри кольору дещо краще у діамантів огранки за Джонсоном і Речем, якщо під кутом 15-30° до нормалі, то кращі показники має діамант Толковського. При куті падіння, який дорівнює 45°, перевагу має також огранювання Джонсона і Реча. Але, враховуючи увесь діапазон кутів падіння світла, найкращі пропорції має діамант "Скандинавський стандарт", який використовується в багатьохкраїнах як ідеальне практичне огранювання. За рекомендацією IDС, прийнято такі класи пропорцій, які за відхиленнямвід ідеальних характеризуються, як: "середні - до поганих","добрі", "дуже добрі". Характеристики даних пропорцій, за прикладомкруглої форми наведені в табл. 6.[3]

Таблиця 6

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология