Класифікація діамантів за дефектністю.

Безбарвні

З незначним жовтим відтінком

З невеликим жовтим, сірим або іншим відтінком та незначним коричневим відтінком

З видимим жовтим, сірим або іншим відтінком та невеликим коричневим відтінком

Дуже ясно забарвлені жовті і сірі, коричневі або інші

Ясно забарвлені жовті і сірі, коричневі або інші

Жовті, жовто-коричневі, темно-коричневі, чорні, інші, що не мають естетичного вигляду

Діаманти середні та великі

Безбарвні вищі, а також з відтінком блакиті

Безбарвні

З ледь помітним жовтим відтінком

З незначним відтінком жовтизни

З невеликим жовтим, сірим або іншим відтінком та ледь помітним коричневим відтінком

З помітним жовтим, сірим або іншим відтінком та незначним коричневим відтінком

7+

З виразно помітним жовтим, сірим або іншим відтінком та невеликим коричневим відтінком

3 видимим жовтим, сірим, коричневим або іншим відтінком

8+

Дуже, дуже ясно забарвлені - жовті, сірі, коричневі або інші

Дуже ясно забарвлені - жовті, сірі, коричневі або інші

9+

Ясно забарвлені - жовті, сірі, коричневі або інші

Жовті, жовто-коричневі, темно-коричневі, чорні, інші, що не мають естетичного вигляду

Міжнародна алмазна рада (IDС) та Міжнародна конфедерації ювелірів (СIBJО) запропонували використовувати замість літер "смислове" визначення кольору (табл.2) як більш зрозуміти експертам різних країн.

Назви груп кольору мають знак "+", який наголошує на більш високому рівні даної підгрупи, але не визначає критерію оціню цього показника.

У табл.2 наведена класифікація діамантів круглої повної ограні за групами кольору в різних світових класифікаціях (від 0,30 кар.). Для порівняння надається "стара термінологія" та її відповідність системі GІА, IDС і характеристика індексів та гру кольору згідно з українською класифікацією.

Групи кольору діамантів цієї категорії відповідают міжнародно визначеним рангам градації "жовтої шкали" від D до Z (табл.2).

Білі, білі з барвним відтінком та дуже-дуже ясно забарвлеі діаманти позначають

літерами від D до М з додатковим позначками "сz" (від сиbіс zіrсоnіа - фіанітових зразків кольору Забарвлені діаманти, які відповідають кольорам від N до Z позначають термінами, як жовті, коричневі або сірі з відповідними визначеннями "дуже ясно" або "ясно".

Класифікації за групами кольору діамантів GІА та IDС не поділяють їх на вагові градації, тобто вона однакова для усіх розмірно-вагових груп. Проте тон кольору і кольорові відтінки дрібних діамантів зумовлюють труднощі, порівняно з середніми великими діамантами. Система оцінки діамантів згідно з ТУ 36.2-21587162.001-2002 вимагає розрізняти колір діаматів залежно від виду огранювання та його маси (табл.1).

Поділ діамантів за масою при визначенні групи кольору зумовлений тим, що розпізнати забарвлення у дрібних діамантів набагато складніше, ніж у великих каменів, оскільки коефіцієнт поглинання при збільшенні довжини шляху променя світла збільшується. Тому у двох каменів різної величини з однаковою оцінкою за кольором великий камінь здаватиметься інтенсивніше забарвленим.

Найважливішими факторами при оцінці кольору є:

• відповідне джерело світла;

• положення діамантів, тобто напрям огляду;

• стан навколишнього середовища.

Колір діамантів встановлюється за допомогою спеціальних приладів та набору діамантів-еталонів.

До діамантів-еталонів висуваються такі вимоги:

1. Набір діамантів еталонів має включати сім кольорових груп від винятково білого до добре видимого відтінку жовтого кольору.

2. Рекомендована мінімальна маса кожного зразка - 0,25 кар. За пропозиціями, які увійшли до стандартів серії ISO, розмір каменів має бути від 0,6 кар.

3. Діаманти-еталони не повинні мати явних включень, які змінюють колір каменя.

4. Колір діаманта відповідної групи не повинен змінюватися під дією різних джерел світла (тобто вони не повинні флуоресціювати).

5. Діаманти-еталони мають бути симетричними та мати добрі пропорції.

6. Боковинка діаманта-еталона повинна бути вузькою та рівномірною.

Таблиця 2.

Визначення колірних характеристик згідно зі світовими нормами

Індекс та характеристика групи (ТУ У 36.2-21587162. 001-2002

Позначен-

ня в системі GІА

ІDС

Пропозиції

ІDСI CIBJO

Міжнародний термін ("стара термінологія")

Тлумачення

D_cz безбарвні вищі

D

НWS

Винятково білий"+"

Ривер

Білі (white)камені з цими колірними характеристиками при розгляді по одному через площинку досвідченому спеціалістові видаються безбарвними

Е_cz безбарвні

Е

Винятково білий"-"

F_cz з ледь помітним відтінком

F

FW

Рідкісний білий"+"

Топ Весселтон

G_сz з незначним відтінком

G

Рідкісний білий"-"

Н_cz з невеликим відтінком

Н

W

Білий

Весселтон

J_сг  J_сг p з помітним відтінком

І

J

LYW

Білий з ледве помітним відтінком

Топ Кристал

Білі з барвним відтінком (tіntеd white) камені масою менше 0,2 сt, при розгляді по одному через площинку досвідченому спе-ціалістові видаються безбарв-ними. Так само для каменів 0,2 сt видаються з жовтим відтінком

Кристал

К_сг з незначним відтінком

К

YW

Білий з незначним відтінком

Топ Кейп

L_cz  з видимим відтінком

L

М_cz дуже, дуже ясно забарвлені

М

G1

3 ясно видимим відтінком 1

Кейп

Забарвлені (tіntеd) камені з цими колірними характеристиками при розгляді по одному через площинку видаються досвідченому спеціалісту як такі, що мають помітний жовтий нацвіт

N_cz дуже ясно забарвлені

N

G2

3 ясно видимим відтінком 2

S_cz ясно забарвлені

S

Елловіш

W_cz ясно забарвлені

W

G3

3 ясно видимим відтінком 3

Лайт Еллоу

Z_cz ясно забарвлені

Z

G4

3 ясно видимим відтінком 4

Еллоу

Основними приладами для оцінки кольору є:

• лампа денного освітлення;

• колорископ (Colorscope);

• кологрейдер (Color-Grader).

Визначення кольору діамантів здійснюється візуально під лампою денного освітлення в приміщенні, в яке не потрапляє пряме сонячне світло. Процедура визначення полягає в порівнянні оцінюваного каменя із серією еталонних зразків, що мають визначений колір та відповідають одній із груп і викладені площинкою донизу на відстані 1,5-2,0 см один від одного на спеціальній V-подібно складеній смужці білого паперу або на приладі. При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

1. Якщо різниця між одним із еталонних каменів та оцінюваним діамантом непомітна, то колір останнього визначається як колір даного еталона.

2. Якщо оцінюваний діамант проміжний між двома еталонними каменями, то його колір визначається як колір темнішого еталона.

Дефектність діаманта - одна з основних характеристик, яка в поєднанні з іншими визначає його привабливість, а також вартість.

Дефектність діаманта - це ступінь його чистоти, прозорості та порочності, що визначаються наявністю в діаманті внутрішніх та зовнішніх дефектів. Якість та місцезнаходження внутрішніх включень суттєво впливають на ціну діаманта. У природі дуже рідко трапляються чисті алмази, тому ціна їх с дуже високою.

Чистота діамантів залишається більш суб'єктивним поняттям, ніж його колір, а міркування експертів, які базується на знаннях та досвіді, є єдиною підставою для віднесення діамантів до тієї чи іншої групи. При цьому має значення, передовсім, його якісне сприйняття.

Знадобилися довгі роки досліджень, роботи, дискусій і обговорень для того, щоб досягнути однакового розуміння поняття відповідної групи якості. На теперішній час загальноприйнятою при оцінці якості діамантів є класифікація GІА, яка базується на рекомендаціях IDС.

Ця класифікація враховує тільки внутрішні дефекти, а зовнішні обумовлюється відповідною нормативною документацією.

Оцінка дефектності (чистоти) діамантів в Україні здійснюється залежно від допустимих дефектів діамантів за ТУ У 36.2-21587162. 001-2002.

Чистоту діаманта, згідно з технічними умовами, діючими з 2002 р., визначають одним із двох способів:

• перший: за характером розташування, кількістю і виразністю тих чи інших внутрішніх і зовнішніх дефектів у певних зонах діаманта;

• другий: за ступенем помітності внутрішніх і зовнішніх дефектів у діаманті.

За першим способом діаманти поділяють на умовні групи із врахуванням виду огранювання і маси відповідно до табл.3.[3]

Групи позначають індексами - арабськими цифрами від 1 до 12 (включають 1+ і 7а).

Таблиця .3