З чого ми почали і що зараз маємо?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала близько 27% наукового, виробничого та кадрового потенціалу однієї з провідних космічних держав світу. Україна має достатній науковий потенціал для дослідження космічного простору, створення ракетно-космічної техніки, нових високих технологій. У країні є потужна промислова база для забезпечення цієї діяльності. Це найбільші заводи («Південмаш», «Комунар», «Київприлад», Київський радіозавод, Павлоградський хімзавод, «Арсенал»), конструкторські бюро (КБ «Південне», АТ «Хартрон»), ряд інститутів. Ми володіємо необхідною для управління і прийому інформації з космічних апаратів наземною інфраструктурою. В Україні вироблялися ракети-носії «Циклон-2», «Циклон-3», «Зеніт-2», було створено і запущено понад 400 космічних апаратів, розміщений один з найбільших у світі радіотелескопів РТ-70, вироблялися бойові ракетні комплекси, які становлять основу ракетно-ядерного щита Радянського Союзу. Все це забезпечувало в 90-і роки минулого століття Україна 6-7 місце у світовому рейтингу космічних держав і 2-е місце в Європі. У 1992 році було створено Національне космічне агентство України. Мета - збереження та примноження потенціалу, спрямованого на подальший розвиток наукових досліджень, створення ракетно-космічної техніки, участь у світових проектах з вивчення космічного простору. У 1993 році прийнята 1-а національна космічна програма. У цей період формується ракетно-космічна галузь України. З часом до неї увійшло близько 40 підприємств, організацій та установ. Створюється Національний центр управління космічними засобами, Інститут космічних досліджень, Міжнародний центр космічного права. Україна виходить на світовий ринок. Укладаються міжнародні угоди, договори, контракти, створюються спільні підприємства. Реалізація наступних космічних програм дала такі результати:

-Запущений вітчизняний супутник "Січ-1"- вперше під юрисдикцією України.

- Підготовлений і здійснений політ українського космонавта-дослідника Леоніда Каденюка на космічному кораблі «Колумбія»;

- Розпочата експлуатація модернізованих ракет «Зеніт-3SL» у проекті «Морський старт», «Зеніт-3SLB» в проекті «Наземний старт», «Дніпро» у проекті конверсії бойових ракетних комплексів СС-18; -

Створений і запущений на замовлення Єгипту супутник Д33 «EgyptSat-1»;

- Розпочато будівництво стартового комплексу для ракети-носія «Циклон-4» на бразильському космодромі «Алкантара»;

-Укладені угоди про співробітництво з провідними космічними агентствами світу та організаціями з 20 країн.

За 20 років незалежності на міжнародному ринку пускових послуг України стабільно займає 3-5 місце, забезпечуючи щорічно 9-11% космічних пусків. Усього з 1991 року було здійснено 123 пуски ракет-носіїв українського виробництва з 4-х космодромів світу і виведено на орбіту 234 космічних апаратів на замовлення 18 країн. Україна завжди славилася виробництвом надійних ракет-носіїв, космічних апаратів дистанційного зондування Землі, систем управління для ракет-носіїв, у тому числі і виробництва РФ (РН «Союз» і РН «Протон»), стикувальних вузлів «Курс» для забезпечення стикування космічних кораблів з космічними станціями, у тому числі і до нині діючої МКС. В даний час розробляється стратегія розвитку космічної діяльності України до 2032 року.

Найближчі проекти, що знаходяться в стадії реалізації:

- Створення стартового комплексу для нової РН «Циклон-4» на бразильському космодромі «Алкантара»;

- Створення спільно з США ракети-носія «Таурус-2»;

- Участь у створенні європейського носія «Вега»;

- Запуск супутника дистанційного зондування Землі "Січ-2»;

- Створення супутника зв'язку «Либідь»;

- Робота над наносупутником (спільно з Японією);

- Політ українського космонавта-дослідника на МКС.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США