З якими країнами ми співпрацюємо, а з якими - конкуруємо?

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

- З якими країнами ми співпрацюємо, а з якими - конкуруємо?

Не будучи членами Європейського космічного агентства, ми активно беремо участь в європейських космічних програмах. Так, сьогодні створюється ракета легкого класу «Вега», - КБ «Південне» і «Південмаш» залучені для створення двигуна для четвертої ступені. Це також уже розробки пострадянського періоду. «Зеніт» вже в новому, трьохступінчатому вигляді повернувся на Байконур. 20 січня цього року був запущений «Зеніт» з новим розгінним блоком «Фрегат» виробництва НВО Лавочкіна, який вивів на орбіту супутник російської розробки «Електро-Л». У Європі для нас друзі і, одночасно, конкуренти - Франція і Німеччина. І все. Більше потужних космічних держав у Європі немає. Ми, втім, наполягаємо на тому, що важливі космічні проекти зачіпають все людство, тому всі ми в цій галузі швидше партнери, ніж суперники. Проте повністю від економічних протистоянь кудись подітися складно. З Німеччиною ми, скоріше, партнери, з Францією трохи конкуруємо. Зараз вирішується найважливіше для України питання - будівництво стартового комплексу на космодромі «Алкантара» у Бразилії. Тут буде наш стартовий комплекс для ракети-носія «Циклон-4» - це чудова машина, яка буде працювати десятки років на благо України та Бразилії, запускаючи супутники як на геостаціонарну, так і на більш низькі орбіти. Добре, що вдалося домовитися з Бразилією про фінансування проекту 50 на 50.

- Ряд підприємств, пов'язаних з радянським ОПК, після розвалу СРСР залишився не при справах - зникло держзамовлення, а знайти гідні ринки збуту продукції не вдалося. Як вирішували цю проблему підприємства української космічної галузі?

Ми поступово йшли до широкої міжнародної кооперації. Замість оборонних замовлень завдяки правильній політиці керівництва НКАУ ми вийшли на міжнародний рівень і зайнялися цивільними комерційними проектами. Ми з задоволенням даємо можливість усім нашим підприємствам працювати з іноземними фірмами. Багато чого досягли КБ «Південне» і його служба маркетингу. Підприємства намагаються проникнути в кожну шпаринку на ринку. Була велика програма з адаптації до нових умов. Адже раніше ми були неймовірно закриті, вся галузь була одним великим секретом - все-таки працювали на оборону СРСР. Зараз же навпаки, щодоби і щогодини шукаємо нових партнерів, в тому числі і на Заході. Хоча складно. Адже як працює те саме Європейське космічне агентство? Кожен платить свій внесок і отримує своє завдання. Усі намагаються свої технології зберегти у себе. При цьому ми постійно стикаємося з браком коштів. Середній річний обсяг держфінансування - відсотків 40 від визначеного відповідними програмами. Відповідно, гальмується розвиток - ми не займаємося новими матеріалами, мало займаємося новими технологіями. Свій аналог супутника EgyptSat, вже для України («Січ-2»), ми зробили на межі можливостей. Звичайно, якщо б нас фінансували згідно з планом, ми б зараз вже мали побільше. Також, у нас були плани запустити невеликий супутник, спільно з Академією наук - не вийшло. У нас зберігається чудова наземна структура - чудовий центр у Євпаторії, де ми можемо обслуговувати далекий космос. Сьогодні у нас підписаний договір з Російським космічним агентством про можливе використання цієї інфраструктури для польотів на Марс. На жаль не всі розуміють, що в цій галузі треба спочатку щось вкласти, щоб щось придбати. От за десять років нас профінансували, умовно кажучи, на 950 мільйонів. А наші підприємства за цей же період сплатили до бюджету понад 3,5 мільярдів у вигляді податків! Зараз, в кризових умовах, ми взагалі за кожну копійку боремося. У порівнянні з 2008 роком, у нас фінансування в п'ять разів впало.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности