лімфатичні судини, лімфатичні вузли (700).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 9Следующая ⇒

лімфатичні судини, лімфатичні вузли (700).

Склад, утворення та функції лімфи.

Лімфа (lympha – волога) – легко-жовтувата рідина білкової природи . протікає в лімфатичних капілярах і судинах, вона містить воду, мінеральні солі, глюкозу, амінокислоти, О2, СО2. Вміст білків у лімфі в 3-4 разів менший ніж у плазмі крові – все це лімфоплазма. До формених елементів лімфи належать і лімфоцити, моноцити іноді еритроцити. Склад лімфи не постійний і залежить від органа, з якого вона витікає.

Лімфа утворюється в лімфатичних капілярах (замкнених з одного кінця) завдяки фільтрації з тканинної рідини.

Сліпі кінці капілярів переходять у лімфатичні судини, які поступово збільшуються, зливаючись одна з одною. Нарешті, вони утворюють дві лімфатичні протоки, які у верхній частині грудної порожнини впадають у вени великого кола кровообігу. Лімфатичні судини на своєму шляху проходять через лімфатичні вузли. Течія лімфи у вузлах сповільнюється, тут утворюються лімфоцити.

Якщо у лімфі, яка проходить крізь вузол є бактерії, вони тут затримуються і знищуються лімфоцитами. В такому випадку може наступити запалення вузла і розміщених навколо нього судин. Вони набрякають, шкіра в їх ділянці червоніє і стає болючою. (У лімфатичних судинах є багато клапанів вен. Завдяки клапанам забезпечується однобічний рух лімфи).

Отже, лімфатичні вузли виконують подвійну роль: це кровотворні органи та внутрішні бар’єри організму.

Лімфатичні вузли розташовані групами. Є шийні, підщелепні, пахвові, бронхо-легеневі, пахвинні та інші групи вузлів. Утворені лімфатичні вузли з лімфоїдної тканини і покриті щільною сполучнотканинною оболонкою.

За добу у людин утворюється 2-4 л лімфи. Проходячи крізь тканини організму лімфа вбирає в себе продукти обміну клітин і проникає в капіляри. Завдяки цьому лімфатична система виконує такі функції: дренажу – відведення з тканин рідини і білків, що всмокталися у кров, капіляри і повернення їх у кров’яне русло; захисну – знешкодження мікроорганізмів, токсині, фільтрацію сторонніх часточок; кровотворну (утворення лімфоцитів) і поживну (відведення з кишок жирів).

68)Вели́ке ко́ло кровоо́бігу — це шлях крові від лівого шлуночка до правого передсердя. Час колообігу крові в ньому становить 20-25 секунд.

Під час скорочення лівого шлуночка насичена киснем артеріальна кров виштовхується в аорту. З аорти кров рухається по артеріях, які, віддаляючись від серця, розгалужуються й переходять у капіляри.

Через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини й O₂ у міжклітинну рідину, а продукти життєдіяльності клітин і CO₂ із міжклітинної рідини потрапляють у кров. З капілярів венозна кров рухається по дрібних венах, що зливаються в більші вени і впадають у нижню і верхню порожнисті вени. Порожнисті вени приносять кров від тулуба, нижніх кінцівок, органів черевної порожнини, голови, шиї, рук у праве передсердя, де закінчується велике коло кровообігу.

Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка, з якого кров надходить в аорту. З аорти через систему артерій кров несеться в капіляри органів і тканин усього тіла. Від органів і тканин кров відтікає по венах і через дві порожні — верхню і нижню — вени вливається в праве передсердя.

По всіх артеріях великого кола кровообігу тече артеріальна кров, а по венах — венозна.

Мале́ ко́ло крово́обігу — шлях крові від правого шлуночка до лівого передсердя. Час колообігу крові в ньому — 7-11 секунд. Відкрив існування малого кола кровообігу іспанський лікар і теолог Мігель Сервет.

Венозна, бідна на кисень, кров потрапляє у праву частину серця. Скорочуючись, правий шлуночок, викидає її в легеневу артерію. Двома гілками, на які ділиться легенева артерія, ця кров тече до легень. Там гілки легеневої артерії, розділяючись на дедалі дрібніші артерії, переходить у капіляри, що густо обплітають численні легеневі пухирці, у яких є повітря. Коли кров тече легеневими капілярами, до неї надходить кисень. Одночасно вуглекислий газ із крові переходить у повітря, що заповнює легені, тобто в капілярах легень венозна кров стає збагаченою на кисень — артеріальною. Потім вона збирається у вени, які, зливаючись одна з одною, утворюють чотири легеневі вени, які впадають у ліве передсердя.

Мале коло кровообігу починається легеневим стовбуром, що відходить від правого шлуночка. По ньому кров доставляється в систему легеневих капілярів. Від легень артеріальна кров відтікає по чотирьох венах, що впадає в ліве передсердя. Тут закінчується мале коло кровообігу.

Аорта (грец. αορτη)— головна артерія кровоносної системи, що виходить з лівого шлуночка серця. постачає артеріальною (збагаченою киснем) кров’ю всі тканини й органи.

Безхребетні тварини мають 2—4 аорти, сполучені між собою бічними судинними дугами. У риб, що мають 2 аорти кров від серця надходить по черевній аорті до зябер, звідки по спинній аорті та її відгалуженнях розходиться по всьому тілу. Наземні хребетні мають одну аорту. В птахів та плазунів в онтогенезі зберігається лише права дуга аорти) у ссавців та земноводних лише ліва. Аорта розгалужується й утворює артерії, що постачають кров'ю всі органи тіла, крім легень.

У людини аорта починається від лівого шлуночка серця, при виході з серця колбоподібно розширюється — в цьому місці аорта має клапани півмісячної форми, що перешкоджають поверненню виштовхнутої крові до серця. Від серця аорта піднімається вгору (висхідна аорти), після чого загинається дугоподібно назад (дуга арти) і на рівні 4-го грудного хребця переходить у низхідну аорти (грудна, а нижче діафрагми — черевна аорти). На рівні 4—5-го поперекового хребця низхідна аорта розділяється на праву та ліву загальні клубові артерії, які переходять у стегнові. Від дуги аорти відходять безіменна, ліва загальна сонна та ліва підключична артерії; від грудної аорти — міжреберні та інні артерії; від черевної аорти — черевна, брижові, ниркові та інші артерії.

Втрата еластичності аорти є причиною виникнення атеросклерозу, що веде до хвороб серця

69------------

70) Особливості кровообігу плода. З другого місяця внутрішньоутробного

розвитку у плода встановлюється плацентарний кровообіг, який зберігається до моменту

народження дитини.

Від плаценти до плода йде пупкова вена, а від плода до плаценти – дві пупкові

артерії. Ці судини об'єднуються в пупковому канатику, який тягнеться від пупкового

отвору плода до плаценти. Довжина пупкового канатика наприкінці вагітності досягає

50...60 см.

У плода збагачення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу відбувається

в плаценті. Тканини плода постачаються змішаною кров'ю.

Артеріальна кров із плаценти по пупковій вені надходить в організм плода.

Пупкова вена підходить до печінки плода і поділяється на дві гілки. Одна з них впадає в

нижню порожнисту вену у вигляді венозної протоки, а друга впадає у ворітну вену.

Звідси кров, змішуючись з венозною кров'ю, через печінкові вени виливається в нижню

порожнисту вену. Таким чином, в нижній порожнистій вені відбувається перше змішання

артеріальної крові з венозною.

Змішана кров по нижній порожнистій вені надходить у праве передсердя. Сюди ж

по верхній порожнистій вені надходить венозна кров. У правому передсерді відбувається

друге неповне змішання крові. Із правого передсердя більш артеріальна кров через

наявний у плода овальний отвір між лівим і правим передсердями потрапляє в ліве

передсердя, звідти в лівий шлуночок і далі в аорту.

Більш венозна кров із правого передсердя скороченнями серця проштовхується в

правий шлуночок, а з нього в легеневу артерію. У плода лише незначна кількість крові по

легеневій артерії надходить до легень і повертається по чотирьох легеневих венах до

лівого передсердя. Легені у плода не функціонують. У плода легенева артерія

з'єднується з аортою широкою артеріальною протокою (боталлова протока). По цьому

легшому шляху і тече основна маса крові, яку виштовхує правий шлуночок. Відбувається

третє змішання крові. Змішана кров по судинах великого кола надходить до органів і

тканин, віддає їм кисень і поживні речовини, насичується вуглекислим газом та

продуктами обміну і по пупкових артеріях повертається до плаценти. Таким чином,

обидва шлуночки у плода нагнітають кров у велике коло кровообігу. Артеріальна кров

тече у плода лише в пупковій вені і венозній протоці. У всіх артеріях плода циркулює

змішана кров.

Зміни кровообігу, пов'язані з актом народження. З народженням дитини

плацентарний кровообіг припиняється. Перетинання пуповини порушує зв'язок плода з

материнським організмом, З першим вдихом новонародженого відбувається розширення

легень. Кров по легеневій артерії йде в легені, минаючи артеріальну (боталлову) протоку.

Протока ця втрачає своє значення і незабаром перетворюється на сполучнотканинний

тяж. Протока заростає до 6...8-го, інколи до 9... 10-го тижня життя, а овальний отвір між

передсердями до кінця першого півріччя життя. Пупкові артерії і вена після перетинання

пуповини також поступово заростають.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров