Застерігає: хай усяк це пам'ятає.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7

Ведучий.

Не за горами високими, не за морями глибокими, а біля лісу, на лузі зустрілися двоє друзів: Зайченя-хвалько та Іжачок - трудівничок. Діти, уважно послухаємо, про що вони сперечаються.

(Заходять Зайченя і їжачок).

Зайченя.Їжачок, та встигнеш ти ще ті уроки зробити, краще побігли до Лебединого озера, покупаємося, позагоряємо...

Їжачок.А таблицю множення на завтра хто буде вчити?

Зайченя.Та що там її вчити. Шість на шість — тридцять шість, сім на сім — сорок сім.

Їжачок.Завжди ти, Зайчику, поспішаєш. А тому і помиляєшся. Сім помножити на сім буде сорок дев'ять. Але ж треба на завтра ще й оповідання прочитати з цікавою назвою: «Вогонь — наш друг чи ворог?».

Зайченя.Ех ти, Їжачок! Слухай мене і будеш розумним. Навіщо нам читати. По дорозі до озера розпитаємо про це дорослих звірів і будемо знати: ворог чи друг.

Їжачок.Дорослих треба слухати, але ж і домашнє завдання треба виконувати. Ну, побігли.

(Зустрічають Їжачиху, яка несе гриби).

Їжачок.Мамо, а вогонь наш друг чи ворог?

Їжачиха(задумливо). Друг. Ось зараз я прийду додому, підсмажу гриби. Ти прийдеш і тепленькі з'їси...

Зайченя.Побігли, Їжачку! Бачиш, як просто.

(Зустрічають Козлика).

Їжачок.Козлику! Як ти гадаєш, вогонь наш друг чи ворог?

Козлик.Звичайно, друг! Взимку я натоплю піч і буду собі у теплі дивитися телевізор, ще й капусту їсти. Приходьте і ви, малюки, до мене у гості, я вам казки розповім, пригощу капустою.

Їжачок.Спитаймо ще у Білочки, їй з дерева все видно.

(Забігають за куліси.).

Ведучий.Поки наші друзі шукають Білочку, подумаємо разом, яка користь від вогню. (Діти відповідають). Так, діти. Вогонь — надійний помічник і друг людей. Це він рухає тепловози, теплоходи, допомагає людям опалювати квартири, готувати їжу, дає світло... Але коли вогонь у невмілих руках — може стати і грізним ворогом.

(За сценою крик: «Рятуйтеся! Пожежа!». Вбігає Зайчення)

Зайченя(захекавшись). Горить будиночок Білочки. Їжачок допомагає маленьким білченятам, а мені наказав викликати пожежних по телефону, а-а-а я ще не прочитав на завтра оповідання і не знаю, який номер потрібно набрати.

Ведучий.Діти, допоможемо Зайченяткові! Який номер треба набрати?

Діти.101.

Зайченя.Спасибі. (Набирає номер на іграшковому телефоні). Алло, пожежні! Негайно приїздіть сюди. Пожежа! Горимо! (Слухає відповідь по телефону). Як куди? Сюди! Ви що, не бачите? Горить! (Вішає трубку, біжить за куліси).

Ведучий(до дітей). А чи все правильно зробило Зайченятко?

Діти.Ні. Воно не назвало адреси.

Ведучий.Правильно, діти. (Набирає по телефону 101). Алло! Говорить ведучий. Пожежа у лісі. Вулиця Соснова, номер вісім. Горить білоччин будиночок біля озера Лебединого.

(На сцену вибігають двоє півнів у пожежних касках, з відрами).

Ми веселі когути, Не жаліємо води, — Гасимо пожежі.

Що з вогнем не можна грати! Будьте обережні!

(Ідуть за куліси).

Ведучий.А що треба робити, коли поблизу немає телефону?

(Діти відповідають. Виходять півні, їжачок, Зайченя).

Півень(до їжачка і Зайченяти). Молодці, друзі! Ви врятували життя маленьким білченятам. Мами їхньої не було вдома, а вони почали гратися з сірниками і не помітили, як загорівся будинок. Злякалися. Забилися у куток. Так могли і загинути. Та їжачок-молодець. Урятував їх.

Зайченя.А півники — молодці-герої: дуже швидко загасили водою вогонь. Раз, раз — тільки дим пішов.

Півень.До речі, діти, а чи все, що горить, можна гасити водою? (Не можна гасити водою електроприлади, ввімкнуті у електромережу, бензин, гас).

Зайченя.Тепер уже неодмінно прочитаю оповідання про пожежу та вивчу правила дотримання пожежної безпеки. (Підходить до дуба). їжачок, дивися, який старий дуб росте.

Їжачок.Ой, та мені про нього ж мама розповідала. (Підходять, роздивляються).

Колись цей Старий Дуб постраждав від вогнища, яке хтось з відпочиваючих забув загасити, загинула вся його родина. Так і не вдалося врятувати молодих та струнких синів дубочків. З того часу Старий Дуб не розмовляє.

Зайченя.Їжачку! Подивимося, що там у дуплі. (Дивляться). Ой, книжка. Сторінки обгорілі. (Роздивляються книжку). А ось що у ній написано: «Той, хто виразно прочитає, що написано у книжці, поверне голос Старому Дубу».

Їжачок.Читай швидше.

Зайченя.А тут деякі слова стерлися.

Ведучий.Нічого, друзі, діти нам допоможуть. (Звертається до дітей). Допоможемо прочитати, малята?

Діти.Так, допоможемо.

Ведучий.Читай, Зайченятко. А те, що не розбереш, діти нам допоможуть. Зайченя(читає).

І малятам, і звірятам

Дуже добре треба знати,

Сірники не для забави.

З ними страшно ... (пустувати).

Розігрілась праска дуже,

Що робити будеш, друже?

За гаряче не хапай,

А з розетки ... (вимикай).

Знати має учень кожний:

Щоб похід був до ладу,

Жартувать з вогнем не можна —

Ліс потрапить у ... (біду).

Вивчіть правила пожежні:

Будьте завжди обережні.

Знає хай дитина кожна:

Жартувать з вогнем ... (не можна).

Старий Дуб(басом). Спасибі тобі, Зайченятко, і тобі, Їжачок. Спасибі і вам, дорогі діти, за те, що повернули мені можливість говорити. Отже, послухайте Старого Дуба. Добру роботу ви разом зробили. Дружно і швидко вогонь загасили.

Дітям добре треба знати

Правила протипожежні,

І з вогнем не пустувати,

Бути обережним.

— Дякуємо вам, лісові мешканці, що прийшли до нас у гості. Тепер наші діти запам'ятають, що вогонь — наш друг, а у необережних руках він стає грізним ворогом.

А тепер запрошую на сцену наших маленьких артистів. Вони підготували для нас поетичні замальовки про звірів, які були необережні у поводженні з вогнем. (Виступи дітей).

КОЗЕНЯТА І ВОГОНЬ

Вогонь працював у кози у печі —

Варив їй куліш, випікав калачі.

Вона ж годувала щоранку малят:

Трійко біленьких своїх козенят.

Ось мамі уже з дому рушати пора.

Лишається в хаті сама дітвора.

—Ми будем слухняні! — синок запевни.

Куди ж це найменше спішить козеня?

Воно потихеньку взяло сірники

І вогник маленький пуска між тріски:

— Ану, як у мами моєї, гори! —

І ось уже дим потягнувсь догори...

Сердитий вогонь розходивсь, гоготить!

Сестричка з найменшим сховались умить.

А брат не злякавсь: — Один нуль один подзвоню!

Врятують пожежні нас від вогню!

Алло! Загорілася хата в Кози!

Адреса: Діброва, провулок Лози.

А номер в нас другий. Скоріше сюди!

Мерщій порятуйте од злої біди.

Спішили сусіди — Лисиця й Ведмідь,

І Заєць — відомий усім скорохід.

І мчали в машині ген-ген із гори

Пожежні умілі і мужні — бобри.

Вогонь не здавався, пручався, шипів,

Сердитий вогонь погасать не хотів —

Не дуже він любить сидіти в печі,

Варити куліш і пекти калачі.

Пожежу згасили. Живі малюки.

І каже Бобер: — Не беріть сірники!

І мовить Коза: — Пам'ятайте завжди,

Що гра із вогнем приведе до біди!

Біля скирти дві ворони

Походжали по соломі.

Походжали так неквапом,

Що померзли обом лапи.

Ох і каркнули сердито:

— Як же лапи нам зігріти?

— Є вогонь! — одна сказала.

З-під крила сірник дістала.

Хутко так об дзьоб тернула,

Ще й солому підгорнула.

А вогонь в солому — скік!

Ледве лапи їм не спік!

Дві куми отетеріли:

— Цього ми вже не хотіли!

Воду у дзьобах носили,

По соломі крильми били,

Хоч і стратили всі сили,

Та вогонь таки згасили!

Вранці аж оторопіли:

Мали крила вже не білі, —

Наші кумоньки моторні

Від пожежі стали чорні!

***

І дорослі, і діти це знають:

Наші предки в печерах жили.

Скільки люди себе пам'ятають,

Із вогнем вони дружбу вели.

Із вогнем, що у люту негоду

Біля вогнища всіх зігрівав,

Що людському великому роду

В холоднечу загинуть не дав.

Тож його берегли, як уміли, —

Усесильний, гарячий вогонь.

І хоч тисячі літ відшуміли,

Люди й досі шанують його.

Бо вогонь з давнини і донині

Помагає і служить людині.

***

Як смеркне в кімнаті й надворі

Електричні засвічуєм зорі.

Ми щоденно у піч і на плити

Ставим їжу для себе варити.

А в печі велетенській — у домні

Плавлять сталь сталевари невтомні.

Ще вогонь свіжий хліб випікає

І від холоду нас захищає.

Його силу ні з чим не зрівняти:

Зореліт може в космос підняти!

***

Стала, діти, людина стосила

Відтоді, як вогонь приручила!

Але й іншим буває вогонь —

Злим, як змій, і жорстоким, як ворог.

Не зігріє він ваших долонь,

Може все спопелити на порох.

Будьте ж, діти, з вогнем обережні,

Вивчіть правила протипожежні!

***

Для розваги і для гри

Сірників ти не бери,

Бо з вогнем погані жарти —

Жартувати з ним не варто!

Не розпалюй сам багаття

Ані в лісі, ані в хаті.

Легко вогник запалить,

Та не просто загасить.

З грубки жару не беріть —

Жар в собі вогонь таїть:

Хоч малесенька жарина —

Для пожежі все ж причина.

Телевізор, плитку, праску

Умикати нам не слід.

Пам'ятайте це, будь ласка.

Бо від цього стільки бід!

Пам'ятайте кожен з вас:

Де бензин, мастило, гас,

Там вогонь не підпускай —

Спалахне усе і край!

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры