Індекс штрейфа = щільність / вміст цукру / бал йод крохмального тесту

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Шкідники

· Навесні, у безлистому стані проводять обприскування мінеральною олією (Препарат 30В,Треол, Еко ойл спрей) з додаванням ПАР (2% Олемікс 84 к.е.).

· На початку набухання бруньок (зелений конус) та у фазі обособлення бутонів, при температурі 8-12 ⁰С проводять обприскування від букарки та яблуневого квіткоїда застосовуючи препарати: Актара 25 WG (0,14 кг /га), Енжіо 274 SC (0,18 л/га), Золон 35 EC (1,8-2,6 л/га), Каліпсо 480 SC (0,25 л/га).

· Перед цвітінням (рожевий бутон) проводять наступне обприскування. Часто препаратом, який має широкий спектр дії: Золон 35 EC (1,8-2,6 л/га), Базудин 25 EC (2,25 л/га), Актара, Каліпсо 480 SC (0,25 л/га). При виявленні кліщів застосовують акарицид Масай (0,6 л/га).

· При виявленні інтенсиного розвитку шкідників під час цвітіння можна використати інсектициди Каліпсо 480 SC (0,25 л/га) чи Маврік (0,4 л/га).

· Після цвітіння, у фазі розвитку зав'язі до червневого опадання – найчастіше проводять обприскування від кліщів. Найефективнішою, здатною знищувати всі стадії розвитку шкідника є суміш препаратів Нізоран 050 EC (0,75 л/га) + Омайт 30 WP (1,0 кг/га).

· У середині-кінці червня проводять профілактичне обприскування препаратами: Каліпсо 480 SC (0,25 л/га), Золон 35 EC (1,8-2,6 л/га), Базудин 25 EC (2,25 л/га), Моспілан 20 SP (125 г/га) для знищення листогризучих шкідників і першого покоління яблуневої плодожерки. При виявленні кліщів застосовують акарицид Масай (0,6 л/га).

· Після червневого опадання зав'язі для знищення попелиці, листогризучих шкідників і другого покоління яблуневої плодожерки проводять 3-4 обприскування з інтервалом у 15-20 днів почергово одним з інсектицидів: Каліпсо 480 SC (0,25 л/га), Золон 35 EC (1,8-2,6 л/га), Базудин 25 EC (2,25 л/га), Моспілан 20 SP (125 г/га).

Високу ефективність при знищенні яблуневої плодожерки показали препарати Інсегар 25 WP (0,6 кг/га), Матч 050 ЕС (1 л/га) та Кораген, а також метод застосування феромонів, коли в саду створюється висока концентрація запаху самок плодожерки і самці на цьому фоні не можуть знайти самок для спарювання. При типовому перебігу погодних умов цих заходів досить для ефективного захисту саду. При високих температурах протягом літа може розвинутися третє покоління яблуневої плодожерки, кілька поколінь зеленої яблуневої попелиці, листогризучих шкідників, у кожному конкретному випадку підбираємо найефективніший препарат. Найкращим селективним препаратом для знищення попелиць є Пірімор 25 WG (0,75 кг/га) або Пірімор 50 DG (0,5 кг/га).

Хімічні методи боротьби з хворобами. Значний розвиток хвороб може погіршити якість плодів, повністю знищити товарний врожай цього року і спричинити його відсутність наступного року. Тому контроль над розвитком хвороб – важливий складовий елемент отримання якісного врожаю. Впровадження нових імунних до хвороб сортів значно полегшує це завдання. Основними хворобами яблуні, спричиненими грибковими інфекціями, є борошниста роса та парша. У жарку погоду сильного розвитку набуває борошниста роса. При низьких температурах повітря та надмірній вологості розвивається парша.

Для прогнозу розвитку парші яблуні науковцями розроблена система, яка використовує такі показники: середню добову температуру повітря та тривалість періоду коли поверхня листка мокра (табл). Використовуючи таблицю Мілса можна досить точно прогнозувати ризик розвитку парші яблуні і більш точно планувати застосування хімічних препратів. Для промислових насаджень пропонуються автоматичні метеостанції, які базуючись на алгоритмі Мілса проводять прогноз розвитку хвороби.

Найнебезпечнішою хворобою в насадженнях яблуні є бактеріальний опік – карантинна хвороба спричинена бактерією Ervinia amylovora. При виявленні вражених дерев вони підлягають негайному знищенню (спаленню), бо це захворювання не може бути подолане й призведе до їх загибелі, при цьому розмножиться і вразить інші сусідні дерева. Запобігти їй можна не проводячи обрізки у вологу погоду та обприскуючи дерева під час цвітіння мідьумісними препаратами, препаратами БлосомПротект чи Казумін.

Найбільш поширеними і шкодочинними хворобами яблуні є парша яблуні, борошниста роса яблуні, плодова гниль, європейський та чорний рак.

Основними препаратами для профілактики та знищення хвороб є: Квадріс, Стробі, Світч, Флінт Стар, Терсел, Каурітіл, Хорус 75 WG, Делан 750 SC, Мітос 300 SC, Карпене 65 WР, Каптан Плюс WР, Каптан 80 WР (Стірокап). Типова система захисту саду від хвороб складається з таких обприскувань.

• У стані спокою, перед початком розпускання бруньок – голубе обприску-вання мідними препаратами (Медян Екстра (2 л/га), Косайд (2 кг/га), Чемпіон (2 кг/га), Купроксат (5 л/га), Каурітіл (3 кг/га).
• Перед цвітінням (зелений конус, рожевий конус) – одним з препаратів: Терсел (2,5 кг/га) чи сумішшю Стробі (0,2 кг/га) + Делан (0,4 кг/га), Перелічені препарати з високою ефективністю знищують збудників парші та борошнистої роси. Після холодних зим доцільно перед цвітінням оприскати також фітостимулятором Атонік Плюс (0,2 л/га).
• Під час цвітіння - одним з препаратів: Терсел (2,5 кг/га) чи сумішшю Стробі (0,2 кг/га) + Делан (0,4 кг/га).
• У кінці цвітіння – Делан (0,6 кг/га) + Кумулюс (6 кг/га);
• У фазі розвитку зав'язі до червневого опадання – слід повторити обприскування із врахуванням чергування препарату – Стробі (0,2 кг/га) + Делан (0,4 л/га) чи Тесел (2,5 кг/га).
• У середині-кінці липня – повторити обприскування цими ж препаратами, з врахуванням їх чергування.
• З початку липня починають обприскувати сад розчином хлориду кальцію для запобігання розвитку підшкірної гіркої плямистості та підвищення щільності шкірки та м’якуша яблук. У сумі за рік необхідно внести 36 кг Са/га. Перше обприскування проводять низькою дозою – 3 кг/га CaCl₂ (27 % д.р.). З 10 денними інтервалами ці обприскування повторюють збільшуючи дозу до 7 кг/га. Всього проводять 6 обприскувань. Результати наукових досліджень свідчать, що з такою ж ефективністю можна застосувати одноразову дозу CaCl – 40-60 кг/га за 7 днів до планованого початку збору яблук.

За 3-4 тижні перед збором яблук слід провести 1-2 обприскування препара-том Топсин M 70 WP(1,5 кг/га), Бефран 25 SL (1,5 кг/га), Малахіт (1,25 кг/га) для запобігання інфікування плодів, що призводить до їх загнивання під час зберігання (рис.). За тиждень до збору плоди призначені для довготривалого зберігання обприскують одним з препаратів: Зато 50 WG (0,2 кг/га), Белліс 38 WG (0,8 кг/га) чи Світч 62,5 WG (0,75 л/га).

Високу ефективність від парші забезпечує проведення обприскування саду 5% розчином Карбаміду, відразу після закінчення збору плодів.

Поряд з традиційними препаратами існує можливість застосування малотоксичних сполук біологічного походження: Актофіт, Гаупсин, Триходермін, Карповірусин SC, Діпель 3,2 WP, Бактоспеїн 16000 WP, Бацилан, Форей та ін. за допомогою яких можна проводити боротьбу з шкідниками та хворобами яблуні.

33.Для визначення ступеня стиглості плодів застосовують кілька методів:

· йод-крохмальний тест;

· щільність м’якуша плоду;

· вміст сухих речовин у соці;

· вміст етилену в насіннєвих камерах;

Найпростішим є проведення крохмального тесту, що дозволяє в польових умовах оцінити з досить високим ступенем достовірності фазу стиглості плодів.Суть методу полягає в здатності розчину йоду при реакції з крохмалем змінювати забарвлення на синє, а при реакції з цукрами колір залишається без змін. Метод широко застосовується зокрема при зборі яблук на тривале зберігання.

Пенетрометр– це механічний прилад, за допомогою якого визначають щільність м’якушу плодів. Суть методу полягає в тому, що у недостиглих плодах щільність м’якушу є значною, і при достиганні яблук поступово знижується. Науковими дослідженнями встановлено оптимальні значення цього показника (табл.) для різних сортів, що закладаються на зберігання.

Для визначення стиглості за допомогою пенетрометра з плодів, призначених для аналізу зрізають шкірку діаметром 2-3 см і в цю ділянку втискають до обмежувача пенетрометр. При цьому на шкалі стрілка відображає в цифровому еквіваленті (кг/см²) максимальне зусилля, з яким яблуко протистоїть проникненню

Рефрактометр– це механічний або електронний прилад (див. рис.), за допомогою якого визначають вміст сухих розчинних речовин у соці плодів. Суть методу полягає в тому, що у недостиглих плодах вміст сухих розчинних речовин у соці плодів є незначним, і при достиганні яблук поступово зростає. Науковими дослідженнями встановлено оптимальні значення цього показника (табл.) для різних сортів, що закладаються на зберігання.

Для визначення стиглості за допомогою пенетрометра з плодів, призначених для аналізу витискають невелику кількість соку, який вливають у отвір для аналізу на приладі – на дисплеї відразу відо-бражається концентрація сухих речовин (у % Brix).

Мінімальний вміст цукру в яблуках, які реалізуються в торговій мережі 10,5 % brix.

Індекс Штрейфа– це цифрове вираження фізичного стану стиглості яблука. Для обчислення індекса Штрейфа потрібно мати результати йод-крохмального тесту (бал), показник щільності та вмісту сухих речовин у яблуці. Індекс розраховується за формулою:

Розрахувавши індекс та скориставшись довідковою таблицею можна визначити отптимальні терміни для збору яблук, при яких плоди будуть зберігатися у сховищі найдовше.

36. Щільність,кг/см²

41. Індивідуальний метод застосовують у садах з малооб'ємними кронами до 2-2,2 м заввишки та у молодих насадженнях з невеликими розмірами дерев, що вступають у плодоношення. Ро­бітник збирає плоди з усього дерева, стоячи на землі, і наповнює ними тару. Індивідуальний метод є основним при збиранні врожаю ягідних культур. Для контролю за повнотою знімання плодів за збирачем закріплюється певна кількість рядів рослин. Винос пло­дів та їх облік здійснюється індивідуально.

Груповий метод застосовують здебільшого у пальметних та інших типах садів із щільним розміщенням дерев у ряду висотою З—3,5 м. Група складається з 5—6 робітників, 2 з яких збирають плоди з одного боку ряду, 2 — з іншого, а решта відбирає від зби­рачів заповнені відра чи кошики, перекладає плоди в транспорт­ну тару і подає збирачам порожню плодозбиральну тару. При зби­ранні робітники користуються садовими столами і підставками 1—1,5 м заввишки.

Поярусний метод впроваджують у садах, де дерева мають висоту понад 3,5 м. Функції робітників розмежовані відповідно до ярусів крони: 2 робітники збирають плоди з нижнього ярусу, сто­ячи на землі, 2 — з середнього, а 2 — з верхнього; обслуговують їх 2—3 підсобних робітники, які забирають плоди і заповнюють ними тару та подають порожні відра та кошики. При цьому зби­рачі використовують драбини висотою 2,5—3,5 м, а при необ­хідності і вищі. Якщо для збирання застосовують платформи, то залежно від їх конструкцій кількість робітників може досягати 10—12.

Парний метод застосовують при збиранні плодів з невеликих дерев у пальметних шпалерно-карликових садах, коли два робіт­ники одночасно знімають плоди з усієї крони, знаходячись по різні боки ряду, і викладають їх у тару. При збиранні врожаю за цими методами спочатку в сад за­возять драбини, тару, пакувальний матеріал в кількості, необхід­ній для одноденної роботи. Ящики на піддонах або контейнери роз­вантажують на міжквартальних дорогах, а потім навантажувачем розвозять по рядах, враховуючи урожайність дерев. Крім того, їх можна відразу розвозити по міжряддях вздовж рядів. Заповнену тару ставлять у рядах в проміжках між деревами для зручності під'їзду вантажних засобів і вивезення продукції. Такі методи ор­ганізації збирання врожаю мають ряд недоліків — у садах з вузь­кими міжряддями утруднюється вивезення заповненої тари, при багаторазових навантаженнях і розвантаженнях псується тара, знижується якість плодів, особливо внаслідок їх несвоєчасного вивезення. Робітники втрачають багато часу на доставлення тари до місць збирання плодів. Ці недоліки значною мірою усуваються при потоковому методі збирання.

Потокове (бригадне) збирання врожаю поєднує прийоми збирання, навантажувально-розвантажувальних робіт і транспор­тування. Збирання плодів проводить бригада з 24-32 робітників, за якою закріплено 2-3 відповідно обладнаних збирально-транс­портних причепи, контейнеровози та 1-2 платформи для зби­рання плодів або переобладнані у плодозбиральні платформи при­чепи 2 ПТС-4, 2 ПТС-6. Якщо платформ немає, використовують необхідну кількість садових драбин. Найбільш поширеною є практика формування для збору яблук «потягів» - колитрактор тягне за собою 6-8 окремих візків з одним контенером на ньому

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры