Низька ефективність прорідження

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Плодові утворення розташовані в нижній і середній частині крони, затінені, сила росту дерев помірна.

Плодові утворення розташовані в добре освітлених частинах крони - на верхівках і по периферії крони.

При поганому і нерівномірному забезпеченні рослин вологою і азотом.

Дерева мають значну силу росту (25-45 см в рік) і не мають ознак дефіциту елементів мінерального живлення

Коренева система слабка або пошкоджена шкідниками або морозом.

На сортах, що пізно вступають у пору плодоношення.

При великій кількості квітів і після високого урожаю в минулому році.

При малій кількості квітів і зав’язі.

Коли гілки ростуть більш вертикально.

Коли гілки ростуть горизонтально.

При застосуванні на самозапильних сортах і поганому рівні запилення.

На перехреснозапильних сортах при високій ефективності запилення комахами.

Коли зав’язується велика кількість плодів на сортах, що легко проріджувати – Голден Делішес.

При легкому пошкодженні гілок і плодових утворень морозом.

На сортах, схильних до інтенсивного червневого опадання зав’язі

У сортів з різко вираженою періодичністю плодоношення у маловрожайний рік.

Зав’язь розміщена в групах по 3-6 штук.

Зав’язь розміщена поодиноко.

Період цвітіння короткий і обприскування застосовуються під час цвітіння.

При інтенсивному розвитку зав’язі – коли вона швидко збільшується в розмірі.

Високі температури повітря і висока вологість під час і після цвітіння.

Низька вологість повітря призводить до різкого висихання препарату на рослинах і зменшує інтенсивність його вбирання.

Квітки і молоде листя пошкоджене морозом перед або після обприскування засобами хімічного прорідження.

При низьких температурах повітря після цвітіння.

При умовах, коли листя інтенсивно вбирає препарат.

Внутрішня продукція етилену в рослині низька.

Коли випадає дощ до або після проведення обприскування.

Мала кількість квітів і велика кількість листя.

Тривалих періодах хмарності, коли інтенсивність фотосинтезу низька.

При сприятливих для інтенсивного росту і розвитку дерев умовах, коли рослини не відчувають ніяких стресів.

26. Для утримання дерева в межах відведеного йому простору, після закінчення формування крони, застосовують спосіб обрізки „на ікло”. Суть способу полягає у щорічному обрізанні однорічного приросту на верхівці провідника і на кінцях скелетних гілок на одну бруньку. При такій обрізці до осені знову виростає однорічний пагін, який наступного року знову буде зрізаний на одну бруньку і цикл повторюється, при цьому дерево не збільшується у розмірі.

27. Правила обрізки плодоносних дерев (з 5-6 року):

1. Видалити великі скелетні гілки, що загущують крону, поламані і хворі;

2. Видалити конкуренти провідника;

3. видалити дві найстарші гілки;

4. Видалити всі гілки що ростуть вертикально вгору і звисають вниз;

5.Збалансувати дерево і прорідити плодухи

44. Раціональне удобрення садів. Планування раціональної системи удобрення слід починати з проведення повного хімічного аналізу ґрунту, який дозволяє визначити його родючість, реакцію ґрунтового середовища (рН) та наявність основних елементів мінерального живлення (N, P, K, Ca, Mg, Mn, Zn, Fe) в листі (табл). За результатами цих аналізів встановлюють оптимальні дози добрив, для цього слід залучати фахівців (консультантів).

Вміст елементів мінерального живлення у листі яблуні, % від сухої маси

Рівень

N

P

K

Ca

Mg

Високий

2,8

0,3

1,6

2,0

0,35

Оптимальний

2,5

0,24

1,35

1,65

0,275

Низький

2,2

0,18

1,1

1,3

0,2

Важливим чинником є реакція ґрунтового середовища рН. Оптимальні значення якого для яблуні становлять 6,2-6,7. Відомо, що яблуня може рости і при нижчих його значеннях. Але найефективніше використовують з ґрунту поживні елементи лише ті дерева, що ростуть на ґрунтах з оптимальним значенням рН.

На ґрунтах дуже кислих, рН< 5,0 – уповільнюється розвиток кореневої системи, істотно зменшується вбирання з ґрунту азоту, фосфору. При низьких значеннях рН, погіршуються фізичні властивості самого ґрунту – зменшується здатність до накопичення Ca, Mg, K та інших мікроелементів.

На лужних ґрунтах, рН >7,0 – у дерев наступає різке зменшення вбирання з ґрунту мікроелементів Fe, Zn, Mn, а також фосфору і калію. Тому не тільки вміст у ґрунті елементів мінерального живлення, а і його кислотність вирішують питання оптимального забезпечення росту, розвитку і плодоношення яблуні.

У випадку нижчого від оптимального рівня рН, слід знизити його кислотність (тобто, підняти значення рН) проведенням вапнування. Дози вапна, необхідні для відновлення оптимального рН ґрунту визначаються одночасно з розрахунком доз мінеральних добрив. При низькому і середньому вмісті Mg в ґрунті слід застосовувати магнієве вапно (доломіт).

Дози вапняних добрив, що застосовуються одноразово перед закладанням саду становлять 500-1500 кг/га. Максимальні дози вапняних добрив, що застосовуються одноразово перед закладанням саду - 3,5 т/га.

Удобрення саду в наступні роки.Вимогливість інтенсивних насаджень яблуні, на карликових підщепах зокрема, до елементів живлення висока. Дорослий сад виносить з гектара щороку близько 50-80 кг азоту, 15-25 кг фосфору, 50-80 кг калію, 40 кг кальцію і 5 кг магнію. Таку кількість слід у грунт вносити щорічно. На практиці ж вносять більші дози, оскільки частина добрив вимивається дощами і поглинається травою, це стосується азоту, кальцію, магнію. Фосфор і калій з ґрунту не вимиваються, однак дози вносять теж дещо більші – краще щоб у ґрунті ці складники акумулювалися про запас, ніж вичерпувалися. Не варто вносити дуже високі дози мінеральних добрив, оскільки грунт дуже легко засолити, а відновити його родючість складно.

Після внесення повної дози фосфорних і калійних добрив перед закладанням саду (250-350 кг д.р./га) застосовувати ці добрива не потрібно протягом трьох –чотирьох років росту дерев.

Починаючи з четвертої вегетації проводять удобрення саду калієм – 80-140 кг д.р./га. Розкидають добрива по всій площі саду восени. Удобрення фосфором слід проводити тільки у випадку якщо результати хімічного аналізу ґрунту покажуть низький вміст цього складника.

Азотні добрива слід вносити щороку. В першу вегетацію (після садіння) їх вносять весною – 60-80 кг д.р./га азоту, в два-чотири прийоми (по 20 кг д.р./га N). Перше при довжині приросту 10-15 см, далі через 2-3 тижні. Останнє підживлення азотом проводять у середині липня.

Починаючи з другого року росту удобрення азотом проводять в один прийом, вносячи щорічно навесні до початку вегетації 80-120 кг д.р./га N.

43. Під час проведення операцій в саду слід максимально застосовувати механічні та біологічні методизапобігання розвитку хвороб і шкідників. Для цього необхідно:

· збирати і знищувати зимуючі гнізда листогризучих шкідників, зривати і знищувати муміфіковані плоди;

· вирізати і дезинфікувати рани на штамбах, гілках;

· вирізати пагони і плодові утворення вражені борошнистою росою;

· вивішувати феромонні пастки для знищення яблуневої плодожерки;

· застосовувати вірусні й біологічні препарати для знищення яблуневої плодожерки.

Іншим напрямом обмеження кількості шкідників є приваблення корисних комах і тварин:заселення в садах хижих кліщів; охорона існуючих гнізд лисиць та ласиць; встановлення в саду шпаківень, для приваблення птахів.

Технологія обприскування саду.Для обприскування садів застосовують спеціальні садові оприскувачі з надбудованими вежами і додатковим розподілом повітря (рис.). Об'єм бака для робочої суміші повинен мати об'єм 1000-3000 л, для мінімалізації часу простоїв, необхідного на проведення заправок. Потужність вентилятора типового оприскувача повинна становити 30-60 тис. м³/год. повітря. Ультрамалооб¢ємні оприскувачі, з направляючими рукавами мають нижчу потужність повітряного струменя – 14-18 тис.м³/год. Витрата води при обприскуванні саду залежить від розміру дерев і можливостей оприскувача. При великому розмірі дерев витрата води - 1500 л/га, при веретеноподібних кронах – 500 л/га, суперверетеноподібному формуванні крон – 350 л/га. Застосовуючи ультрамалооб’ємні оприскувачі витрату води можна зменшити до 150-200 л/га.

Рух агрегату (трактора і оприскувача) слід організовувати так, щоб він рухався через міжряддя, бо в сучасних садах жоден трактор з оприскувачем не зможе розвернутися і в'їхати в сусіднє міжряддя.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману