Смерть велосипедиста»), а також перші фільми Фернана Гомеса як

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

«Смерть велосипедиста»), а також перші фільми Фернана Гомеса як

режисера «Життя навколо» і «Життя попереду»

Луїс Бунюель(1900–1983) навчався в єзуїтському коледжі в Сара-

госі (1907–1915), з 1917 — в студентській резиденції в Мадриді. Буню-

ель народився і виріс в країні суворої моралі і суворих принципів та

заборон. Скоріш за все ця обставина й викликала реакцію протесту

проти моралі та заборон.

Як чимало інших іспанських інтелігентів його покоління, Бунюель

гостро відчував мертвотний застій життя і з нетерпінням чекав очи-

щувальної бурі, яка знищила б насамперед католицьку церкву та релі-

гійну мораль. Оскільки церква в Іспанії присвоїла собі право говорити

від імені добра, розуму, краси і справедливості, прагнення до свободи

в молодих іспанців нерідко поєднувалось зі своєрідним «сатанізмом»,

схилянням перед руйнівними, смертоносними началами, перед тем-

ними, ірраціональними силами інстинкту. В естетичній царині такий

умонастрій породжував смак до примхливого, безформного, гротес-

кного і потворного в поєднанні з очікуванням поетичних проблисків

чогось ірреального, чудесного. Такі естетичні схильності знаходили

для себе ґрунт і в традиціях національної іспанської культури, включа-

ючи релігійний живопис і скульптуру бароко, твори Кальдерона, Ель

Греко і Гойї

На схилі літ у фільмі «Привид свободи» він іронізував над поняттям

свободи і таку іронію могла собі дозволити тільки людина, яка бага-

то років разом з іншими сюрреалістами хотіла досягти радикальних

змін у мистецтві та дійсності. Знищити стабільність, відкинути будь-

які табу, відкрити світ нефальшивих почуттів і нічим не зіпсованого

пізнання. Звільнення ірраціональних сил — сну, марення — мало в ре-

зультаті викликати суспільний переворот, який знищив би диктатуру

гіпокризії, релігійного примусу та міщанських звичаїв.

гіпокризії, релігійного примусу та міщанських звичаїв.

У 1924–1927 роках Бунюель у Парижі бере участь у французько-

му авангарді, працює асистентом у Жана Епштейна. В кіно, цьому но-

вому мистецтві, не обтяженому старими канонами і традиціями, він

бачив чудовий засіб, який дозволив би показати зворотний бік світу,

що рівнозначно, на його думку, руйнуванню реальності і звільненню

людини. «В Парижі середини 1920-х років,— писав Віктор Божович,—

неясні, хоча й всеохопні устремління 25-річного Бунюеля перетвори-

лися у стійкі переконання, доторкнувшись до теорії і практики сюр-

реалістів. Бунтарство, атеїзм, ірраціоналізм, орієнтація на під-

свідомі потяги, еротика і жорстокість (...) — всі ці програмні

вимоги сюрреалізму виявились близькими і зрозумілими моло-

дому іспанцеві»4. Бунюель реалізував два сюрреалістичні маніфести — «Ан-

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте