Схема недержавного пенсійного страхування сільськогосподарських товаровиробників

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

При цьому доцільно встановити мінімальну й максимальну межу внеску, з якої здійснюватиметься зустрічне державне фінансування. Мінімальний розмір внеску може бути на рівні 12,5% від мінімальної заробітної плати, а максимальний — 50% мінімальної заробітної плати, яка визначена чинним законодавством на відповідний період. Ефективність будь-якої пенсійної системи визначається за багатьма показниками, серед яких велике значення відіграє коефіцієнт заміщення (тобто розмір пенсії у відсотках до розміру заробітної плати (доходу). Тому необхідність мінімального розміру внеску випливає з бажання забезпечити в майбутньому розмір пенсії на відповідному рівні. У розвинутих країнах світу орієнтовний коефіцієнт заміщення становить 60-70%¹. Якщо врахувати, що держава гарантує за наявності п´яти років стажу пенсію в розмірі близько 20% середньої заробітної плати, то для того, щоб у сумі з базовою частиною розмір пенсії становив 70% заробітної плати на користь працівника, необхідно регулярно вносити внески в розмірі від 12 до 14% заробітної плати (доходу). Тому, виходячи з цього, пропонується встановити мінімальний розмір внеску до НПФ на рівні 12,5% мінімальної заробітної плати, затвердженої законодавчо на відповідний період. Переконані, що основні умови організації такої фінансової підтримки з боку держави повинні обов´язково бути закріплені законодавчо.

Для недопущення махінацій з державними коштами в законодавстві мають бути передбачені наступні умови:

• у разі дострокового виходу учасника фонду, він має право лише на ті внески, які зробив сам. Державні кошти за цієї ж умови можуть бути або повернені державі, або перерозподілені між учасниками фонду;
• у разі переведення коштів учасника фонду в інший фонд, страхову компанію чи банк учасник також може розраховувати лише на суму своїх внесків і накопичений на них інвестиційний дохід.

Основними джерелами зустрічного державного фінансування можуть бути такі:

1. Пряме фінансування з державного бюджету. Наприклад, частину коштів, яка виділяється на фінансову підтримку сільського господарства шляхом дотацій на одиницю виробленої продукції, можна спрямувати на персоніфікований рахунок окремо взятого сільськогосподарського товаровиробника. Більшість продукції сільського господарства виробляється в особистих селянських господарствах, але основна частина коштів із державного бюджету спрямовується в сільськогосподарські підприємства. Тому слід спрямувати частину цих коштів саме на зустрічне державне пенсійне страхування тим членам ОСГ, які бажають взяти участь у даній програмі. Такі бюджетні видатки будуть економічно ефективні з наступних поглядів:

• по-перше, вони спрямовуватимуться на довгострокову перспективу стабілізації соціально-економічного становища в аграрному секторі економіки, що позитивно позначиться на бюджеті Пенсійного фонду України через 15-20 років, оскільки значна частина пенсіонерів обслуговуватиметься з недержавного пенсійного страхування;
• по-друге, ці кошти шляхом інвестування спрямовуватимуться на розвиток економіки. Тобто кошти з державного бюджету не проїдатимуться, а будуть зорієнтовані як інвестиції в національну економіку, зокрема аграрний сектор;
• по-третє, така державна підтримка аграрного сектору не суперечить вимогам Світової організації торгівлі. А отже, вона не буде враховуватися в загальних витратах на підтримку сільського господарства згідно з вимогами СОТ, що дасть змогу уряду спрямувати більше коштів з державного бюджету на підтримку сільського сектора.

2. Частину коштів держава також може внести у вигляді цінних паперів державних підприємств, державних облігацій.

У цілому, охоплення сільського населення зустрічним недержавним пенсійним страхуванням, а також розмір залучених фінансових ресурсів у рамках даної системи, знаходитимуться у прямій залежності від наступних показників: ступеня інформованості сільського населення; масштабності й активності агентської мережі; соціально-економічного стану того чи іншого району або області; фінансового стимулювання накопичувального процесу громадянами та іншими структурами (державою, міністерствами, відомствами, роботодавцями тощо).

Запропоновані фінансові відносини між державою і сільськогосподарським товаровиробником, на нашу думку, не лише стимулюватимуть відкриття іменних пенсійних рахунків сільським населенням, але й дадуть можливість державі перейти від разової матеріальної підтримки пенсіонерів до створення стабільної довгострокової системи пенсійного забезпечення, змінити психологію утримувача і сфокусувати свідомість людей на необхідності завчасно потурбуватися про майбутній матеріальний добробут.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману