Пакувальна лінія «Дельта тунель»

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 13Следующая ⇒

Пакувальний напівавтомат «Дельта-Т» призначений для пакування в термоусадочну плівку окремих предметів або їх груп (ПЕТ-пляшки, склотара, лікеро-горілчані вироби, кофе в банках, виробів із деревини й пінопластичних матеріалів тощо). Установка і підготовка виробів до усадки (обгортання плівкою, запаювання і відрізування плівки) виконуються на спеціальному укладальнику.

Кожний попередній пакет із виробом підштовхує наступний ізукладальника-штовхача на транспортер, на якому при проходженні через термотунель відбувається усадка плівки і надійне обтягування плівкою виробу.

Пакувальний напівавтомат дозволяє значно прискорити процес пакування, виключити ручне обгортання товару плівкою, економити до 30% плівки.

Лінія комплектується блоком регулювання швидкості транспортера термотунеля з пневматичним управлінням укладальника-штовхача.

Термотунель може бути укомплектованим замість укладальника-штовхача пристроєм для кутового різання та розмотування плівки.

Лінії для індивідуального й групового пакування в термоусадочну плівку випускаються з різними варіантами управління: механічним, напівавтоматичним і автоматичним.

При використанні напівавтоматичного або автоматичного варіантів необхідне магіст­ральне повітря 6-8 атм., або наявність аналогічного компресора.

Технічні характеристики

Пристрій для кутового різання і розмотування плівки, призначений

Для пакування у «напіврукавну» плівку

Він може використовуватися самостійно або спільно з термотунеле м. При такому способі пакування виріб обтягується плівкою з усіх сторін.

Технічні характеристики

Вартість і призначення устаткування

Маркетинг та збут продукції

Маркетингові дослідження

Україна, як і інші республіки колишнього СРСР, пережила неймовірний спад у виробництві й споживанні після 1991 року. Спад торкнувся практично усіх галузей, в тому числі й харчової промисловості. Нинішній рівень споживання напоїв фахівці оцінюють у 9 літрів на людину в рік. Ця цифра непорівнянна з показниками розвинених європейських і світових держав. Одначе ця цифра не так однозначна і, щоб зрозуміти це, необхідно проаналізувати декілька діаграм.

Діаграма 1 демонструє динаміку споживання безалкогольних напоїв в Україні за 1985-1999 роки (в розрахунку на душу населення). Аналізуючи цю діаграму, можна зробити ряд висновків.

По-перше, проведена раніше оцінка споживання у 9 літрів відноситься винятково до безалкогольних солодкогазованих напоїв (без мінеральної води). Загальне споживання наближається до позначки 20 літрів на людину в рік.

По-друге, у 1999 році до мінімуму скоротився розрив (і ця тенденція зберігається до цих пір) між споживанням солодкогазованої і мінеральної води. Це можна назвати головною особливістю сьогоднішнього українського ринку, оскільки такі тенденції не були характерні для радянського ринку. Головна причина цього казусу полягає в тому, що собівартість української мінеральної води мінімальна, а позиціонується вона в тій же ціновій групі, що і солодкогазовані напої, вступивши з ними в пряму конкуренцію. Ця обставина дозволяє «мінеральному» ринку України розвиватися більш динамічно, і, разом з тим, гальмує розвиток ринку солодкої газованої води. Нині споживання мінеральної води досягло «застійного» рівня 1985 року і наближається до абсолютного піку 1990 року.

	Виробництво безалкогольних напоїв в Україні на душу населення, літрів

Діаграма 1

Що стосується ринку солодкої води, то найближчим орієнтиром для нього швидше за все буде число 19,1 млн. дал., яке віддзеркалює споживання в 1985 році. Справа в тому, що ринок наступних п’яти років був пов’язаний з тим, в СРСР в широкому продажу з’явилися імпортні безалкогольні напої, що, з урахуванням внутрішнього виробництва, призвело до різкого (більше ніж в півтора рази) збільшення споживання.

Національні гіганти в цей час були більше зацікавлені в зростанні пивного виробництва (яке передбачало більші прибутки в короткі терміни) і значно менше звертали увагу на безалкогольну продукцію.

Після 1996 року карколомний стрибок (майже у три рази) здійснило споживання мінеральної води, що і не дивно, адже і собівартість, і ціна, і привабливість мінералки виявились такими, що український споживач спішно включив її у свій продовольчий набір. І якщо виробництво мінералки вимагало мінімуму технологічних витрат, то виробництво солодкогазованої води високої якості (тобто конкурентоспроможної, що має шанси надовго закріпитися на ринку) вимагало довготермінових інвестицій.

За останні п’ять років інвестиції в галузь прийшли, і не малі, одначе, ринок солодкої води продовжував стагнувати. Для того, щоб споживання зросло на 40 % знадобилось чотири роки, і це при тому, що кожний рік можна було очікувати вибухового зростання споживання десь на 60-70%.

Складається таке враження що українські виробники солодкої газованої води просто не вірять у вітчизняного споживача. Невипадково, зростання виробництва поки що проходило за рахунок витиснення імпорту (7,3 млн. дал. в 1996 році), повільного скорочення частки «Кока-коли» на ринку (на що менеджери останньої, очевидно, дивляться поміж пальців, маючи у своєму розпорядженні й фантастичні виробничі потужності й величезні в Україні рекламні ресурси).

Подібна недовіра приводить то того, що українці дійсно переорієнтовуються на інші напої. Наприклад, у містах головним напоєм стала кава, а частка кави й чаю (31 %) переважає частку всіх гігантів безалкогольного ринку – газованої мінеральної води і соку разом узятих (29 %). В цьому можна впевнитися з діаграми 2.

На цій діаграмі молоко ми можемо сміливо винести за дужки – на його частку навряд чи буде претендувати будь-який інший товар, а ось кофейно-чайний сегмент ринку розвивається у нас явно за рахунок частки солодкогазованих напоїв. Приклад кави у зв’язку з цим дуже показовий, оскільки, якщо чай традиційно був для людей Радянського Союзу «національним напоєм», то спалах популярності кави, особливо у містах, пов’язаний з активним просуванням цього товару на наш ринок. Що торкається виробників солодкогазованої продукції, то вони, без сумніву, повинні активно збільшувати свою присутність на ринку.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров