Властивості серцевого м'яза.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 10Следующая ⇒

1. Скоротливість. Серцевий м'яз підлягає дії закону “Все або нічого”, тобто м'язові волокна серця при пороговій силі подразника скорочується максимально, а при підпороговій не скорочуються.

2. Збудливість. Змінюється під час скорочення серцевого м’яза, коли вона знижується до 0, це називається періодом абсолютної рефрактерності, коли збудливість починає відновлюватись і наростати – період відносної рефрактерності. Потім настає фаза, коли Рефрактерність збільшується за норму – фаза екзальтації. Якщо нанести подразнення під фази абсолютної рефрактерності, то ми не отримаємо позачергового скорочення м’яза.

3. Провідність. По міокарду імпульси розповсюджуються 0,8-0,9 м/ с., по провідній системі – 2,5-4 м/ с.

4. Автоматизм серцевого м'яза – це здатність органа скорочуватись за рахунок імпульсів, які зароджуються в ньому самостійно. Провідна система являє собою сукупність вузлів м'язового походження, які дещо відрізняються від будови м'язової тканини, а саме – в них більше глікогену. Перший вузол – синуснопередсердний вузол, другий – атріовентрикулярний, третій – пучок Гісса. І вузол знаходиться між правим передсердям і устям порожнистих вен – називається синусний вузол або Кис-Флекка. Він забезпечує автоматизм серцевого м'яза, являється водієм ритму серця, забезпечує послідовну роботу передсердь і шлуночків. ІІ вузол – атріовентрикулярний – розміщений на атріовентрикулярній перетинці. ІІІ вузол – пучок Гісса – розташований на перегородці між шлуночками і передсердями. Він розгалужується на 2 ніжки, які йдуть по внутрішній поверхні шлуночків, а в кінці розгалужуються на волокна Пуркін’є, які контактують з міокардом.

Біоструми серця.

В стані спокою під час діастоли внутрішня сторона мембрани м'язових волокон заряджена “-“, а зовнішня – “+”. Це і є біострум спокою. Коли серцевий м'яз отримує імпульс мембрани м'язових волокон перезаряджаються за рахунок K-Na насосу і виникає біострум дії. Цей біострум поширюється по всьому організму у вигляді силових ліній і може бути зафіксований. Тому електрокардіографія – метод дослідження роботи серця, а електрокардіограма – графічний запис біострумів серця. Біоструми прийнято знімати методом 3-х відведень: 1). Від 2-х передніх кінцівок; 2). З правої і лівої задніх кінцівок; 3). Від 2-х лівих кінцівок. Існує індивідуальне поширення біострумів.

Електрокардіограма – це крива, яка складається з зубців і пауз. За час 1-го серцевого циклу реєструється 3 зубці і 3 паузи:

– зубець Р – відповідає початку скорочення передсердь;

– зубець QRS – відповідає початку скорочення шлуночків;

– пауза α – відповідає проходженню імпульсу від передсердь до шлуночків;

– пауза β – це повне скорочення шлуночків;

– зубець Т – початок розслаблення шлуночків;

– пауза γ – загальна діастола.

Методи дослідження серцевої системи:

1. Дослідження серцевого поштовху. Серцевий поштовх це коливання грудної стінки внаслідок удару об неї серця. Може бути верхівковий або боковий. Досліджують поштовхи пальпацією ділянки грудної стінки в 5 міжребер’ї. По силі серцевих поштовхів можуть бути середні, слабкі, стукаючі.

2. Дослідження тонів серця – аускультація – це вислуховування тонів серця. Робота серця супроводжується шумами. Є 2 тони: 1) систолічний – довгий, глухий, низький, виникає від закриття стулкових клапанів і вібраційного шуму, коли шлуночків м'яз знаходиться в стані ізометричного скорочення; 2) діастолічний – короткий, високий, дзвінкий. Природа тону – закриття півмісяцевих клапанів.

3. Перкусія – вистукування грудної клітки в межах розташування серця. Є 2 методи: дігітальний (пальпація) та інструментальний (використовується плесиметр – це металева пластинка, яку розташовують в міжреберних проміжках, по ньому наносять удари перкусійним молотком. По цьому визначають межі розташування серця і різні патології та зони абсолютної і відносної тупості. Там, де серце прикрите долями легень – звук буде притуплений, а де серце прилягає до грудної стінки – зона абсолютної тупості.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману