Лекція №4 – Травлення в ротовій порожнині і в шлунку.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 10Следующая ⇒

1). Поняття про кормові та поживні речовини.

Кормові речовини – це всі ті їстівні речовини, що можуть бути включені в раціон. Вони включають поживні речовини (білки, жири, вуглеводи), мінеральні речовини, вітаміни, воду, баластні речовини (клітковина), які забезпечують моторику ШКТ.

Поживні речовини – це високомолекулярні речовини, які не можуть проникати в стінку ШКТ без попередньої обробки ферментами. Всі ферменти розщеплюють поживні речовини шляхом гідролізу, а саме приєднанням іонів ОН^-, тому ферменти називаються гідролазами. Білки розщеплюють протеолітичні ферменти, ліполітичні розщеплюють жири, амілолітичні – вуглеводи.

Методи вивчення травлення:

1. виведення протоки слинної залози назовні дозволив визначити кількісний і якісний склад слини на різні подразнення;

2. метод уявної годівлі – метод Шумонової-Симоновської;

3. метод малого ізольованого шлуночку;

4. метод Тірі-Велла – виведення сегменту кишечника назовні;

5. метод хронічних фістул.

2). Сприймання їжі різними тваринами. Жування. Секреторна діяльність слинних залоз.

У сприйманні їжі беруть участь язик, зуби, губи, лапи.

У коня дуже чутливі губи, ВРХ має сильний і довгий язик, у ДРХ чутливі губи, у м’ясоїдних – зуби, у свиней – п’ятачок.

Жування – це рефлекторний процес, який відбувається внаслідок подразнення слизової оболонки ротової порожнини кормами. Збудження проходить до довгастого мозку, а звідти по відцентровим шляхам до м’язів. Наприклад, ВРХ пережовують 1 кг трави за 8 хв.

Слиновиділення – це рефлекторний акт, який супроводжує акт жування.

Особливості слиновиділення у жуйних:

1. воно відбувається цілодобово з 3-х місячного віку;

2. слина високої лужності, рН=8-9;

3. велика кількість, яка виділяється за добу.

Значення слини для с-г тварин.

1. вона сприяє набуханню, розрихленню і зволоженню корму;

2. сприяє формуванню харчового комка;

3. травне значення за рахунок наявності в ній ферментів;

4. слина розчиняє смакові речовини і сприяє опробуванню кормів на якість, на смак;

5. слина для тварин з однокамерним шлунком сприяє травленню в кардіальній частині шлунка;

6. забезпечує травлення в передшлунках завдяки підтриманню життєдіяльності мікрофлори;

7. для новонароджених слина сприяє утворенню рихлого молочного згустку в сичузі або в шлунку;

8. захисна функція: фермент лізоцин має антибактеріальну дію.

Механізм секреції слини.

Слина секретується 3ма парами великих слинних залоз, є ще непарні. Великі мають вивідні протоки, а малі не мають і знаходяться в слизовій оболонці.

Великі:

· привушні

· підщелепові

· під’язикові.

Підщелепові та під’язикові виділяють змішаний серозно-слизовий секрет, привушні – серозний секрет із значною кількістю ферментів.

Дрібні залози виділяють слизовий секрет, який має міцин для утворення харчової грудки.

Процес слиновиділення активний і відбувається за рахунок синтезу і фільтрації. Слина складається з: 99,4% - вода; 0,6 – суха речовина.

Суха речовина: органічні речовини – білки, ферменти; неорганічні речовини – сечовина, аміак, сульфати.

рН = 7,3-8,5 (лужне) у овець до 9,0.

Секреція слини відбувається такими типами:

1. мерокриновий – гранули секрету виходять через отвори в мембрані;

2. апокриновий – гранули секрету відторгаються разом з верхівкою клітини;

3. лемокриновий – гранули виходять із частинкою мембрани клітини;

4. голокриновий – гранули відриваються разом з клітиною, клітина руйнується.

Регуляція слиновиділення.

Буває умовно-рефлекторна. Рефлекторна дуга замикається в корі головного мозку.

Безумовно-рефлекторна – безумовний подразник (їжа) подразнює рефлекторний апарат ротової порожнини, звідки по язикоглотковому нерву збудження проходить в центр слиновиділення, а звідти по симпатичним і парасимпатичним нервам збудження надходить до слинних залоз.

При подразненні парасимпатичних нервів виділяється багато лини, але рідкої; при подразненні симпатичних нервів – мало, але вона густа.

Ковтання – це складно-рефлекторний процес, який складається з серії послідовних рухів язика, щік, м’язів глотки і стравоходу.

Язик прижимає харчовий ком до твердого піднебіння і послідовними рухами переміщує його в сторону глотки. При подразненні слизової оболонки кореня язика рефлекторно скорочуються м’язи, які піднімають м’яке піднебіння, останнє закриває носоглотку і перешкоджає потраплянню кормових мас у носову порожнину. При цьому надгортанник опускається і прикриває шлях у дихальні шляхи. Гортань при піднімається, корінь язика притискає корм і спрямовує його у порожнину глотки. Акт ковтання регулюється сладно-рефлекторно. Виділяють свідому і несвідому фази. Подразнення рецепторів передньої і середньої частини язика викликає свідомий процес. А сам акт ковтання – несвідомий, який починається при подразненні слизової кореня язика. Маси, які потрапили на корінь язика можуть тільки ковтнутись. Стравохід проштовхує їжу до шлунку перистальтичними рухами. Механізм перистальтики полягає в nтому, що вище харчової грудки стравохід скорочується, а нижче – розширюється і грудка поступово потрапляє в шлунок. Цьому сприяють секрети слизових залоз стравоходу. Центр ковтання і моторики стравоходу знаходиться в довгастому мозку. Під час ковтання дихання призупиняється.

Шлунковий сік, його склад.

У функціональному розумінні слизова оболонка шлунку ділиться на зони:

· кардіальна;

· фундальна;

· пілорична.

Слизові залози виділяють слиз. У фундальній зоні розташовані слизові і головні клітини, які синтезують слиз і ферменти, а також обкладові клітини, які синтезують НСІ.

Шлунковий сік – це суміш всіх секретів вищезазначених клітин залоз (слиз, ферменти НСІ, клітини відторгнутого епітелію).

На 99,0% - вода; 0,4% - НСІ; 0,6% - суха речовина.

Суха речовина – органічні речовини (білки, ферменти); неорганічні речовини (КСІ, NaCI, НСІ).

Ферменти шлункового соку.

Протеолітичні:

1. пепсин – виділяється у неактивному стані у вигляді пепсиногену. Активується НСІ. Гідролізує білки до альтоз і пептонів.

2. желатиназа – діє на білок сполучної тканини.

3. хімозин (сичужний фермент) – переводить білок молока казеїноген у казеїн. Використовують у промисловості для виробництва сирів.

Ліполітичні:

1. ліпаза шлункова – малоактивна, діє на молочний жир.

Роль НСІ.

1. НСІ денатурує білок і робить його рихлим;

2. активує пепсиноген до пепсину; прогастрін – до гастріну;

3. НСІ забезпечує повну концентрацію іонів водню шлунку, що сприяє травним процесам;

4. бере участь в евакуації вмісту шлунка в 12-палу кишку;

5. володіє бактерицидними властивостями;

6. вимиває солі з кісток, які потрапили в шлунок.

Функції слизу:

1. слиз захищає слизову шлунка від термічних, хімічних і механічних подразників;

2. є носієм ферментів;

3. слиз запобігає само перетравленню шлункової стінки власними ферментами.

4. слиз має лужне середовище, а пепсин діє тільки в кислому.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов