Структура та зміст ліцензійного договору

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 22 из 32Следующая ⇒

1) сторони договору (визначаються сторони договору: ліцензіар - юридична або фізична особа, яка дає дозвіл на використання своїх прав; ліцензіат - юридична або фізична особа, яка отримує дозвіл на використання прав ліцензіара).

2) преамбула (вказується номер і дата видачі патенту, на основі якого здійснюється передача прав на використання; обумовлюється право власності на них ліцензіара і намір ліцензіата використати всі права по ліцензії; якщо угода базується на секреті підприємства, то підкреслюється право власності ліцензіара; якщо патент на винахід ще не отримано,

3) предмет та трактовка термінів угоди.

4) вид ліцензії (вказується вид ліцензії).

Використовують 3 види ліцензій:

проста ліцензія - ліцензія, при якій ліцезіар дозволяє ліцензіату використовувати винахід чи секрет, залишаючи за собою право продажі аналогічних ліцензій іншим фірмам і самому використовувати предмет ліцензії.

виключна ліцензія - ліцензія, при якій ліцензіар надає ліцензіату виключне право на використання винаходу чи секрету в межах обумовлених домовленостей і на певній території. Але ліцензіар має право на використання та продаж ліцензій іншим особам на інших умовах і поза визначеною територією. Даний вид ліцензій може супроводжуватися обмеженнями.

повна ліцензія - ліцензія, при якій ліцензіату надається виключне право на її використання на протязі певного терміну. На практиці продаж повної ліцензії означає продаж патенту, але ліцензіар залишає за собою титул власника патенту і може розірвати договір.

Вибір виду ліцензії залежить від об’єму ринку. На ринках невеликої ємності краще продавати виключну чи повну ліцензію. Це обумовлено тим, що наявність кількох ліцензіатів з простими ліцензіями створює підвищену конкуренцію, яка знижує ціни і в кінцевому результаті відображається на величині плати за ліцензію. Також виключну ліцензію бажано продавати на винахід з обмеженою сферою використання.

5) платежі (вказується вид ліцензійного платежу, його величина та валютно-фінансові умови, тобто валюта оплати, терміни здійснення платежів, банки, які здійснюють розрахунки, захисні оговори від валютного та фінансового ризиків).

Вартість ліцензії визначається, звичайно, наступними способами:

1. по затратах ліцензіара на розробку винаходу чи «ноу-хау» до стадії, на якій пропонується її продаж;

2. по мінімально допустимій ціні для ліцензіара;

3. по оцінці затрат покупця (ліцензіата) на розробку альтернативних рішень для досягнення тих же результатів;

4. аналогічно вартості раніше заключених ліцензійних угод на близькі по характеру винаходи і «ноу-хау».

Крім вище перечисленних способів у вартість ліцензії включають оплату додаткових послуг по взаємно узгодженим розцінкам.

Розрізняють такі форми ліцензійних платежів:

Ø одночасний (паушальний) платіж, при якому ліцензіат виплачує ліцензіару певну суму як ліцензійну винагороду; використовується у випадках передачі ліцензії при поставці обладнання, при продажі ліцензії маловідомій фірмі, при видачі ліцензії на базі секрету виробництва; може виконуватися одноразово і в кредит (50%-після підписання угоди+40%-після поставки обладнання+10%-після пуску обладнання); іноді вся паушальна сума розбивається по рокам;

Ø поступовий (роялті) платіж, при якому розмір платежу встановлюється у вигляді фіксованих ставок (в процентах) і виплачуються ліцензіатом через певні проміжки часу (щорічно, щоквартально). Вони визначаються різними способами: пропорційно вартості виробленої з використанням ліцензії продукції, з суми продаж ліцензованої продукції; як процент до ціни чи собівартості; пропорційно потужності запатентованого обладнання, об’єму спожитої сировини, вартості переробленої сировини і т.п.);

Ø участь у прибутках ліцензіара (означає відрахування на користь ліцензіата певної частини отриманого ліцензіатом прибутку; переважно ця доля коливається від 20 до 30% при виключній ліцензії і до 10% - при простій ліцензії;

Ø початковий платіж готівкою, який передбачає виплату певної суми у вигляді одноразового внеску чи по частинам на протязі обумовленого періоду після виконання певних умов (передання ліцензіаром документації, після вступлення в силу ліцензійної угоди і т.п.); використовується як доповнення до основної форми ліцензійної винагороди;

Ø передача цінних паперів (акцій, облігацій) використовується як самостійна форма платежу чи в комбінації з іншими; ліцензіар найчастіше отримує 5-20% акцій ліцензіата;

Ø передача технічної документації отримала поширення в японських компаніях і застосовується при взаємному обміні ліцензіями та в поєднанні з іншими формами ліцензійних платежів.

6) зобов’язання ліцензіара по угоді (в даному розділі перечислюються накладаємі на ліцензіара зобов’язання).

До найбільш використовуваних зобов’язань відносять такі:

1. зобов’язання по наданню технічної допомоги на протязі терміну дії угоди (визначаються об’єм, порядок і форми надання наукової та технічної допомоги);

2. відповідальність за новизну винаходу (ліцензіар надає гарантію того, що винахід не використовується іншими особами, які не мають на це права);

3. відповідальність за економічний ефект винаходу у межах, встановлених у договорі (цей ефект може визначатися шляхом вказання величини потужності, ККД та інші. предмету ліцензійної угоди);

4. відповідальність за стан передаваємих патентних прав і можливість їх використання;

5. зобов’язання по своєчасній оплаті патентних податків (в іншому випадку патент втрачає силу і ліцензіат має право розірвати договір);

6. зобов’язання по передачі всіх технологічних вдосконалень, які вносяться у винахід на протязі терміну дії ліцензійної угоди (передача може здійснюватись за певне відшкодування чи безкоштовно).

7) зобов’язання ліцензіата по угоді (в даному розділі перечислюються всі зобов’язання ліцензіата у зв’язку з використанням предмету угоди).

1. Звичайно, до зобов’язань ліцензіата відносять наступні:

2. зобов’язання по своєчасному здійсненню ліцензійних платежів (для забезпеченню платежу, ліцензіат повинен представити ліцензіару гарантію банку на обумовлений термін);

3. зобов’язання по використанню предмету ліцензійної угоди (для цього визначається дата початку виробництва продукції по ліцензії чи використання предмету ліцензії; якщо ліцензіат не дотримується термінів, то він втрачає свої права по угоді і ліцензіар має право перепродати її);

4. зобов’язання по дотриманню стандартів, передбачених технічною документацією (для забезпечення необхідних умов використання предмету ліцензії чи певної якості випускаємої продукції);

5. зобов’язання не випускати продукцію, яка б конкурувала з випускаємою по ліцензії (тому ліцензіат зобов’язаний вказувати на товарі назву фірми-ліцензіара);

6. зобов’язання по організації реклами;

7. зобов’язання по нововведення у винахід (ліцензіат не повинен вносити нововведення, переданий по ліцензії; іноді вноситься оговорка, яка дозволяє вносити зміни, при умові передачі інформації ліцензіару);

8. зобов’язання по дотриманню обмежень у відношенні виробництва ліцензуємого виробу (встановлюються обмеження щодо використання ліцензії, наприклад по потужності, сфер використання і т.п.), а також територіальних рамок дії ліцензії;

9. зобов’язання по інформуванню ліцензіара про порушення його патентних прав;

10. зобов’язання по оплаті всіх зборів, податків та інших витрат, пов’язаних з укладенням та виконанням ліцензійної угоди, з обміном валюти, переводом платежів.

8) термін та умови припинення дії ліцензійної угоди (встановлюються часові рамки дії угоди та перечислюються випадки, при виникненні яких угода втрачає силу без відшкодування збитків).

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?