Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема: Адміністративно-правові засади управління національною безпекою.Содержание книги
Поиск на нашем сайте План 1.Структурні основи управління національною безпекою; 2.Види управління нац.. безпекою та правові основи; 3.Державний кордон,як елемент нац. безпеки,правовий режим його охорони; 1 Одним з основних видів діяльності кожної держави є охорона власних інтересів від внутрішніх та зовнішніх посягань,тому така діяльність держави пов’язана з такими категоріями,як: - безпека; - національна безпека; - загрози; - тероризм; - антитерористична діяльність; Поєднання цих категорій дає можливість визначити стан захищеності держави в економічному,юридичному,військовому аспектах. Національна безпека-це стан захищеності державного суверенітету,конституційного ладу,територіальної цінності. Безпека в загальному розумінні означає стан захищеності,відсутності загроз,а також діяльність,пов’язана з встановлення таких станів. Загрози-це наміри та діяльність внутрішніх та зовнішніх сил,яка направлена на дестабілізацію суспільних відносин,залякування населення та ін.негативних наслідків.Загрози в небезпеці мають такі вектори: - зовнішній вектор-це загрози підривної діяльності,іноземних спеціальних служб. - внутрішній вектор-це дестабілізація суспільних відносин,що виходить від суб’єктів права даної держави.Це можуть бути:політ.організайії,комерційні структури,окремі особи. Ризики в національній безпеці-це ймовірність настання негативних наслідків,що направлені на підрив суверенітету,створення суспільної напруженості. Політика в галузі нац.безпеки-це систематичні заходи безпеки,економічного,політичного,військового,контр-терористичного характеру,що є диктовані загрози життєво важливих інтересів особи,суспільства. 2. Політика в галузі досягнення безпеки має декілька аспектів: 1)законодавчий-(створення нормативно-правових актів); 2)військовий-(створення спеціальних органів виконавчої влади,діяльність яких направлена на протидію загрози); 3)педагогічний-це спец.підготовка працівників органів виконавчої влади та ін.. фахівців в галузі безпеки; 4)медичні; 5)екологічні; Види управління національною безпекою-це напрями діяльності забезпечення стану захищеності від злочинних посягань.Класифікація такої діяльності за досягненими цілями,органи виконавчої влади,що здійснюють таку діяльність та значенням такої діяльності в суспільних відносинах. Класифікація видів управління національною безпекою за суб’єктами: 1) український народ — громадяни на виборах, референдумах, а також через органи державної влади й органи місцевого самоврядування висловлюють і реалізують своє бачення щодо забезпечення національної безпеки, привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ, захищають власну безпеку; 2) Верховну Раду України — в межах своїх повноважень здійснює законодавче регулювання й контроль за діяльністю органів державної влади та посадових осіб щодо здійснення ними відповідних повноважень у сфері національної безпеки; 3) Президента України як главу держави — забезпечує державну незалежність, здійснює керівництво в сферах національної безпеки й оборони; 4) Раду національної безпеки й оборони України як координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України — координує та контролює діяльність органів виконавчої влади в сферах національної безпеки й оборони; 5) Кабінет Міністрів України — вживає заходів щодо забезпечення обороноздатності, національної безпеки й боротьби зі злочинністю; 6) Конституційний Суд України — вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів у сфері національної безпеки Конституції України й дає офіційне їх тлумачення; 7) Суди загальної та спеціальної юрисдикції — здійснюють правосуддя в сфері забезпечення національної безпеки; 8) Прокуратуру України — здійснює наглядові повноваження у сфері національної безпеки; 9) Національний банк України — розробляє та здійснює емісійно-кредитну політику в інтересах національної безпеки; Спеціальні органи виконавчої влади: 1)МВС(ОВС)-це спеціальний озброєний орган виконавчої влади,який захищає стан нац.безпеки від внутрішніх загроз,розслідує злочини в сфері нац.безпеки; 2)СБУ-здійснює діяльність в галузі становлення стану безпеки держави за такими основними напрямами:контр-розвідувальна,боротьба з корупцією,розвідувальна діяльність. Характеристика діяльності СБУ: - контррозвідувальна діяльність полягає у виявленні, попередженні, припиненні розвідувальної та іншої діяльності спеціальних служб і організацій іноземних держав, а також окремих осіб, спрямованої на заподіяння шкоди безпеці України. - сутність боротьби з корупцією й організованою злочинністю становлять оперативно-розшукові заходи виявлення, попередження, припинення та розкриття шпигунства, організованої злочинності, корупції, незаконного обігу зброї і наркотичних засобів, контрабанди та інших злочинів; проведення дізнання й попереднього слідства в справах, віднесених до компетенції органів Служби безпеки України. Органи Служби безпеки України здійснюють також заходи щодо виявлення, попередження, припинення й розкриття діяльності незаконних збройних формувань, окремих осіб і громадських об'єднань, які мають за мету насильницьку зміну конституційного ладу України; розв'язують інші завдання в сфері боротьби зі злочинністю. - розвідувальна діяльність — це комплекс заходів спеціального призначення, спрямованих на інформаційно-аналітичне забезпечення ефективного вирішення органами виконавчої влади питань внутрішньої і зовнішньої діяльності, пов'язаних із національною безпекою. Джерела права,що регулюють діяльність права в національній безпеці: 1)ПУ-встановлює загальні засади,основну діяльність органів виконавчої влади щодо стану; 2)Закон України «Про службу безпеки»- закріплює основні завдання СБУ,його керівництво і повноваження органів виконавчої влади; 3)Закон України «Про РНБОУ»-визначає засади підходів і напрямів,забезпечує контроль за діяльністю органів виконавчої влади. Види управління нац..безпекою (напрями і цілі) встановлено законом України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р: 1) в політичній сфері — створення механізмів захисту прав громадян, запобігання й усунення спроб втручання у внутрішні справи України; 2) в економічній сфері — недопущення незаконного використання бюджетних коштів, контроль за експортно-імпортною діяльністю; 3) в соціальній сфері — виявлення та усунення причин, що зумовлюють різке розшарування суспільства, вжиття своєчасних заходів щодо протидії кризовим демографічним процесам; 4) у воєнній сфері — створення ефективних механізмів і проведення комплексних заходів щодо запобігання можливій агресії або воєнному конфлікту, локалізації та ліквідації їх наслідків, запобігання спробам і усунення порушень державного кордону й територіальної цілісності України; 5) в екологічній сфері — впровадження та контроль за дотриманням науково обгрунтованих нормативів природокористування й охорони довкілля, контроль за станом навколишнього природного середовища; 6) в науково-технічній сфері — вжиття комплексних заходів щодо захисту та розвитку науково-технічного потенціалу, виявлення та усунення причин науково-технологічного відставання; 7) в інформаційній сфері — вжиття комплексних заходів щодо захисту свого інформаційного простору, виявлення й усунення причин інформаційної дискримінації України тощо. 3. Державний кордон України-становить собою лінію, яка визначає межі сухопутної і водної території країни, а також повітряний простір над нею. Джерелом права,що регулює правовий стан державного кордону є-закон України «Про державний кордон України». Відповідно до цього Закону виділяють два види охорони державного кордону — політичний і санітарний. Основними завданнями охорони державного кордону є забезпечення встановленого режиму державного кордону й прикордонного режиму. Режим державного кордону — це встановлений законодавством порядок перетинання державного кордону України.
Лекція №29
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 98; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.009 с.) |