Тема: Організційно-правові засади державного управління

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 23 из 28Следующая ⇒

План.

1. Адміністративно-правова організація і мета державного управління.

2. Правові засади державного управління.

1.

Державне управління виступає базовим поняттям для здійснення будь-якої діяльності на території держви в тому числі в галузі правової забезпеченості.

Управління є особливою соціальною функцією, що виникає з потреб суспільства як самодостатньої системи й здійснюється у відповідних державних чи недержавних формах шляхом організаторської діяльності спеціально створеної для цього групи органів. Управління має також політичний характер, може розглядатися з соціального, економічного погляду.

Сутність державного управління в стислому вигляді полягає у виконанні законів та інших правових актів органів державної влади. З цього погляду виконання є основною ознакою державного управління, здійснення якого покладено на органи виконавчої влади (в широкому розумінні — на органи державного управління).

Державному управлінню притаманно те, що виконавча діяльність є його основним призначенням і складає важливу сторону характеристики змісту цього виду управління, яка органічно пов'язана зі здійсненням безпосереднього керівництва економікою, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом і, отже, водночас є розпорядчою діяльністю.

Адміністративно-правова організація управління (державне управління) полягає у виконавчій і розпорядчій діяльності системи суб'єктів, покликаних здійснювати на основі законів та інших правових актів прогнозування й координацію діяльності різних ланок цієї системи, облік і контроль за розпорядженням матеріальними та фінансовими ресурсами, кадрову роботу, застосування моральних і матеріальних стимулів, заходів дисциплінарного й адміністративного впливу.

Основними формами виконавчої та розпорядчої діяльності є:

 а) проведення матеріально-технічних і організаційних дій, що випливають із призначення того чи іншого органу;

 б) укладання адміністративних і цивільно-правових угод стосовно управлінських чи майнових інтересів конкретного органу;

в) видання в межах компетенції актів управління;

г) здійснення заходів заохочення;

ґ) застосування на основі закону примусових заходів у адміністративному порядку.

Управління та його організація мають за мету створення найсприятливіших умов для функціонування виконавчої влади, а тому вимагають чіткого врегулювання статусу суб'єктів управління та взаємовідносин у межах і поза межами цієї системи. Раціональна організація здійснення виконавчої влади повинна забезпечити правильний вибір суб'єктів управлінської діяльності, встановлювати місце й роль кожного з них і чітку взаємодію між ними, що є однією з найважливіших умов економічності й ефективності державної діяльності. За таких умов чітке закріплення нормами адміністративного права суб'єктів, що здійснюють державне управління, їх статусу є не самоціллю, а відзначає роль виконавчої влади в суспільстві, створює необхідні умови для розв'язання проблем, що виникають, нормального перебігу соціально-економічних процесів.

Елементами організації управління є:

а) органи виконавчої влади;

б) органи, що входять у організаційний механізм здійснення виконавчої влади (органи державного управління), але прямо не належать до органів виконавчої влади;

в) норми адміністративного права, за допомогою яких встановлюють статус усіх ланок управління, їх службовців, межі взаємовідносин, правову відповідальність суб'єктів.

Головною метою державного управління є створення найсприятливіших умов для формування виконавчої влади, що відповідає інтересам громадян, суспільства й держави. В межах головної мети досягаються інші, конкретніші цілі, сутність яких зводиться до встановлення принципів і форм, юридичного закріплення змісту управлінської діяльності. Сюди включають: розв'язання питань стосовно системи й структури органів управління, залежно від їх функціонального призначення; розмежування компетенції між ними; встановлення їх завдань, функцій, прав та обов'язків; урегулювання правових форм взаємодії вищих і нижчих ланок адміністративної системи; вибір оптимальних методів управлінської діяльності та форм їх реалізації.

Головне призначення органів управління — це здійснення в інтересах галузі чи сфери, її підприємств, установ і організацій функцій координації та регулювання діяльності. Відповідно до цих вимог мають формуватися системи управління.

                                              2.

Правові засади організації державного управління-цн комплекс законодавчого закріплення в переліку функції;прав і оовязків субєктів управління та регламентація іх компетенції щодо обєкта управління.

Особливості правової організації державного управління:

-полягають у наявності проблемних наукових питань при вирішенні законодавчих аспектів,компетенції субєктів державного управління,визначення їх місцяі ролі в системі управління;

-створення організаційної системи державного управління обмежується відсутністю стабільної і внутрішньої узгодженості системи законодавтсва,що необхідно для чіткого визначення організації функцій і повноважень субєктів управління;

-передбачена можливість прийняття одночасно декількох нормативно-правових актів у вигляді кодексів,що вберуть в себе регламент більшої частини адміністративно-правового регулювання в державному управлінні;

-мотив правових актів,що діють у сфері державного управління є доволі значними але при цьому відсутня якісна судова регламентація пловноавжень субєктів управління;

-повноваження практичної діяльності субєктів врегульовано низкою законів за галузевою ознакою,але не охоплені законодавства складовою статусу субєктів центральих ОВВ;

-місцеві державні адміністрації повинні мати більшу частину повноважень щодо управління підпорядкування території;

Лекція №24

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров