Податкова система і податкова політика держави .

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 19Следующая ⇒

Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, але й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів.

Податкова система – сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

Податок – обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Функції податків:

– фіскальна (централізація частини ВВП у бюджеті на загальносуспільні потреби);

– регулююча (вплив податків на різні аспекти діяльності їхніх платників);

– стимулююча (стимулювання інвестиційного процесу, прискорення темпів економічного зростання тощо);

– розподільча (перерозподіл вартості ВВП між державою, юридичними і фізичними особами).

Основні елементи податкової системи:

– суб’єкт (платник податків – юридична чи фізична особа, що сплачує податки;

– об’єкт оподаткування – кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для оподаткування, податкова база – це грошова сума, з якої вилучається податок);

– джерело оподаткування (дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню).

Класифікація податків: залежно від рівня державних структур (загальнодержавні, місцеві); за об’єктом оподаткування (податки на доходи фізичних і юридичних осіб (заробітну плату, прибуток, ренту тощо), податки на майно, податки на споживання); за методом стягнення (розкладні; окладні).

Визначальним критерієм класифікації податків є форма оподаткування.

За цією ознакою розрізняють податки:

– прямі (вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу);

– непрямі (вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг).

Прямі податки поділяються на реальні (земельний податок, домовий, грошовий капітал і т. ін.) і особисті (прибутковий податок з громадян, на спадщину, на дарування, на майно і т. ін.).

Непрямі податки поділяють на три групи: фіскальні монополії, акцизи і мито.

Фіскальні монополії – це встановлені державою ціни на товари та послуги, які забезпечують їй певні грошові надходження, тобто є своєрідним джерелом доходів держави від реалізації монополізованих товарів.

Акцизи – це непрямі податки у вигляді надбавки до ринкової ціни, яка (надбавка) належить державі.

Мито – встановлюється за ввезення та вивезення товарів через кордон або за транспортування іноземних товарів на території певної країни транзитом.

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави.

Податкова політика направлена на вирішення поставлених перед суспільством завдань, серед яких виділяють довгострокові і короткострокові. Довгострокові цілі: економічне зростання, максимальний рівень зайнятості і благополуччя населення. Короткострокові цілі: поповнення державного бюджету, його збалансованість на певному рівні відносно до ВВП, стимулювання інвестиційної діяльності.

    Важливою характеристикою податкової політики держави є рівень податкового навантаження (тиску) на платника податків, яке показує яка частина виробленого суспільством продукту перерозподіляється через бюджет.

    Із проголошенням незалежності України почався період встановлення податкової системи, в основу якої покладено класичну схему податків, характерну для країн з розвинутою ринковою економікою.  

Історія сучасної податкової системи України починає свій відлік від 25 червня 1991 року з прийняття Закону України «Про систему оподаткування».

Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах “населення” і “підприємницькі структури”. Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.

Підприємства і господарські організації сплачують до бюджету відрахування в Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і захисту населення. До Пенсійного фонду України здійснюються відрахування для виплати пенсій, до Фонду соціального страхування – на виплату допомоги тимчасової непрацездатності, до Фонду зайнятості – на заходи з виплати допомоги безробітним та інші заходи з працевлаштування. Законодавчими актами України можуть бути встановлені інші державні збори та обов’язкові платежі.

Податкова політика, як складова економічної політики, базується на діяльності держави у сфері запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави. Податкова система, тобто сукупність податків, зборів (обов’язкових платежів) у взаємозв’язку і взаємодії із платниками й органами контролю, є відображенням податкової політики, що проводиться державою.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману