Оборот капіталу. Основний та оборотний капітал

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 19Следующая ⇒

Кру­го­обіг ка­пі­та­лу, взя­тий не як окре­мий акт, а як бе­зу­пин­но по­вто­рю­ва­ний про­цес по­но­в­лен­ня ру­ху всьо­го ава­н­со­ва­но­го ка­пі­та­лу, називають обо­ротом ка­пі­та­лу.

Обо­рот ка­пі­та­лу не збі­га­єть­ся з кру­го­обі­гом ка­пі­та­лу. У ре­зуль­та­ті ко­ж­но­го кру­го­обі­гу по­ве­р­та­єть­ся під­при­єм­цю в гро­шо­вій фо­р­мі тіль­ки ча­с­ти­на ава­н­со­ва­но­го ка­пі­та­лу; по­вний обо­рот ка­пі­тал ро­бить тіль­ки то­ді, ко­ли вся ка­пі­та­ль­на ва­р­тість по­ве­р­та­єть­ся до вла­с­ни­ка у сво­їй по­ча­т­ковій, тоб­то гро­шо­вій фо­р­мі. Ка­пі­тал у про­це­сі обо­ро­ту про­хо­дить ста­дії ви­ро­б­ни­ц­т­ва і обороту.

Обо­рот рі­з­них еле­ме­н­тів ка­пі­та­лу від­бу­ва­єть­ся не­од­на­ко­во. Від­по­ві­д­но до рі­з­них фу­н­к­цій в обо­ро­ті ка­пі­та­ль­ної ва­р­то­с­ті ка­пі­тал по­ді­ля­єть­ся на ос­но­в­ний і обо­ро­т­ний.

До ос­но­в­ного ка­пі­талу відносять ва­р­тість за­со­бів пра­ці, до обо­ро­т­ного ка­пі­талу - ва­р­тість пред­ме­тів пра­ці і ва­р­тість опла­ти ро­бо­чої си­ли. Роз­хо­джен­ня обо­ро­ту цих ча­с­тин ка­пі­та­лу ви­пли­ває з роз­хо­джень спо­со­бу пе­ре­но­су рі­з­ни­ми еле­ме­н­та­ми про­ду­к­ти­в­но­го ка­пі­та­лу сво­єї ва­р­то­с­ті на ство­рю­ва­ний про­дукт.

Ос­но­в­ний ка­пі­тал - це ча­с­ти­на про­ду­к­ти­в­но­го ка­пі­та­лу, ва­р­тість яко­го пе­ре­но­сить­ся на про­дукт по­сту­по­во і по­ве­р­та­єть­ся вла­с­ни­ку в гро­шо­вій фо­р­мі вро­з­д­ріб. В ос­но­в­ний ка­пі­тал вхо­дить ва­р­тість всьо­го уста­т­ку­ван­ня, ма­шин, ви­ро­б­ни­чих бу­ди­н­ків, спо­ру­джень. Ін­ші ча­с­ти­ни, вті­ле­ні в си­ро­ви­ні, па­ли­ві, ма­те­рі­а­лах і т.д., вхо­дять до обо­ро­т­ного ка­пі­талу ва­р­тість яко­го по­ве­р­та­єть­ся пі­с­ля ко­ж­но­го кру­го­обі­гу. Сю­ди від­но­сять і ва­р­тість опла­ти ро­бо­чої си­ли.

Обо­ро­т­ний ка­пі­тал - це та ча­с­ти­на ви­ро­б­ни­чо­го ка­пі­та­лу, ва­р­тість яко­го вхо­дить у про­дукт повністю і в повній мірі по­ве­р­та­єть­ся під­при­єм­цю в гро­шо­вій фо­р­мі в ко­ж­ному кру­го­обі­гу ка­пі­та­лу.

Ос­но­в­ний ка­пі­тал під­да­єть­ся фізичному і мо­ра­ль­но­му зно­су.

Під фізичним зносом основного капіталу розуміють поступову втрату ним своїх первісних техніко-експлуатаційних властивостей, тобто споживної вартості. Однак це відбувається не лише в процесі функціонування основного капіталу, але й при його бездіяльності і призводить до поступового зменшення його реальної вартості – економічного спрацювання. Бездіяльні засоби праці зношуються, якщо вони потрапляють під вплив природних процесів (атмосферних явищ, внутрішніх процесів, що відбуваються в будові металів та інших матеріалів, з яких виготовлені засоби праці).

З часом фізичне спрацювання поступово накопичується і зумовлює такий технічний стан того або іншого засобу праці, коли подальше використання його у виробництві стає неможливим, тобто настає момент повного фізичного зносу, який вимагає заміни такого знаряддя праці новим екземпляром аналогічного призначення.

Крім фізичного зносу засобів праці існує і моральний знос, при якому ще достатньо придатні за матеріальним станом машини і обладнання стають невигідними в експлуатації порівняно з новими, більш ефективними зразками техніки. Тобто, моральний знос – це передчасне, до закінчення строку фізичної служби, знецінення основного капіталу. Причиною його є зміна суспільних умов виробництва, яка призводить до відносної зміни ефективності усіх використовуваних машин. Матеріальною основою морального зносу є технічний прогрес. Його дія проявляється в тому, що виробництво машин здійснюється не у вже існуючій формі, а у формі, яка пройшла прогресивні зміни, і нові засоби праці є ефективнішими, ніж діючі.

В обох ви­па­д­ках від­бу­ва­єть­ся зне­ці­нен­ня ос­но­в­но­го ка­пі­та­лу, то­му що ці­на за­со­бів пра­ці ви­зна­ча­єть­ся їх ко­ри­с­ні­с­тю в ко­жен да­ний пе­рі­од ча­су.

Ця осо­б­ли­вість ви­зна­чен­ня ва­р­то­с­ті і ці­ни за­со­бів пра­ці зна­хо­дить вияв у ство­рен­ні амо­р­ти­за­цій­но­го фо­н­ду, що скла­да­єть­ся з що­рі­ч­них амо­р­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань. Іс­ну­ють рі­з­ні ме­то­ди нарахування амо­р­ти­за­ції:

- пря­мо­лі­ній­на амо­р­ти­за­ція, тоб­то рі­в­но­мі­р­не спи­сан­ня ва­р­то­с­ті за­со­бів пра­ці що­ро­ку еко­но­мі­ч­но­го те­р­мі­ну слу­ж­би. Ці су­ми на­ко­пи­чу­ються в амо­р­ти­за­цій­но­му фо­н­ді;

- ме­тод за­ли­ш­ку, що зни­жу­єть­ся, при по­двійній но­р­мі амо­р­ти­за­ції, де по­двійна но­р­ма за­сто­со­ву­єть­ся до за­ли­ш­ко­вої ва­р­то­с­ті.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?