Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Економічна наука в УРСР: виникнення і розвитокСодержание книги
Поиск на нашем сайте
В 20-х рр. ХХ ст. в Україні, де розвиток економічної науки відображав цивілізаційні особливості національної економіки, ленінська програма побудови державного соціалізму не знаходить підтримки. Представники реформаторського крила, вихідці з різних напрямків дореволюційних шкіл (В.А. Косинський, К.Г. Воблий, Є.Є. Слуцький, М. Яснопольський, Г.О. Кривченко, В.Ф. Левитський, М.В. Птуха, М.М. Соболєв, П.І. Фомін, С. Фесенко й багато інших прагнули до втілення їх ідей шляхом реформаторства, розвитку кооперативного руху, розвитку матеріальних стимулів в організації праці тощо. Критикуючи програму більшовиків, М. Туган-Барановський, В. Косинський, К. Воблий та інші виступили проти націоналізації, що, на їх погляд, призведе до більшої анархії, ніж капіталізм, оскільки неможливо створити такий апарат, який зможе замінити саморегулюючу силу ринку. Особливе місце в той період займала критика так званої „волобуєвщини” - як прояву українського націоналізму в економічній думці. Михайло Волобуєв у 1928 р. виступав з ідеєю про переваги самостійного економічного розвитку України. Критикував імперську політику Росії. На його думку, Україна володіла достатнім економічним потенціалом, щоб могти самостійно розвиватися і інтегрувати у світову економіку. За свої ідеї Волобуєв був оголошений ворогом народу і репресований. Ідеями ворогів народу також було визнано „неонародницькі” економічні концепції О. Челінцева і О. Чаянова. Розроблений ними план аграрних реформ не був втілений в практику. Соціально ворожими були названі економічні ідеї Туган-Барановського і Слуцького. З 30-х років минулого століття економічна думка України практично стала на бік комуністичного догматизму. Економічна теорія розвивалася за соціальними замовленнями, перебувала в ізоляції від світової економічної думки. Усі немарксистські теорії вважалися вульгарними і небезпечними, а тому були розкритиковані і засуджені. У середині 60-х рр. ХХ ст. в Радянському Союзі почала пробивати собі дорогу ідея використання ринкових регуляторів для підвищення ефективності соціалістичної економіки. Необхідність реформ усвідомлювалася і частиною правлячої еліти, хоча поворот в бік ринку був справою нелегкою, насамперед з ідеологічних міркувань. Наріжним каменем стала стаття харківського економіста, професора Євсея Григоровича Лібермана (1897-1981рр.) „План, прибуток, премія”. Автор пропонував зробити деякі, хоча і не дуже рішучі кроки в бік перетворення соціалістичних підприємств у відносно самостійних товаровиробників. Для цього необхідно було звільнити їх від дріб’язкової опіки центральних планових органів, які повинні встановлювати завдання тільки з обсягу й номенклатури продукції та термінів постачання. Всі інші планові показники підприємства повинні були розробляти самі, встановлюючи між собою прямі зв’язки на основі договірних угод. Щоб зацікавити підприємства у виконанні високих планових завдань, підвищенні якості продукції, пропонувалося зробити найважливішим оціночним показником прибуток. Пропоновані новації були дуже незвичайні для того часу і викликали неоднозначну реакцію. Прихильники традиційних методів управління побачили в них зазіхання на основні принципи і сповзання до капіталістичних форм господарювання. Але директори й економісти великих підприємств в цілому підтримували висунуті в статті пропозиції. В ході розгорнутої дискусії вони були конкретизовані, розширені й лягли в основу практичних рішень щодо проведення економічної реформи господарського механізму. Характер та шляхи розвитку української економічної думки в період від 1917 до 1991 р. систематизовано викладено у [5, с. 70-78].
Питання до теми 1. Які найважливіші зміни відбулись у суспільстві та господарстві України після Першої світової війни? 2. Як трансформувалася господарська система в період „воєнного комунізму”? 3. Які форми і методи господарювання існували в період НЕПу? 4. У чому полягала суть і соціально-економічні наслідки грошової реформи 1947 р.? 5. Які можна виділити основні напрями в українській економічній думці в період від 1917 до 1991 р.?
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 83; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.007 с.) |