Тема: організація сфери обслуговування як об’єкт управління

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 6Следующая ⇒

1. Характерними особливостями формальних груп в колективі є:

1) створюються за продуманим планом; структура формується свідомо, мета функціонування чітко виражена;

2) працівники мають на меті об’єднання у групи на основі дружби, хобі, життєвих поглядів;

3) координація діяльності підрозділів, розв’язання проблем, прийняття непопулярних рішень;

4) соціальний контроль, опір перемінам, наявність неформальних лідерів.

2. Спонтанно виникають та функціонують:

1) формальні організації;

2) неформальні організації;

3) прості організації;

4) механістичні організації.

3. Підприємства на малі, середні та великі поділяються за ознакою:

1) галузево-функціонального виду діяльності;

2) правового статусу та форми господарювання;

3) форми власності майна;

4) розміру та кількості працівників.

4. Виділяють наступні риси організації:

1) ресурсна база, залежність від зовнішнього середовища, розподіл праці, наявність управління;

2) наявність управління, організаційний розвиток, закрита система;

3) ізольованість та незалежність від навколишнього оточення, ресурсна база, наявність персоналу;

4) наявність неформальних груп, здатність до розвитку, замкнутість, самодостатність.

5. Виділяють наступні риси організації:

1) наявність управління, організаційний розвиток, закрита система;

2) ізольованість та незалежність від навколишнього оточення, ресурсна база, наявність персоналу;

3) ресурсна база, залежність від зовнішнього середовища, розподіл праці, наявність управління;

4) наявність неформальних груп, здатність до розвитку, замкнутість, самодостатність.

6. Підприємства на малі, середні та великі поділяються за ознакою:

1) галузево-функціонального виду діяльності;

2) правового статусу та форми господарювання;

3) форми власності майна;

4) розміру та кількості працівників.

7. Підприємства на малі, середні та великі поділяються за ознакою:

1) розміру та кількості працівників;

2) галузево-функціонального виду діяльності;

3) правового статусу та форми господарювання;

4) форми власності майна.

8. Вкажіть правильне визначення цілей:

1) логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних зон;

2) види робіт, які необхідно виконати певним особам в зумовлений термін;

3) засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини) у вихідні (продукт, виріб);

4) конкретний кінцевий етап, або очікуваний результат діяльності організації.

9. До чинників внутрішнього середовища організації відносять:

1) функції і методи управління;

2) цілі, завдання, структура, технологія, персонал;

3) конкуренти, постачальники, контактні аудиторії;

4) принципи управління, що застосовуються менеджером.

10. Споживачі, конкуренти, державні установи, постачальники, фінансові установи – це:

1) зовнішнє середовище організації;

2) внутрішнє середовище організації;

3) елементи комунікаційного процесу;

4) логічні взаємовідносини рівнів управління.

11. Конкретний, кінцевий стан або очікуваний результат діяльності організації - це:

1) структура;

2) завдання;

3) технологія;

4) цілі.

12. Постачальники, місцеве населення, посередники, державні органи управління, споживачі, конкуренти, ЗМІ це:

1) середовище прямої дії;

2) середовище непрямої дії;

3) внутрішнє середовище організації;

4) „контактні аудиторії”.

13. Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в зумовлений термін - це:

1) структура;

2) технологія;

3) завдання;

4) цілі.

14. До чинників непрямої дії зовнішнього середовища організації належать:

1) стан економіки, соціокультурні і політичні, демографічні чинники;

2) стан міжнародної економіки, персонал організації;

3) постачальники, споживачі, конкуренти;

4) зовнішня і внутрішня інформація.

Тема: Закони, закономірності та принципи менеджменту

В невиробничій сфері

1. Дотримання принципу делегування повноважень передбачає:

1) передачу частину повноважень керівника підлеглому;

2) визначення напрямів та очікуваних результатів діяльності підрозділів;

3) формування системи цілей організації та її підрозділів;

4) врахування наявності граничної кількості підлеглих, якими здатен ефективно управляти керівник.

2. Дотримання принципу діапазону управління передбачає:

1) передачу частину повноважень керівника підлеглому;

2) визначення очікуваних результатів діяльності підрозділів, напрямів їх діяльності та делегованих організаційних повноважень;

3) формування системи цілей організації та її підрозділів;

4) врахування наявності граничної кількості підлеглих, якими здатен ефективно управляти керівник.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров